«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої запитання в коментарях, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів.
Київ – Приватизація підприємств вугільної промисловості, яка в Україні планується упродовж двох наступних років, призведе до скорочення робочих місць у галузі. Про це заявляють працівники профспілок. Самі ж гірники, опитані Радіо Свобода, висловили побоювання щодо приватизації. А ті, що працюють на приватних підприємствах сказали, що на державних шахтах робітники мають кращі соціальні гарантії.
«Ми маємо робити все, щоб люди знали, що якщо підприємство йде на приватизацію, то за будь-яких умов робочі місця не скорочуються, а середня галузева зарплата не зменшується», – заявив голова Луганської облдержадміністрації Володимир Пристюк.
До 2015 року практично всі українські шахти мають бути приватизовані. Проте багато шахтарів, опитаних Радіо Свобода, сказали, що воліють працювати на державних шахтах. Головна причина – соціальні гарантії, наприклад, лікарняні, від яких на державних шахтах не відмовляються.
Ольга Гриценко, чоловік якої працює на шахті «Покровська» (місто Красноармійськ Донецької області), розповідає, що коли Віктор захворів, з його зарплати вирахували велику суму.
«Чоловіка послали у відрядження, – говорить дружина шахтаря. – Він там десь зістрибнув і потягнув ногу. Хворим ходив на роботу, але потім біль став нестерпним і він пішов на лікарняний. Три дні йому перекрили за рахунок відпустки. З’ясовується, що там навіть лікарняних немає. У результаті він отримав на три тисячі менше».
Власником шахти «Покровська» є місцевий олігарх, нині громадянин Росії Віктор Нусенкіс. До речі, Радіо Свобода писало, що керівництво цього підприємства відмовилося визнавати Віктору Гриценку виробничу травму.
Лікарняний як інструмент для звільнення
Шахта «Покровська» є містоутворюючим підприємством для Красноармійська, де працює більшість населення. І таких випадків в Україні є чимало. Саме тому, зазначають фахівці, працівники бояться втратити роботу і часто закривають очі на порушення своїх прав. Але щодо лікарняних відпусток, то, зважаючи на нинішнє законодавство, гірники бояться брати їх на тривалий термін. Передусім це стосується приватних шахт.
«Державні підприємства більш ліберальні у цьому напрямку, а власник працює по іншому, – пояснює Радіо Свобода заступник голови Незалежної профспілки гірників України (НПГУ) Анатолій Акімочкін. – Людина багато хворіє, він організує додаткове медичне обстеження для того, щоб медицина зробила так, що людина вже не може працювати у шахті. А якщо є такі висновки, у нього є можливість згідно з законодавством – це стаття 40, частина 2 Кодексу законів про працю – вивести людину із шахти на підставі цього рішення медицини».
Штат вугільників скоротився вчетверо
Також шахтарі побоюються, що після приватизації власники скорочуватимуть працівників.
«Швидше за все, виженуть пенсіонерів. Тож краще, напевно, державна шахта. Держава більше піклується про людей, не виганятиме їх. А приватний власник може і вигнати», – скаржиться Радіо Свобода робітник державної шахти імені Бажанова, що у Макіївці Юрій.
Працівники і незалежної, і державних профспілок поділяють таке занепокоєння. За словами заступника голови Луганської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості Юрія Сопильниченка, власник бере зобов’язання лише на певний період, а після цього може діяти на свій розсуд.
«За законом інвестор має виконувати всі норми упродовж трьох років, – наголошує Сопильниченко. – Далі, у випадку збитковості, власник іде на ліквідацію підприємства. Зараз таке відбувається на «Краснодонвугіллі». З нового року там закриватимуться три шахти. Обов’язки власника завершуються, а після цього профспілка залишається один на один із власником».
Станом на 1 січня 1992 року на українських вугільних підприємствах працювало 1 мільйон 200 тисяч робітників. Тепер – близько 300 тисяч. Відтак, експерти прогнозують, що скорочення буде і зараз.
Зарплату визначає грейд
Що ж до заробітної плати, то вона на державних та приватних шахтах майже однакова. Але, як сказав Радіо Свобода електрослюсар, що працює на однієї із шахт «Краснодонвугілля», яка належить компанії «Метінвест», на державних шахтах немає такої різниці у зарплатах, як на приватних.
