Десятку найвпливовіших людей науки за версією журналу Nature цього року очолив директор Європейської організації ядерних досліджень (CERN) Рольф Гоєр. Видання відзначило Гоєра за правильну презентацію найбільшого наукового досягнення року – відкриття бозона Гіґґза. Окрім очільника CERN, у десятці опинився зокрема й відповідальний за посадку марсоходу Curiosity Адам Стельцнер. Цього тижня наука також обговорює наукові амбіції Росії і неоднозначну знахідку у мексиканській пустелі.
«Виявлення бозона Гіґґза, оголошене світові 4 липня, стало науковим відкриттям року, якщо не десятиліття. Однак якби не дипломатичність Рольфа Гоєра, за відкриття це досягнення могли б і не сприйняти», – пояснює Nature свій вибір лідера рейтингу найбільш впливових людей науки у 2012 році.
Видання пише, що тривалий час Гоєр взагалі нічого не знав про відкриття, допоки Фабіола Джианотті та Джо Інкандела – керівники колаборацій, зайнятих на двох головних детекторах Великого адронного коллайдера – не розповіли йому, що виявили потужний сигнал, який може свідчити про наявність «часточки Бога». Однак проблема полягала в тому, що ніхто з учених не був упевнений у тому, що це – саме доказ існування бозона Гіґґза.
Гоєр опинився перед дилемою: з одного боку, заявляти світові про відкриття бозона не можна було, бо інформація не мала стовідсоткового підтвердження, з другого – геть мовчати теж не було сенсу, адже на Гоєра вже тоді чинили тиск представники країн-учасниць, які вклали гроші в експеримент.
Гоєр вирішив призначити дату семінару, на якому керівництво CERN мало зробити важливу заяву: до 4 липня вчені мали визначитися, відкрили вони бозон Гіґґза чи ні, і розповісти про це на загал. Однак час спливав, а точних даних усе не було.
У «день ікс», замість того, щоб вжити поняття «відкриття», Гоєр під час свого виступу заявив: «Як неспеціаліст, я все-таки скажу: думаю, ми знайшли його. Ви погоджуєтесь?». У відповідь пролунали аплодисменти.
На думку редакції журналу Nature, Гоєр «взяв на себе ризик і відповідальність» оголосити про найбільш значуще відкриття останніх років.
Окрім Гоєра, у десятку потрапив також Адам Стельцнер – очільник групи, що займалася посадкою на Червону планету марсоходу Curiosity. Видання пише, що керування апаратом саме на етапі посадки було дуже складним, однак зусиллями Стельцнера і його команди її все-таки вдалося завершити успішно, і нині марсохід мандрує планетою, проводячи важливі наукові дослідження.
У рейтингу найвпливовіших світу науки цього року – також зокрема мікробіолог із Йельського університету Джо Хенделсман за дослідження «неусвідомленої дискримінації жінок в науковому середовищі», бельгійський біолог і дослідник ракових клітин Седрик Бланпан і керівник найбільшого в світі центру розшифровки геномів BGI в Китаї Юн Вонґ.
Росія хоче долучитися до великого
Росія подала офіційну заявку на вступ у CERN, пише Lenta.ru. Видання посилається на Twitter керівника російського міністерства освіти і науки Дмитра Ліванова. «У Женеві з колегами подали заявку на вступ Росії у Європейський центр ядерних досліджень як асоційованого члена», – написав він.
Росія співпрацює з CERN як спостерігач. Нині у програмах центру задіяні понад 850 російських вчених. Статус асоційованого члена фактично дасть країні доступ до ширшого обсягу наукових даних, окрім того, співпрацювати з центром зможуть російські промислові підприємства, яким CERN може робити ті чи інші замовлення.
«У найновіших експериментах CERN роль Росії неабияка, адже саме ця країна надала нам значну частину магнітів для Великого адронного коллайдера», – сказав в інтерв’ю Газета.ru директор центру Рольф Гоєр. Офіційне членство він сам називає «надійним фундаментом тривалого взаємовигідного партнерства».
Зміна статусу водночас означатиме і збільшення видатків на співпрацю. Хоч членський внесок для кожної країни і індивідуальний (з огляду на обов’язки та права сторони), РІА «Новости» вже порахувало, що Росія, ймовірно, сплачуватиме щороку близько 8,15 мільйона доларів. Нині ця сума не перевищує 4 мільйони.
Рольф Гоєр, говорячи про перспективу членства Росії у CERN, зазначив, що країна є бажаним партнером, бо сильна не лише в науці, але й у промисловості й інженерії. «Наука, особливо у нашій сфері, стає дедалі глобальнішою, і членство Росії у CERN належно відобразило б цю тенденцію», – додав він.
