Доступність посилання

ТОП новини

Державні гарантії виконання судових рішень ускладнять їхнє виконання?


Київ – Першого січня набув чинності закон «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Як запевняють представники влади, відтепер отримати відсуджені в держави кошти має стати значно простіше. Натомість представники опозиції вважають цей закон насамперед антисоціальним. А правники сумніваються в тому, що закон слугуватиме задекларованій меті.

У пояснювальній записці до закону зазначено, що внесення запропонованих змін до чинного законодавства дозволить Україні належним чином виконувати рішення Європейського суду з прав людини з виплати українським громадянам компенсацій.

В інтерв’ю Радіо Свобода омбудсмен Валерія Лутковська зазначила, що відповідно до цього закону процес виконання тих рішень, де боржником є держава або державний орган, значно спрощується.

«Людині не потрібно йти до виконавчої служби, нести виконавчий лист, чекати, поки відкриється виконавче провадження тощо. Достатньо просто звернутися через казначейство, надіслати судове рішення, яке набуло статусу остаточного і яке винесене на користь особи, де боржником є держава або державний орган, і чекати на виконання цього рішення. Більше того, там передбачена пеня у випадку невиконання такого рішення упродовж трьох місяців», – каже Валерія Лутковська.

Натомість опозиція під час ухвалення закону звернула увагу на те, що закон має подвійне дно і спрямований насамперед на зміну розміру і порядку виплати пільг.

Янукович ховає в перехідних положеннях злодійкувате діло
Анатолій Гриценко
«Справді, є проблема з пільгами. Не вистачає ресурсу, щоб фінансувати все. Але якщо Янукович такий сміливий, то нехай законопроект назве: «Про скасування пільг для таких-то категорій населення». Це буде чесно. Натомість він за нормальну назву іншого закону ховає в перехідних положеннях оце злодійкувате діло», – сказав Радіо Свобода опозиційний народний депутат Анатолій Гриценко.

Державні гарантії чи додаткові проблеми?

Київський адвокат Сендер Лемберг у своїй роботі стикався із проблемою невиконання судових рішень. На його думку, новий закон не сприятиме задекларованій у його назві меті.

«Є профільний закон «Про виконавче провадження». Якщо є необхідність деталізувати сферу виконання, то треба внести зміни в цей закон. Навіщо приймати окремий закон?» – каже Сендер Лемберг.

Адвокат припускає, що цей закон може зробити шлях виконання судового рішення довшим, адже вводить до цього процесу додаткову ланку – Держказначейство. За його словами, в наших умовах «додаткова структура – це додатковий час, додаткові витрати і додаткові можливості не виконувати щось». Крім того, новий закон містить суперечливі терміни.

«Наприклад – рішення щодо суб’єкту буде виконане, якщо це передбачено в бюджетній програмі. А що таке бюджетна програма? Є бюджет – це основний фінансовий документ держави. Є повноважні органи, які його приймають і процедура прийняття. А що таке бюджетна програма? Зовсім не визначено в законі – хто відповідальний за її ухвалення», – зазначає Сендер Лемберг.

На думку адвоката, найґрунтовніше в законі прописана стаття про «відповідальність та відшкодування збитків, завданих державному бюджету».
  • Зображення 16x9

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

XS
SM
MD
LG