Київ – В Україні розпочалося будівництво LNG-термінала (термінала для зрідженого газу). Офіційний старт дали у понеділок під час відеомосту за участю прем’єра Миколи Азарова та профільного міністра Юрія Бойка. У цей день також підписали угоди про створення консорціуму інвесторів Національного проекту LNG-термінал та розміщення мобільної плавучої платформи для прийому зрідженого газу. Партнером України виступила американська компанія Excelerate Energy. Натомість іспанська Gas Natural Fenosa, про участь якої повідомили в Києві, спростувала такі наміри. Іспанці заявили, що жодних контарктів не підписували і навіть про це не думали. Експерти ж заявляють: для повної реалізації українського проекту потрібно знайти інвесторів та постачальників газу.
Реалізація проекту розпочалася на Одещині з будівництва з’єднання майбутнього термінала з регазифікації (перетворення у газоподібний стан) зрідженого газу з українською газотранспортною системою. Загальна вартість цього етапу будівництва становитиме понад мільярд гривень. Будівництво з’єднання має завершитися до 2015 року і фінансуватиметься з коштів, передбачених у тарифі компанії «Укртрасгаз».
«Ми зробили перший реальний крок для забезпечення енергетичної незалежності України. Його значення дуже важко переоцінити, – заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров під час відеомосту. – Термінал буде здатний приймати такі обсяги газу, при яких ми станемо самостійними гравцями на енергетичному ринку».
Вартість газу, який Україна закуповуватиме через LNG-термінал, буде на 20 відсотків нижчою, ніж російського, зазначив голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Владислав Каськів.
Шанси знайти кошти є, але далекі від 100 відсотків – експерт
Будівництво LNG-термінала має вестися у два етапи. Перший – це будівництво плавучої установки для регазифікації та зберігання газу з максимальною потужністю 5 мільярдів кубів. Його запуск передбачений у 2016 році. Другий етап полягатиме у будівництві берегового термінала для розвантаження великих танкерів скрапленого газу. Його потужність має становити 10 мільярдів кубів на рік. Запуск запланований на 2018 рік. З’єднання, будівництво якого розпочалося, використовуватиметься і для плавучої платформи, і для берегового термінала.
Фахівці ж наголошують, що говорити про реалізацію проекту, як доконаний факт, ще зарано. Найголовнішою проблемою, за словами експерта енергетичних програм Центру імені Разумкова Володимира Омельченка, залишається фінансування проекту.
«Це одна з перших фаз реалізації цього проекту, – говорить Омельченко. – Ще дуже багато проблем потрібно вирішити, насамперед, фінансових. Це надзвичайно складне завдання. Є певні шанси, що ці кошти будуть знайдені, але, безумовно, ці шанси далекі від 100 відсотків».
Раніше в інтерв’ю Радіо Свобода Владислав Каськів говорив, що держава матиме у цьому проекті 25-відсоткову частку. При цьому, на це Україна має витратити лише 7 відсотків коштів від загального бюджету проекту. Решта – кошти інвесторів. Згідно з техніко-економічним обґрунтуванням, на реалізацію проекту потрібно 846 мільйонів євро.
Чий газ регазифікуватимуть?
Ще однією проблемою проекту LNG-термінала, за словами фахівців, залишається питання щодо постачальників зрідженого газу. Наразі є угода лише з Азербайджаном. У 2014-му в Україну має бути поставлено до двох, а з 2015-го – до п’яти мільярдів кубів газу на рік. Проте Владислав Каськів запевняв Радіо Свобода, що наразі ведуться переговори і з іншими потенційними постачальниками.
«Зараз ми ведемо переговори з п’ятьма компаніями-постачальниками. Підписані угоди про конфіденційність», – зазначає Каськів.
Окрім азербайджанського, керівництво України заявляло про перспективи купівлі зрідженого газу у Катару. Але катарський газ можуть доставити в Україну лише через Туреччину, а протоки Босфор і Дарданелли перевантажені. (Під час останніх переговорів Анкара попередньо погодилася пропускати щомісяця по вісім танкерів зі скрапленим газом для України.) Також, за словами експертів, існує можливість отримання газу зі США. Проте ця перспектива може стати реальною через два-три роки, коли Америка почне масштабні поставки скрапленого газу на європейський ринок.
