Київ – Опозиція остаточно не відкинула ідею дострокових парламентських виборів, стверджує Олександра Кужель, обрана до Верховної Ради за списком «Батьківщини». Але перед цим все-таки варто запустити роботу нового парламенту, щоби змінити виборче законодавство і спробувати притягти до кримінальної відповідальності тих, хто винен у фальсифікаціях. За її словами, для Партії регіонів ці вибори стали програшними, бо стало зрозуміло: вона не забезпечить перемогу Віктора Януковича на президентських виборах 2015 року. Утім, і Об’єднана опозиція також не має підстав бути задоволена результатами виборів і має зробити певні висновки, зокрема – кадрові.
– Спільна заява трьох опозиційних сил, які подолали 5-відсотковий бар’єр і пройшли до парламенту, справляє враження сумбурної. Бо там мовиться, що вибори сфальсифіковані, але ми перемогли; парламент нелегітимний, але ми йдемо до цього парламенту… У Вас є більш однозначна оцінка цих виборів?
– Однозначна оцінка всієї кампанії: жодна людина, яка має хоча б якісь мізки, перепрошую, аналітичні – не може сказати, що ці вибори були демократичні, як це хоче сказати Кваснєвський, пробігаючи між капельок. Так не може бути. Бо якщо б він зробив такі вибори в Польщі – його просто розірвали б.
Арсеній Яценюк, підводячи підсумки, сказав: ми будемо ще серйозно перевіряти штаби
Чому таким шляхом і таку заяву зробила опозиція? Три команди, які підписали заяву – це ще навіть не коаліція. Бо коаліцію підписали тільки дві команди. Партія УДАР не підписала коаліцію. І ми повинні це зрозуміти і пам’ятати. І ми тоді повинні прорахувати можливі варіанти. По-перше, для чого обирався парламент? Це був можливий варіант мирним шляхом змінити владу. Чи задоволені ми, як опозиція, чи ми зробили все можливе для того? –Ні. І Арсеній Яценюк, підводячи підсумки, сказав: ми будемо ще серйозно перевіряти штаби.
Чи задоволений кожен із нас всім, що зробив? Я можу сказати, що наша команда 5 місяців була в роз’їздах. Кожен день я проводила по 5 зустрічей. Повірте, я – 17 років у політиці, проте таку виборчу кампанію, як ми пройшли зараз, ніколи в житті не бачила.
– Чим вона відмінна від попередньої?
– Ми не мали можливості зайти ні в один зал. Нас фотографували і залякували людей, які приходили до нас на зустріч.
– Вас фотографували? Ви – достатньо відома людина.
– Не мене, а людей, які приходили до мене. Кожну зустріч знімала адміністрація, залякуючи, що люди не будуть працювати.
– І що ж Вам дає підстави говорити про перемогу в такому разі, якщо навіть виборча кампанія йшла не демократично, підрахунок голосів йшов не демократично? В чому ж тоді перемога опозиції, про яку йдеться в заяві?
– Я не уявляла, що в демократичній країні можуть кожні зустрічі супроводжувати по 20 бандитів. І ми цього багато бачили. Був навіть випадок, коли Арсеній включився прямо в той час, коли на мене напали, вибивали камери – це був жах.
Вони витратили страшенні кошти, був адміністративний тиск, але вони 100% програли столицю – це є перемога України, народу
В чому є перемога? Всі вважали, що нічого з цією владою вже не можна зробити, що вони візьмуть – і вони були впевнені – найменше 40%. Бо вони ставили по всіх східних областях план – 60%. І вони були впевнені в тому, що свої 35-40% вони точно візьмуть. Вони витратили страшенні кошти, був адміністративний тиск, але вони 100% програли столицю – це є перемога України, народу. Вони зрозуміли, що не такі вони страшні й навіть ті, які проголосували ногами проти чинної влади – не пішли на вибори. Ви знаєте, Партія регіонів не дорахувалася 4,6 мільйона виборців.
– «Батьківщина» теж не дорахувалася виборців.
Олександра Кужель
– Ні, не згідна з Вами. За «Батьківщину» голосувало, як завжди, 25-27 %.
