Прага – 11 січня 2013 року громадяни Чехії вперше обиратимуть президента на прямих виборах. Досі найвищу посаду в країні посідав обранець, якого в закритому голосуванні обирали члени чеського парламенту. Саме так був обраний перший президент незалежної Чеської Республіки Вацлав Гавел, так само обрали й нинішнього, історично другого чеського президента Вацлава Клауса. І тільки третій президент займе найвищу державну посаду в результаті загального народного волевиявлення.
Сьомого березня 2013 року – останній робочий день президента Вацлава Клауса, якого на другий термін урядування 4 роки тому обрали члени чеського парламенту. Та цей факт вже належить історії. Все змінилось в лютому цього року, коли парламент вніс зміну до Конституції Чехії, згідно з якою третього президента країни обиратимуть її громадяни у прямих всенародних виборах.
До зміни чехи ішли довго. Вже з кінця 1990-х років складно, із взаємними звинуваченнями, почали сперечались ті, хто вважав, що практика виборів президента парламентом відповідає традиції й соціальним умовам життя, і ті, хто відкрито ставив тільки одну вимогу – прямі президентські вибори як прояв зрілої демократії.
Протокольний президент чи більше?
Критики ухваленої зміни вважають, що в Чехії, де президент виконує в основному протокольні функції й не має вагомої виконавчої влади, достатньо, щоб його обирав парламент. Та й кошти, витрачені на вибори, в казні не зайві. Такої думки, зокрема, чеський політолог Петр Нємечек.
«Мені відомо, що багато конституційних правників вважають, що прямі вибори є прогресивними, що це модерний напрям, – каже він. – Я цієї думки не поділяю, особливо, якщо це стосується функцій більш-менш церемоніальних чи символічних, чи таких квазі-монархічних. Це стосується Чехії. Більше сенсу в прямих виборах я бачу в президентських чи напівпрезидентських системах, які має Франція чи Польща».
У відповідності до Конституції Чеської Республіки, яка є парламентською державою, президент є головою країни з обмеженими повноваженнями у вирішальних процесах. Ці функції переважно виконує прем’єр і кабінет міністрів. Президент може взяти участь у роботі парламенту і йому належить право голосу тоді, коли він цього побажає, однак це дорадчий, а не вирішальний голос.
Мій голос – мій президент, наполягають чехи
Але на тих, хто відстоював прямі президентські вибори, ця аргументація не вплинула. Мабуть, значну роль тут відіграв також авторитет першого чеського президента Вацлава Гавела – відомого у світі борця за права людини, думка і слово якого легко долали кордони, правові норми і обмеження. Обрати такого, як був він, і жити за його моральними принципами хочуть чехи.
Не приховує свого задоволення й один з ініціаторів прямих президентських виборів – лідер опозиційної пролівої Соціально-демократичної партії Любимір Заоралек.
«Тут є дві площини, – зауважує він. – По-перше, ми в цілому виступили за підсилення прямих виборів, а по-друге, і це принципово, вже двічі у нас дійшло до того, що непрямі вибори себе дискваліфікували. Провідними явищами була неприхована корупція серед тих, хто голосував у парламенті. І це мало дуже поганий вплив на суспільство. Саме це був той вирішальний момент, чому ми вирішили остаточно підтримати прямі вибори».
«Це очевидно, що хтось із депутатів віддав свій голос за певну пропозицію, яка була реалізована. Було видно, як на низку депутатів чинився тиск, робились спроби якимось чином їх скорумпувати, щоб вони змінили свою думку. Це можна було спостерігати в прямому ефірі. Я змушений констатувати, що це 100-відсотково була корупція. Ми тоді побачили, що для більшості суспільства виходом було віддати громадянам право обирати самим», – зазначає Любомір Заоралек.
Із 11 кандидатів – один президент
Чехи з оптимізмом підтримали зміну, за статистикою понад 80 відсотків чеських громадян виступають за прямі президентські вибори. Вони з небувалим натхненням взялись до висування кандидатів у президенти. Офіційно зареєстровано 11 кандидатів, які боротимуться за президентську посаду, в тому числі – три жінки.
Серед кандидатів переважають відомі економісти, політичні й громадські діячі, є лікарка, туристичний менеджер, журналістка, відомий музикант і актриса театру. Наймолодшому кандидатові 40 років, найстаршому – нащадкові старого чеського княжого роду – 75. Кандидати представляють широкий політичний спектр, є серед них борці проти комуністичного режиму і ті, кого підтримують нинішні ліві, є й безпартійні.