«Там немає такого обману і такого поділу, – скаржиться працівник шахти. – Звісно, грози отримують більше, але таких коливань, що я отримую три тисячі, а гроз чи прохідник 8 чи 9, немає. Коли у нас була зарплата 2 тисячі, там платили – 4. Далі люди почали йти з «Краснодонвугілля» на державні шахти. Після цього заборонили брати на роботу тих, хто працював на «Краснодонвугіллі».
Фахівці пояснюють це тим, на шахтах «Краснодонвугілля» та «Павлоградвугілля», а також деяких інших приватних шахтах діє так звана грейдова система нарахування зарплат, яка залежить від розряду працівника.
«У нас було бажання перейти на погодинну роботу праці, – відзначає заступник голови профспілки шахти Героїв космосу Олександр Бойко. – Вони пішли, але дуже хитро це обіграли. Ми просто напросто не змогли зорієнтуватися. Таким чином у нас на одному розряді вийшло ще чотири підрозряди – ті, що добре працюють, посередньо, погано і дуже погано. Можна робити одну і ту ж роботу, і отримати різницю у зарплаті за місяць півтори тисячі гривень, або й більше».
Хто блокує погодинну оплату?
Всі ж державні шахти в Україні, а їх 70 відсотків, працюють на відрядно-преміальній оплаті праці, коли зарплату шахтарі отримують у залежності від кількості видобутого вугілля.
Чотири роки тому Верховна Рада ухвалила закон «Про підвищення престижності шахтарської праці». У ньому передбачили запровадження погодинної оплати праці. Це, зокрема, мало знизити рівень травматизму гірників. Однак закон діє лише щодо збільшення пенсії, яку підвищили ще восени 2008 року. А запровадження погодинної оплати, на думку керівників НПГУ, блокували генеральні директори і чиновники, що відповідають за вугільну галузь.
Офіційно Україна видобуває близько 80 мільйонів тонн вугілля щороку. І за кожен мільйон доводиться платити двома людськими життями.
Наступного понеділка слухайте про те, яку ціну українці платитимуть за скорочення імпорту газу.
«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.
Київ – Приватизація підприємств вугільної промисловості, яка в Україні планується упродовж двох наступних років, призведе до скорочення робочих місць у галузі. Про це заявляють працівники профспілок. Самі ж гірники, опитані Радіо Свобода, висловили побоювання щодо приватизації. А ті, що працюють на приватних підприємствах сказали, що на державних шахтах робітники мають кращі соціальні гарантії.
«Ми маємо робити все, щоб люди знали, що якщо підприємство йде на приватизацію, то за будь-яких умов робочі місця не скорочуються, а середня галузева зарплата не зменшується», – заявив голова Луганської облдержадміністрації Володимир Пристюк.
До 2015 року практично всі українські шахти мають бути приватизовані. Проте багато шахтарів, опитаних Радіо Свобода, сказали, що воліють працювати на державних шахтах. Головна причина – соціальні гарантії, наприклад, лікарняні, від яких на державних шахтах не відмовляються.
Ольга Гриценко, чоловік якої працює на шахті «Покровська» (місто Красноармійськ Донецької області), розповідає, що коли Віктор захворів, з його зарплати вирахували велику суму.
«Чоловіка послали у відрядження, – говорить дружина шахтаря. – Він там десь зістрибнув і потягнув ногу. Хворим ходив на роботу, але потім біль став нестерпним і він пішов на лікарняний. Три дні йому перекрили за рахунок відпустки. З’ясовується, що там навіть лікарняних немає. У результаті він отримав на три тисячі менше».
Власником шахти «Покровська» є місцевий олігарх, нині громадянин Росії Віктор Нусенкіс. До речі, Радіо Свобода писало, що керівництво цього підприємства відмовилося визнавати Віктору Гриценку виробничу травму.
Лікарняний як інструмент для звільнення
Шахта «Покровська» є містоутворюючим підприємством для Красноармійська, де працює більшість населення. І таких випадків в Україні є чимало. Саме тому, зазначають фахівці, працівники бояться втратити роботу і часто закривають очі на порушення своїх прав. Але щодо лікарняних відпусток, то, зважаючи на нинішнє законодавство, гірники бояться брати їх на тривалий термін. Передусім це стосується приватних шахт.