Нині CERN є найбільшою у світі фізичною лабораторією. У липні цього року вона відзначилася заявою про ймовірне відкриття бозона Гіґґза.
Поховання «чужих» виявили у Мексиці?
Археологи з Університету Аризони під час розкопок у мексиканській пустелі Сонора виявили, ймовірно, місце захоронення представників ранньої месоамериканської громади. Найбільше науковців вразила форма черепа у розкопаних тисячолітніх скелетів – ну дуже вже вона нагадує форму голови «чужих» із однойменного фільму Рідлі Скотта.
Як пише Discovery News, всього археологи розкопали залишки 25 осіб. Тринадцятеро відрізняються умисно деформованими черепами, п’ятеро – каліцтвами щелепи. Видання проводить паралелі із деякими доіспанськими племенами, у яких деформації черепа були поширені для ідентифікації, наприклад, під час різних ритуальних заходів.
Лише восьмеро з похованих були дорослими, вік інших не перевищував 16 років. Тіла деяких із них були прикрашені кульчиками, каблучками і підвісками. Водночас вчених здивувало, що ці прикраси були лише на кількох скелетах. Окрім того, питання викликає той факт, що серед 25 захоронених була лише одна жінка.
Загалом для науковців, які розкопали залишки, значущість відкриття полягає перш за все у тому, що вони тепер можуть приписати месоамериканським громадам значно ширшу територію проживання (з огляду на відкриття, межі можна просунути на північ). Однак, звісно, незвичайна форма черепа привернула до відкриття увагу й уфологів, які тепер стверджують, що у Сонорі розкопали могилу прибульців.
Discovery News пише, що це не вперше розкопки на території Мексики дають привід для висунення різних уфологічних теорій: на початку 30-х років минулого століття виявлений у штаті Чівава череп охрестили «черепом зіркової дитини».
Залишки продали уфологу, який потім протягом кількох років на різних конференціях стверджував, що вони належать дитині, яка народилася від земної жінки та позаземної істоти. Однак два ДНК-тести, проведені через багато років, довели, що череп належав месоамериканській дитині, яка вочевидь страждала від гідроцефалії.
Discovery News про уфологічні гіпотези у випадку з залишками з Сонори пише з іронією. «Наукова фантастика – це весело, однак вона не має затьмарити реальну науку і значущість таких відкриттів. Істина насправді цікавіша за вигадку», – наголошує видання.
«Виявлення бозона Гіґґза, оголошене світові 4 липня, стало науковим відкриттям року, якщо не десятиліття. Однак якби не дипломатичність Рольфа Гоєра, за відкриття це досягнення могли б і не сприйняти», – пояснює Nature свій вибір лідера рейтингу найбільш впливових людей науки у 2012 році.
Видання пише, що тривалий час Гоєр взагалі нічого не знав про відкриття, допоки Фабіола Джианотті та Джо Інкандела – керівники колаборацій, зайнятих на двох головних детекторах Великого адронного коллайдера – не розповіли йому, що виявили потужний сигнал, який може свідчити про наявність «часточки Бога». Однак проблема полягала в тому, що ніхто з учених не був упевнений у тому, що це – саме доказ існування бозона Гіґґза.
Гоєр опинився перед дилемою: з одного боку, заявляти світові про відкриття бозона не можна було, бо інформація не мала стовідсоткового підтвердження, з другого – геть мовчати теж не було сенсу, адже на Гоєра вже тоді чинили тиск представники країн-учасниць, які вклали гроші в експеримент.
Гоєр вирішив призначити дату семінару, на якому керівництво CERN мало зробити важливу заяву: до 4 липня вчені мали визначитися, відкрили вони бозон Гіґґза чи ні, і розповісти про це на загал. Однак час спливав, а точних даних усе не було.
У «день ікс», замість того, щоб вжити поняття «відкриття», Гоєр під час свого виступу заявив: «Як неспеціаліст, я все-таки скажу: думаю, ми знайшли його. Ви погоджуєтесь?». У відповідь пролунали аплодисменти.
На думку редакції журналу Nature, Гоєр «взяв на себе ризик і відповідальність» оголосити про найбільш значуще відкриття останніх років.
Окрім Гоєра, у десятку потрапив також Адам Стельцнер – очільник групи, що займалася посадкою на Червону планету марсоходу Curiosity. Видання пише, що керування апаратом саме на етапі посадки було дуже складним, однак зусиллями Стельцнера і його команди її все-таки вдалося завершити успішно, і нині марсохід мандрує планетою, проводячи важливі наукові дослідження.