Через півтора місяця будемо знати, хто з них здобуде найбільші симпатії співгромадян.
Сьомого березня 2013 року – останній робочий день президента Вацлава Клауса, якого на другий термін урядування 4 роки тому обрали члени чеського парламенту. Та цей факт вже належить історії. Все змінилось в лютому цього року, коли парламент вніс зміну до Конституції Чехії, згідно з якою третього президента країни обиратимуть її громадяни у прямих всенародних виборах.
До зміни чехи ішли довго. Вже з кінця 1990-х років складно, із взаємними звинуваченнями, почали сперечались ті, хто вважав, що практика виборів президента парламентом відповідає традиції й соціальним умовам життя, і ті, хто відкрито ставив тільки одну вимогу – прямі президентські вибори як прояв зрілої демократії.
Протокольний президент чи більше?
Критики ухваленої зміни вважають, що в Чехії, де президент виконує в основному протокольні функції й не має вагомої виконавчої влади, достатньо, щоб його обирав парламент. Та й кошти, витрачені на вибори, в казні не зайві. Такої думки, зокрема, чеський політолог Петр Нємечек.
«Мені відомо, що багато конституційних правників вважають, що прямі вибори є прогресивними, що це модерний напрям, – каже він. – Я цієї думки не поділяю, особливо, якщо це стосується функцій більш-менш церемоніальних чи символічних, чи таких квазі-монархічних. Це стосується Чехії. Більше сенсу в прямих виборах я бачу в президентських чи напівпрезидентських системах, які має Франція чи Польща».
У відповідності до Конституції Чеської Республіки, яка є парламентською державою, президент є головою країни з обмеженими повноваженнями у вирішальних процесах. Ці функції переважно виконує прем’єр і кабінет міністрів. Президент може взяти участь у роботі парламенту і йому належить право голосу тоді, коли він цього побажає, однак це дорадчий, а не вирішальний голос.
Мій голос – мій президент, наполягають чехи
Але на тих, хто відстоював прямі президентські вибори, ця аргументація не вплинула. Мабуть, значну роль тут відіграв також авторитет першого чеського президента Вацлава Гавела – відомого у світі борця за права людини, думка і слово якого легко долали кордони, правові норми і обмеження. Обрати такого, як був він, і жити за його моральними принципами хочуть чехи.
Не приховує свого задоволення й один з ініціаторів прямих президентських виборів – лідер опозиційної пролівої Соціально-демократичної партії Любимір Заоралек.
«Провідними явищами була неприхована корупція серед тих, хто голосував у парламенті»Любимір Заоралек
«Тут є дві площини, – зауважує він. – По-перше, ми в цілому виступили за підсилення прямих виборів, а по-друге, і це принципово, вже двічі у нас дійшло до того, що непрямі вибори себе дискваліфікували. Провідними явищами була неприхована корупція серед тих, хто голосував у парламенті. І це мало дуже поганий вплив на суспільство. Саме це був той вирішальний момент, чому ми вирішили остаточно підтримати прямі вибори».
«Це очевидно, що хтось із депутатів віддав свій голос за певну пропозицію, яка була реалізована. Було видно, як на низку депутатів чинився тиск, робились спроби якимось чином їх скорумпувати, щоб вони змінили свою думку. Це можна було спостерігати в прямому ефірі. Я змушений констатувати, що це 100-відсотково була корупція. Ми тоді побачили, що для більшості суспільства виходом було віддати громадянам право обирати самим», – зазначає Любомір Заоралек.
Із 11 кандидатів – один президент
Чехи з оптимізмом підтримали зміну, за статистикою понад 80 відсотків чеських громадян виступають за прямі президентські вибори. Вони з небувалим натхненням взялись до висування кандидатів у президенти. Офіційно зареєстровано 11 кандидатів, які боротимуться за президентську посаду, в тому числі – три жінки.
Серед кандидатів переважають відомі економісти, політичні й громадські діячі, є лікарка, туристичний менеджер, журналістка, відомий музикант і актриса театру. Наймолодшому кандидатові 40 років, найстаршому – нащадкові старого чеського княжого роду – 75. Кандидати представляють широкий політичний спектр, є серед них борці проти комуністичного режиму і ті, кого підтримують нинішні ліві, є й безпартійні.
Через півтора місяця будемо знати, хто з них здобуде найбільші симпатії співгромадян.