Людина багато хворіє, він організує додаткове медичне обстеження для того, щоб медицина зробила так, що людина вже не може працювати у шахтіАнатолій Акімочкін
«Державні підприємства більш ліберальні у цьому напрямку, а власник працює по іншому, – пояснює Радіо Свобода заступник голови Незалежної профспілки гірників України (НПГУ) Анатолій Акімочкін. – Людина багато хворіє, він організує додаткове медичне обстеження для того, щоб медицина зробила так, що людина вже не може працювати у шахті. А якщо є такі висновки, у нього є можливість згідно з законодавством – це стаття 40, частина 2 Кодексу законів про працю – вивести людину із шахти на підставі цього рішення медицини».
Штат вугільників скоротився вчетверо
Також шахтарі побоюються, що після приватизації власники скорочуватимуть працівників.
Держава більше піклується про людей. А приватний власник може і вигнатиЮрій Сопельниченко
«Швидше за все, виженуть пенсіонерів. Тож краще, напевно, державна шахта. Держава більше піклується про людей, не виганятиме їх. А приватний власник може і вигнати», – скаржиться Радіо Свобода робітник державної шахти імені Бажанова, що у Макіївці Юрій.
Працівники і незалежної, і державних профспілок поділяють таке занепокоєння. За словами заступника голови Луганської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості Юрія Сопильниченка, власник бере зобов’язання лише на певний період, а після цього може діяти на свій розсуд.
«За законом інвестор має виконувати всі норми упродовж трьох років, – наголошує Сопильниченко. – Далі, у випадку збитковості, власник іде на ліквідацію підприємства. Зараз таке відбувається на «Краснодонвугіллі». З нового року там закриватимуться три шахти. Обов’язки власника завершуються, а після цього профспілка залишається один на один із власником».
Станом на 1 січня 1992 року на українських вугільних підприємствах працювало 1 мільйон 200 тисяч робітників. Тепер – близько 300 тисяч. Відтак, експерти прогнозують, що скорочення буде і зараз.
Зарплату визначає грейд
Що ж до заробітної плати, то вона на державних та приватних шахтах майже однакова. Але, як сказав Радіо Свобода електрослюсар, що працює на однієї із шахт «Краснодонвугілля», яка належить компанії «Метінвест», на державних шахтах немає такої різниці у зарплатах, як на приватних.
«Там немає такого обману і такого поділу, – скаржиться працівник шахти. – Звісно, грози отримують більше, але таких коливань, що я отримую три тисячі, а гроз чи прохідник 8 чи 9, немає. Коли у нас була зарплата 2 тисячі, там платили – 4. Далі люди почали йти з «Краснодонвугілля» на державні шахти. Після цього заборонили брати на роботу тих, хто працював на «Краснодонвугіллі».
Фахівці пояснюють це тим, на шахтах «Краснодонвугілля» та «Павлоградвугілля», а також деяких інших приватних шахтах діє так звана грейдова система нарахування зарплат, яка залежить від розряду працівника.
У нас було бажання перейти на погодинну роботу праці. Вони пішли, але дуже хитро це обігралиОлександр Бойко
«У нас було бажання перейти на погодинну роботу праці, – відзначає заступник голови профспілки шахти Героїв космосу Олександр Бойко. – Вони пішли, але дуже хитро це обіграли. Ми просто напросто не змогли зорієнтуватися. Таким чином у нас на одному розряді вийшло ще чотири підрозряди – ті, що добре працюють, посередньо, погано і дуже погано. Можна робити одну і ту ж роботу, і отримати різницю у зарплаті за місяць півтори тисячі гривень, або й більше».
Хто блокує погодинну оплату?
Всі ж державні шахти в Україні, а їх 70 відсотків, працюють на відрядно-преміальній оплаті праці, коли зарплату шахтарі отримують у залежності від кількості видобутого вугілля.
Чотири роки тому Верховна Рада ухвалила закон «Про підвищення престижності шахтарської праці». У ньому передбачили запровадження погодинної оплати праці. Це, зокрема, мало знизити рівень травматизму гірників. Однак закон діє лише щодо збільшення пенсії, яку підвищили ще восени 2008 року. А запровадження погодинної оплати, на думку керівників НПГУ, блокували генеральні директори і чиновники, що відповідають за вугільну галузь.
Офіційно Україна видобуває близько 80 мільйонів тонн вугілля щороку. І за кожен мільйон доводиться платити двома людськими життями.
Наступного понеділка слухайте про те, яку ціну українці платитимуть за скорочення імпорту газу.
«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.
