У NASA оголосили про запуск у 2020 році другого марсоходу. Новий апарат базуватиметься на технологіях, використаних під час конструювання марсоходу Curiosity, який нині якраз займається розвідкою Червоної планети. Цього тижня вчені обговорюють також несподівану проблему руйнування імплантатів і здібність собак до перейняття деяких людських навичок.
Використання досвіду Curiosity при створенні нового марсоходу допоможе NASA зекономити. Новий проект коштуватиме американській космічній адміністрації півтора мільярда доларів, що на мільярд дешевше, ніж перший марсохід. Про це пише Space.com.
Поки відомо лише, що новий ровер теж займатиметься збиранням і аналізом марсіанського ґрунту. Про деталі місії не повідомляють. Представник NASA Джон Ґрюнсфельд днями заявив, що запуск нового марсоходу наблизить науку до омріяної мети – до доправлення зразків марсіанської поверхні на Землю, що дозволить вченим провести їхній ретельний аналіз. «2020-й рік може здаватися якоюсь далекою перспективою, але насправді це не так. Curiosity готували до запуску десять років, і от зараз ми бачимо його в дії», – зазначив Ґрюнсфельд.
Деякі видання після оголошення з NASA написали про своє розчарування: мовляв, в адміністрації мали б оголосити про плани відрядити на Марс людину. Однак очільник NASA Френк Болден заявив: «Ця місія підтвердить, що Америка залишається лідером із освоєння Червоної планети, і наблизить до чергового визначного кроку – до відрядження на Марс у 30-х роках людини».
Із серпня на Марсі працює ровер Curiosity. Основна мета марсіанської місії НАСА полягає у пошуку на Червоній планеті ознак життя.
У деяких імплантатів проблеми з водою
Вчені з американського Університету Міннесоти з’ясували, що деякі частини життєво важливих імплантатів – як-то, наприклад, кардіостимуляторів – руйнуються під впливом води. Відкриття, яке вони зробили, привернуло увагу компаній-виробників – висновок, який оприлюднили науковці, збентежив своєю… неочікуваністю.
Зазвичай перед тим, як рекомендувати якийсь матеріал для використання у медичних пристроях, вчені довго і прискіпливо досліджують його надійність. Його, наприклад, випробовують на стійкість під впливом різних хімічних речовин, як-то кислот чи ферментів. Однак з’ясувалося, що наука не тестує частини імплантату на стійкість до головної складової середовища, у якому він функціонує, – до води.
Лабораторні тести підтвердили, що деякі полімери (а саме – Elast-Eon E2A і PurSil 35), що їх використовують у дефібриляторах і кардіостимуляторах, втрачають масу мало не через півроку після їх вживлення в організм людини. Причина – у звичайній реакції гідролізу, тобто у розкладанні матеріалу під дією води.
Вчені підсумовують, що виробникам варто негайно замислитися над заміною виокремлених полімерних матеріалів на інші, стійкіші. І нагадують: щороку лише кардіостимулятори імплантують більш ніж півмільйону людей.
Собака – не лише друг
У Новій Зеландії тренують собак-водіїв. Вони кермують спеціально пристосованим міні-автомобілем – так у країні чотирилапим безхатченкам шукають господарів.
Автор ідеї – новозеландська Спільнота з протидії жорстокості щодо тварин. Об’єднання розпочало масштабну маркетингову кампанію, мета якої – заохотити громадян брати тварин із притулків. Мовляв, якщо вас, шановні, не приваблює ідея мати вірного домашнього улюбленця, то заведіть собі помічника, який навіть підмінюватиме вас за кермом.
Тренер Марк Ветт розповідає, як дресирував трьох псів із притулку протягом двох місяців. Каже: спочатку тварин вчили окремим командам та роботі з різними важелями, а вже потім організовували комплексне тренування. «Це величезна робота. Для собаки зрозуміти, що вона робить і навіщо, займає багато часу», – додає він.
Собаки вчилися кермувати на апараті, схожому на іграшкове авто. Нині їх тренують уже на спеціально обладнаних міні-машинах. Поки що для успішного кермування тваринам потрібні тренери (кожна їхня команда відповідає якійсь дії). Однак уже наступного тижня, обіцяють ініціатори проекту, метикуваті чотирилапі з’являться в ефірі новозеландського телебачення і продемонструють, що можуть усе робити й без вказівок.
