Шахта «Покровська» або чистилище?

Селідове–Донецьк–Київ – Звинувачення про невизнання виробничої травми знову лунає на адресу керівництва шахти «Покровська», що у місті Красноармійськ на Донеччині. Цього разу до Радіо Свобода звернулася Лариса Чернятина, чоловік якої, за її словами, зазнав на шахті травми, яка стала для нього смертельною. Радіо Свобода упродовж двох тижнів намагалося отримати коментар керівництва гірничого підприємства, але марно. Три тижні тому Радіо Свобода розповідало про інший інцидент, який трапився на цій копальні. Тоді керівництво «Покровської» відмовилося фіксувати виробничу травму гірнику Вікторові Гриценку. Експерти ж заявляють про повне беззаконня на цій шахті.

Лариса Чернятина, вдова Олександра, зараз ходить по судах. Її чоловік травмувався у шахті в лютому цього року. Відразу він до медпункту не пішов, бо на шахті не платять лікарняних.

«Жменю пігулок випив – ні про які лікарняні не йшлося. Все це йде за рахунок відпустки. Ось скільки він працював, ніяких лікарняних не було. Ми всі завжди здорові, ніяких захворювань, нічого. Дуже зручно! Це підтвердить будь-хто», – обурюється Лариса Чернятина.

Але через два дні Олександру стало зовсім погано і він звернувся до лікарні. Медики встановили діагноз – крововилив у мозок – та прооперували його. Після цього Олександр Чернятин прожив ще вісім місяців. Медики кажуть: те, що після такої травми чоловік не помер відразу – диво. За словами Лариси Чернятиної, медики видавали покійному чоловікові лікарняні, він їх відносив на шахту, але їх не приймали. У червні Олександр був змушений піти з шахти, оскільки працювати не міг.

«Із мене зробили алкоголічку, яка б’є по голові чоловіка сковорідкою»

Вдова загиблого шахтаря розповідає, що керівництво шахти відмовилося фіксувати виробничу травму і звинуватило її у побитті чоловіка.

«Нам не виплатили за жоден лікарняний аркуш, – розповідає жінка. – З мене зробили алкоголічку, яка б’є по голові чоловіка сковорідкою. Це казало мені якесь керівництво, яке телефонувало, ще коли він був живий».

Лариса Чернятина каже, що після смерті Олександра на його картку почали надходити якісь гроші. Причому ніхто їй так і не пояснив, що це таке. На лікування Олександра, яке обійшлося в кілька десятків тисяч гривень, шахта не виділила ні копійки. А з похороном допомогли колеги з бригади Олександра.

Судовий позов проти шахти за невизнання виробничої травми подружжя подало ще до смерті Олександра разом із заявою до міської прокуратури Красноармійська.

Ані позивач, ані свідок до суду не дожили

Олександр Чернятин помер за день до судового розгляду. Свідчення, які він давав у прокуратурі, а також висновки медекспертів суд до розгляду не взяв. До суду не дожив і єдиний свідок, який би міг підтвердити нещасний випадок на шахті.

Відтак, суд першої інстанції не задовольнив позов. І, як з’ясувалося під час судового процесу, з квітня по червень спеціальна комісія проводила розслідування інциденту на шахті. Її висновок – ніякого нещасного випадку не було. На початку грудня Лариса Чернятина подала апеляцію і чекає на призначення дати розгляду.

Немає свідків – немає травми

Радіо Свобода не вдалася отримати коментар у шахтоуправлінні «Покровське», а також у державній профспілці, хоча і направило запит майже два тижні тому.

Між тим, як сказав Радіо Свобода представник Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки Олександр Холод, помилкою було те, що гірник відразу не пішов до медпункту підприємства, щоб зафіксувати травму.

«Потрібні свідчення очевидців. Ніхто не казав, ніхто не бачив, ніхто не знає, у медпункт не звернувся. Навіть якщо людина одна йде по виробітці, впала і вдарився, то потрібно зафіксувати це у медпункті», – зазначив чиновник.

«Бєспредєл» по-покровськи?

На шахті «Покровська» немає осередку Незалежної профспілки гірників. Як сказав Радіо Свобода голова НПГУ Михайло Волинець, кілька разів вони пробували створити його, але безрезультатно.

«Ми пробували створити незалежну профспілку, але цю людину на другий день звільняли, – говорить Волинець. – І вже народ боїться. Якщо людина з шахти імені Стаханова приходить на роботу на шахту «Покровську», то вони змушують людину принести довідку, що вона не була членом незалежної профспілки. Люди залякані. Люди працюють, мають по 42 виходи у місяць. Має бути 22–24 виходи, а у людей 42! Люди працюють у дві зміни, замість шести годин – 12».

«Підставляється число, і фактично людини вже немає»

Представник НПГУ Віктор Трифонов, до якого вже кілька разів зверталися по допомогу потерпілі з шахти «Покровська», розповідає, що тут панує повне беззаконня.

«Людей змушують писати заяви про звільнення без числа за власним бажанням. Це робиться для того, щоб, коли трапляються такі випадки, було легко позбутися людини. – Підставляється число, і фактично людини вже нема», – пояснює Трифонов.

Власником публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»» (у минулому – шахта Красноармійська Західна № 1) є група «Донецьксталь», що належить місцевому олігархові, нині громадянину Російської Федерації Вікторові Нусенкісу.