– Чекайте, Ви в одному випадку кажете про мільйони, а в іншому – про відсотки. Треба або мільйонами оперувати, або відсотками.
– Ми ж віддали «Свободі», і ми свідомо це робили. Подивіться, наші останні 10 днів, як ми всі зверталися і говорили, як важливо, щоб зайшла «Свобода», розуміючи, що важливо, щоб прийшли точно ті люди, які завтра не стануть тушками в Партії регіонів. І тому це є перемога.
– А щодо УДАРу Ви не були настільки компліментарними.
– Я й зараз – не компліментарна, особисто я. Я не скажу, що я не довіряю Кличку. Я вірю тому, що він хоче зробити, але від тих заяв, які я зараз чую, від того небажання підписувати коаліцію…
– А яка коаліція? У вас же немає більшості. Угода має сенс, коли є більшість – тоді ви щось вирішуєте. А так, в чому логіка про щось домовлятися, щось підписувати, якщо це меншість?
– Скільки в озері карасів? Більше, ніж щук?
– Безперечно, завжди більше.
– А для чого щука в озері?.. І тому коли це буде рішення консолідоване, то, повірте, проголосувати рішення такі, як проголосували – земельний банк, видобуток сланцевого газу, проголосувати той бюджет, який хочуть вони зараз, а ми хочемо зробити секвестр, – то має значення, коли це питання порушує не 80, не 110, а коли це 180 депутатів. Це є і можливість блокування, це ставить вимогу Президенту і команді Партії регіонів домовляться, знаходити паритет і компроміс. Це є дуже важливе рішення.
Чи можна зробити згідно з законодавством обнульовані списки? Ні, не можна. Нечесно було брехати виборцю
Тепер щодо входу чи невходу до Верховної Ради. Для нас скласти повноваження – це не питання. Але не треба брехати виборцям, треба ж сказати чесно. Чи можна зробити сьогодні згідно з законодавством України обнульовані списки? Ні, не можна. Тоді нечесно було брехати виборцю, що ми це зробимо. І це, нехай, буде на відповідальності тих, хто це зробив. По-друге, ми не сказали питанню складання мандатів остаточно «ні». Але для того, щоб це спрацювало, треба 150 мандатів. І це треба чесно сказати. Треба провести роботу в трьох партіях – це «Свобода», УДАР і «Батьківщина». Провести роботу по всьому списку – 225 осіб, зібрати заяви, які пишуть, що вони згідні з тим, що вони складають повноваження, забрати заяви у всіх мажоритарників. Прийняти це політичне рішення трьома партіями, скласти мандати – і тоді будуть перевибори. Тоді ставимо питання – яка ціль перевиборів?
– Провести їх чесно, очевидно?
– Так. Але ми ж залишаємо того ж самого Президента, той же закон, ту ж міліцію, тих самих губернаторів, ту ж прокуратуру, той же «Беркут». Не можна йти тією ж колією і отримати інший результат. При тому, що ми повинні з вами пам’ятати, що багато людей не прийшло на вибори. Ми повинні з вами зразу розуміти, які є застереження. Давайте людям чесно казати, що далі може бути. Ми склали мандати…
– А далі чинною залишиться та Верховна Рада, яка досі є?
Гра з обнулінням – це найстрашніше було. Це було вигідно Партії регіонів
– Ні! Якщо була би та гра з обнулінням – то ця Верховна Рада буде діяти до тих пір, доки не обереться нова. Це найстрашніше було застереження, бо це було вигідно Партії регіонів. Якщо ми приймаємо присягу, то ця Верховна Рада вже нелегітимна, діє тільки новообрана. А що, випадково Президент ухвалює так швидко закон «Про референдум»? Аналітики не прораховують ці кроки? Далі ми маємо ситуацію, сьогоднішнього економічного стану – дефіцит платіжного балансу 11 мільярдів, збільшення запозичень…
– Складна ситуація.
– Це м’яко кажучи. І вже всі починають, навіть пан Азаров визнавати це. Тоді пан Президент, маючи закон «Про референдум», який виписаний повністю так, щоб Сім’я залишилася на все життя, звертається до народу: ви ж бачите, що ці депутати не хочуть працювати, ми ж їх закликали, я звертаюся до вас з питанням референдуму, давайте до 2015 року – тимчасовий уряд, грошей зараз немає на вибори.