Використання досвіду Curiosity при створенні нового марсоходу допоможе NASA зекономити. Новий проект коштуватиме американській космічній адміністрації півтора мільярда доларів, що на мільярд дешевше, ніж перший марсохід. Про це пише Space.com.
Поки відомо лише, що новий ровер теж займатиметься збиранням і аналізом марсіанського ґрунту. Про деталі місії не повідомляють. Представник NASA Джон Ґрюнсфельд днями заявив, що запуск нового марсоходу наблизить науку до омріяної мети – до доправлення зразків марсіанської поверхні на Землю, що дозволить вченим провести їхній ретельний аналіз. «2020-й рік може здаватися якоюсь далекою перспективою, але насправді це не так. Curiosity готували до запуску десять років, і от зараз ми бачимо його в дії», – зазначив Ґрюнсфельд.
Деякі видання після оголошення з NASA написали про своє розчарування: мовляв, в адміністрації мали б оголосити про плани відрядити на Марс людину. Однак очільник NASA Френк Болден заявив: «Ця місія підтвердить, що Америка залишається лідером із освоєння Червоної планети, і наблизить до чергового визначного кроку – до відрядження на Марс у 30-х роках людини».
Із серпня на Марсі працює ровер Curiosity. Основна мета марсіанської місії НАСА полягає у пошуку на Червоній планеті ознак життя.
У деяких імплантатів проблеми з водою
Вчені з американського Університету Міннесоти з’ясували, що деякі частини життєво важливих імплантатів – як-то, наприклад, кардіостимуляторів – руйнуються під впливом води. Відкриття, яке вони зробили, привернуло увагу компаній-виробників – висновок, який оприлюднили науковці, збентежив своєю… неочікуваністю.
Зазвичай перед тим, як рекомендувати якийсь матеріал для використання у медичних пристроях, вчені довго і прискіпливо досліджують його надійність. Його, наприклад, випробовують на стійкість під впливом різних хімічних речовин, як-то кислот чи ферментів. Однак з’ясувалося, що наука не тестує частини імплантату на стійкість до головної складової середовища, у якому він функціонує, – до води.
Лабораторні тести підтвердили, що деякі полімери (а саме – Elast-Eon E2A і PurSil 35), що їх використовують у дефібриляторах і кардіостимуляторах, втрачають масу мало не через півроку після їх вживлення в організм людини. Причина – у звичайній реакції гідролізу, тобто у розкладанні матеріалу під дією води.
Вчені підсумовують, що виробникам варто негайно замислитися над заміною виокремлених полімерних матеріалів на інші, стійкіші. І нагадують: щороку лише кардіостимулятори імплантують більш ніж півмільйону людей.
Собака – не лише друг
У Новій Зеландії тренують собак-водіїв. Вони кермують спеціально пристосованим міні-автомобілем – так у країні чотирилапим безхатченкам шукають господарів.
Автор ідеї – новозеландська Спільнота з протидії жорстокості щодо тварин. Об’єднання розпочало масштабну маркетингову кампанію, мета якої – заохотити громадян брати тварин із притулків. Мовляв, якщо вас, шановні, не приваблює ідея мати вірного домашнього улюбленця, то заведіть собі помічника, який навіть підмінюватиме вас за кермом.
Тренер Марк Ветт розповідає, як дресирував трьох псів із притулку протягом двох місяців. Каже: спочатку тварин вчили окремим командам та роботі з різними важелями, а вже потім організовували комплексне тренування. «Це величезна робота. Для собаки зрозуміти, що вона робить і навіщо, займає багато часу», – додає він.
Собаки вчилися кермувати на апараті, схожому на іграшкове авто. Нині їх тренують уже на спеціально обладнаних міні-машинах. Поки що для успішного кермування тваринам потрібні тренери (кожна їхня команда відповідає якійсь дії). Однак уже наступного тижня, обіцяють ініціатори проекту, метикуваті чотирилапі з’являться в ефірі новозеландського телебачення і продемонструють, що можуть усе робити й без вказівок.