Реалізація проекту розпочалася на Одещині з будівництва з’єднання майбутнього термінала з регазифікації (перетворення у газоподібний стан) зрідженого газу з українською газотранспортною системою. Загальна вартість цього етапу будівництва становитиме понад мільярд гривень. Будівництво з’єднання має завершитися до 2015 року і фінансуватиметься з коштів, передбачених у тарифі компанії «Укртрасгаз».
Термінал буде здатний приймати такі обсяги газу, при яких ми станемо самостійними гравцями на енергетичному ринкуМикола Азаров
«Ми зробили перший реальний крок для забезпечення енергетичної незалежності України. Його значення дуже важко переоцінити, – заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров під час відеомосту. – Термінал буде здатний приймати такі обсяги газу, при яких ми станемо самостійними гравцями на енергетичному ринку».
Вартість газу, який Україна закуповуватиме через LNG-термінал, буде на 20 відсотків нижчою, ніж російського, зазначив голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Владислав Каськів.
Шанси знайти кошти є, але далекі від 100 відсотків – експерт
Будівництво LNG-термінала має вестися у два етапи. Перший – це будівництво плавучої установки для регазифікації та зберігання газу з максимальною потужністю 5 мільярдів кубів. Його запуск передбачений у 2016 році. Другий етап полягатиме у будівництві берегового термінала для розвантаження великих танкерів скрапленого газу. Його потужність має становити 10 мільярдів кубів на рік. Запуск запланований на 2018 рік. З’єднання, будівництво якого розпочалося, використовуватиметься і для плавучої платформи, і для берегового термінала.
Фахівці ж наголошують, що говорити про реалізацію проекту, як доконаний факт, ще зарано. Найголовнішою проблемою, за словами експерта енергетичних програм Центру імені Разумкова Володимира Омельченка, залишається фінансування проекту.
«Це одна з перших фаз реалізації цього проекту, – говорить Омельченко. – Ще дуже багато проблем потрібно вирішити, насамперед, фінансових. Це надзвичайно складне завдання. Є певні шанси, що ці кошти будуть знайдені, але, безумовно, ці шанси далекі від 100 відсотків».
Раніше в інтерв’ю Радіо Свобода Владислав Каськів говорив, що держава матиме у цьому проекті 25-відсоткову частку. При цьому, на це Україна має витратити лише 7 відсотків коштів від загального бюджету проекту. Решта – кошти інвесторів. Згідно з техніко-економічним обґрунтуванням, на реалізацію проекту потрібно 846 мільйонів євро.
Чий газ регазифікуватимуть?
Ще однією проблемою проекту LNG-термінала, за словами фахівців, залишається питання щодо постачальників зрідженого газу. Наразі є угода лише з Азербайджаном. У 2014-му в Україну має бути поставлено до двох, а з 2015-го – до п’яти мільярдів кубів газу на рік. Проте Владислав Каськів запевняв Радіо Свобода, що наразі ведуться переговори і з іншими потенційними постачальниками.
Ведемо переговори з п’ятьма компаніями-постачальниками. Підписані угоди про конфіденційністьВладислав Каськів
«Зараз ми ведемо переговори з п’ятьма компаніями-постачальниками. Підписані угоди про конфіденційність», – зазначає Каськів.
Окрім азербайджанського, керівництво України заявляло про перспективи купівлі зрідженого газу у Катару. Але катарський газ можуть доставити в Україну лише через Туреччину, а протоки Босфор і Дарданелли перевантажені. (Під час останніх переговорів Анкара попередньо погодилася пропускати щомісяця по вісім танкерів зі скрапленим газом для України.) Також, за словами експертів, існує можливість отримання газу зі США. Проте ця перспектива може стати реальною через два-три роки, коли Америка почне масштабні поставки скрапленого газу на європейський ринок.