У рейтингу найвпливовіших світу науки цього року – також зокрема мікробіолог із Йельського університету Джо Хенделсман за дослідження «неусвідомленої дискримінації жінок в науковому середовищі», бельгійський біолог і дослідник ракових клітин Седрик Бланпан і керівник найбільшого в світі центру розшифровки геномів BGI в Китаї Юн Вонґ.
Росія хоче долучитися до великого
Росія подала офіційну заявку на вступ у CERN, пише Lenta.ru. Видання посилається на Twitter керівника російського міністерства освіти і науки Дмитра Ліванова. «У Женеві з колегами подали заявку на вступ Росії у Європейський центр ядерних досліджень як асоційованого члена», – написав він.
Росія співпрацює з CERN як спостерігач. Нині у програмах центру задіяні понад 850 російських вчених. Статус асоційованого члена фактично дасть країні доступ до ширшого обсягу наукових даних, окрім того, співпрацювати з центром зможуть російські промислові підприємства, яким CERN може робити ті чи інші замовлення.
«У найновіших експериментах CERN роль Росії неабияка, адже саме ця країна надала нам значну частину магнітів для Великого адронного коллайдера», – сказав в інтерв’ю Газета.ru директор центру Рольф Гоєр. Офіційне членство він сам називає «надійним фундаментом тривалого взаємовигідного партнерства».
Зміна статусу водночас означатиме і збільшення видатків на співпрацю. Хоч членський внесок для кожної країни і індивідуальний (з огляду на обов’язки та права сторони), РІА «Новости» вже порахувало, що Росія, ймовірно, сплачуватиме щороку близько 8,15 мільйона доларів. Нині ця сума не перевищує 4 мільйони.
Рольф Гоєр, говорячи про перспективу членства Росії у CERN, зазначив, що країна є бажаним партнером, бо сильна не лише в науці, але й у промисловості й інженерії. «Наука, особливо у нашій сфері, стає дедалі глобальнішою, і членство Росії у CERN належно відобразило б цю тенденцію», – додав він.
Нині CERN є найбільшою у світі фізичною лабораторією. У липні цього року вона відзначилася заявою про ймовірне відкриття бозона Гіґґза.
Поховання «чужих» виявили у Мексиці?
Археологи з Університету Аризони під час розкопок у мексиканській пустелі Сонора виявили, ймовірно, місце захоронення представників ранньої месоамериканської громади. Найбільше науковців вразила форма черепа у розкопаних тисячолітніх скелетів – ну дуже вже вона нагадує форму голови «чужих» із однойменного фільму Рідлі Скотта.
Як пише Discovery News, всього археологи розкопали залишки 25 осіб. Тринадцятеро відрізняються умисно деформованими черепами, п’ятеро – каліцтвами щелепи. Видання проводить паралелі із деякими доіспанськими племенами, у яких деформації черепа були поширені для ідентифікації, наприклад, під час різних ритуальних заходів.
Лише восьмеро з похованих були дорослими, вік інших не перевищував 16 років. Тіла деяких із них були прикрашені кульчиками, каблучками і підвісками. Водночас вчених здивувало, що ці прикраси були лише на кількох скелетах. Окрім того, питання викликає той факт, що серед 25 захоронених була лише одна жінка.
Загалом для науковців, які розкопали залишки, значущість відкриття полягає перш за все у тому, що вони тепер можуть приписати месоамериканським громадам значно ширшу територію проживання (з огляду на відкриття, межі можна просунути на північ). Однак, звісно, незвичайна форма черепа привернула до відкриття увагу й уфологів, які тепер стверджують, що у Сонорі розкопали могилу прибульців.
Discovery News пише, що це не вперше розкопки на території Мексики дають привід для висунення різних уфологічних теорій: на початку 30-х років минулого століття виявлений у штаті Чівава череп охрестили «черепом зіркової дитини».
Залишки продали уфологу, який потім протягом кількох років на різних конференціях стверджував, що вони належать дитині, яка народилася від земної жінки та позаземної істоти. Однак два ДНК-тести, проведені через багато років, довели, що череп належав месоамериканській дитині, яка вочевидь страждала від гідроцефалії.
Discovery News про уфологічні гіпотези у випадку з залишками з Сонори пише з іронією. «Наукова фантастика – це весело, однак вона не має затьмарити реальну науку і значущість таких відкриттів. Істина насправді цікавіша за вигадку», – наголошує видання.
