Івано-Франківськ – На Верховинщині, у селі Верхній Ясенів, відбудеться перший регіональний фестиваль гуцульської співанки імені Марії Кречуняк. Організували його задля популяризації автентичних гуцульських пісень, особливо серед молоді. І якщо інструментальну гуцульську спадщину досліджують, її використовують сучасні композитори, то, як стверджують музикознавці, пісенну автентику слід збирати і зберігати.
Марія Кречунєк (так звучить її прізвище на гуцульському діалекті), по-вуличному Чукутиха, жила за часів Автро-Угорщини та Польщі. Це з неї зробив відому фотографію 90-річної гуцулки у святковому вбранні з люлькою український фотограф Микола Сеньковський і за цю світлину в 1931 році отримав Гран-прі на міжнародній фотовиставці в Парижі. А на Гуцульщині її вважали «пісенною берегинею», каже ініціатор фестивалю, відомий прикарпатський музикант Роман Кумлик.
«Ця Чукутиха була надзвичайно знаменита співачка. Вона по три години співала безупинно. Сотні куплетів знала, сама писала тексти і багато співала стародавніх співанок. Так як вона співала, ніхто не годен був виспівати. Тоді ніхто нічого не співав, крім гуцульського. Польські пісні не співали, українські мало хто співав, тільки гуцульські співанки», – зазначив Роман Кумлик.
Головна мета фестивалю – популяризація автентичних гуцульських співанок. Обов’язкова умова – виконання на гуцульському діалекті. Організатори кажуть, що є окремі співання «в малинах, коли ягоди збирали, коли на гриби ходили, коли косарі косили», а що вже говорити про весільні й храмові празники.
Автентичний гуцульський фольклор зібрати і зберегти
Музикознавці називають Гуцульщину унікальним регіоном за різноманіттям фокльорних жанрів та музичних інструментів. Гуцульські мотиви використовують у своїх творах відомі композитори Мирослав Скорик, Левко Колодуб. Але власне автентична пісенна спадщина потребує збереження і вивчення, наголошує професор кафедри народних інструментів і музичного фольклору Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Віолетта Дутчак.
«Сьогодні інструментальна музика Гуцульщини неодноразово досліджена і видана зараз прекрасна монографія Ігоря Мацієвського, дослідника, доктора мистецтвознавства, яка є інструментозавчим пластом. А от збереження саме вокальних жанрів, вокальних наспівів, які є унікальними, також заслуговує на впровадження, оскільки це не просто жанри, не просто тексти фольклорні, а в першу чергу і манера співу, яка притаманна саме цьому регіону, цій субкультурі», – розповіла Віолетта Дутчак.
Фестиваль вирішили провести напередодні початку посту, на, як кажуть гуцули, Пушшіннє. Це день, коли вдома збираються весільні музиканти, які весь рік грають і співають для інших, а тепер для себе і своїх дружин можуть «зробити розплєси», каже Роман Кумлик.
«То що називали Пушшіннє, розплєси для музикантів, для троїстих музик. Цілий рік грає весілля, дома не буває. А так зробили розплєси, поспівали, потанцювали. І на другий день вже піст – і вже всьо».
У майбутньому хочуть зробити фестиваль постійним.
Марія Кречунєк (так звучить її прізвище на гуцульському діалекті), по-вуличному Чукутиха, жила за часів Автро-Угорщини та Польщі. Це з неї зробив відому фотографію 90-річної гуцулки у святковому вбранні з люлькою український фотограф Микола Сеньковський і за цю світлину в 1931 році отримав Гран-прі на міжнародній фотовиставці в Парижі. А на Гуцульщині її вважали «пісенною берегинею», каже ініціатор фестивалю, відомий прикарпатський музикант Роман Кумлик.
Ця Чукутиха була надзвичайно знаменита співачка. Вона по три години співала безупинно. Сотні куплетів знала, сама писала тексти і багато співала стародавніх співанокРоман Кумлик
Головна мета фестивалю – популяризація автентичних гуцульських співанок. Обов’язкова умова – виконання на гуцульському діалекті. Організатори кажуть, що є окремі співання «в малинах, коли ягоди збирали, коли на гриби ходили, коли косарі косили», а що вже говорити про весільні й храмові празники.
Автентичний гуцульський фольклор зібрати і зберегти
Музикознавці називають Гуцульщину унікальним регіоном за різноманіттям фокльорних жанрів та музичних інструментів. Гуцульські мотиви використовують у своїх творах відомі композитори Мирослав Скорик, Левко Колодуб. Але власне автентична пісенна спадщина потребує збереження і вивчення, наголошує професор кафедри народних інструментів і музичного фольклору Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Віолетта Дутчак.
Інструментальна музика Гуцульщини неодноразово досліджена і видана зараз прекрасна монографія Ігоря Мацієвського...А от збереження саме вокальних жанрів, вокальних наспівів, які є унікальними, також заслуговує на впровадженняВіолетта Дутчак
Фестиваль вирішили провести напередодні початку посту, на, як кажуть гуцули, Пушшіннє. Це день, коли вдома збираються весільні музиканти, які весь рік грають і співають для інших, а тепер для себе і своїх дружин можуть «зробити розплєси», каже Роман Кумлик.
«То що називали Пушшіннє, розплєси для музикантів, для троїстих музик. Цілий рік грає весілля, дома не буває. А так зробили розплєси, поспівали, потанцювали. І на другий день вже піст – і вже всьо».
У майбутньому хочуть зробити фестиваль постійним.