– Це вже антиконституційні кроки. Причому все, що стосується Конституції, має спочатку йти через Верховну Раду.
Він змінив Конституцію – антиконституційно, все, що суди зараз роблять – антиконституційно
– Він змінив Конституцію – антиконституційно, все, що суди зараз роблять – антиконституційно. Що, ще одна така пігулка не пройде?!
Ми не закрили питання складання мандатів, і ми розуміємо: ми і «Свобода» готові. Тепер повинен прийняти рішення УДАР. Якщо вони готові, то повинні наші фахівці, юристи і економісти, все прорахувати і сказати: від того країна виграє. Але, може, ми спробуємо змінити закон? А може ми поставимо зараз декілька кримінальних справ, щоб наступні вибори, нехай, через рік...
– Тобто, переобиратися за цим законом не варто, зрозуміло.
– І тому найголовніше, що зараз поставила опозиція – ми повинні стати щонайменше щукою. Перше питання, яке ми поставили на фракції – жорстка дисципліна. Ми повинні показати всім, що ми особисто на сесіях, що ми особисто працюємо.
– До речі, влада – більш-менш гомогенна, однорідна, можна навіть сказати монолітна. А ваша політична сила називається навіть Об’єднана опозиція. Дуже багато людей з амбіціями – особистими, лідерськими. Ви ухвалили рішення, щоб у вас була єдина фракція, але Вам не здається, що це буде щось таке схоже на «Нашу Україну – Народну самооборону» в парламенті чинного скликання?
– Не дай Боже! Я хочу відразу попередити всіх і так прозвучало на фракції і від Турчинова, і від Яценюка: єдине завдання, яке поставила нам Тимошенко – це йти єдиною командою. І ми 5 місяців до виборів всі так відпрацювали.
– Так, тут до вас немає якихось зауважень.
– Значить, можемо. Лідерські якості…
– Я сказав не якості, а амбіції.
– Навіть амбіції. Якщо ти їх хочеш реалізувати, реалізуй на користь людей – і вони оцінять.
– Але я поки що про фракцію «Батьківщина». Вона – єдина, але ж складається з дуже різних партій.
– Багато людей нам нагадують: Кужель, а пам’ятаєш де ти була, а пам’ятаєш як ти билася з Яценюком? Яценюк сам вийшов і сказав: мені дуже тяжко було налагоджувати стосунки, але я прийшов до Юлії Тимошенко і сказав: Ви можете на мене розраховувати, я прийняв рішення. Яценюк – 5 місяців ми зараз працюємо – ніколи не сказав: Кужель, а ти пам’ятаєш, як ти про мене казала?
Якось до мене підходять і кажуть: а Ви пам’ятаєте, як Кириленко про Юлю говорив, а як Ляпіна говорила? А я повертаюся і кажу: а ми це перегорнули. Якщо ми не перегорнули, а з цим зайшли, то нічого не буде.
– Ви з великим задоволення констатували, що опозиція в Києві виграла у влади в чисту. Але чи можна сказати, що наступного року, коли будуть вибори мера Києва, опозиція – три команди, які себе декларують, як опозиційні: УДАР, «Батьківщина», «Свобода» – зможе висунути єдиного кандидата в мери, узгодити взагалі вибори в Київраду і в мери?
– Я Вам скажу зараз своє бачення, бо ми не обговорювали це питання у фракції. Якщо хтось думає, що шапкозакидацтвом можна буде виграти вибори мера, то це неможливо. Бо одне питання – як кияни голосували на виборах у Верховну Раду, а інше – як вони будуть голосувати за людей, які здатні зробити їм нормальне життя, в їх громаді. Це не одне і те ж питання. І хто каже, що тільки назва якоїсь політичної партії забере голоси – це брехня. Я 100% впевнена, що три об’єднаних команди повинні висунути не тільки мера. Бо мер – це одна людина. Я вважаю, і ми говорили про це з Яценюком і з Турчиновим, що треба зробити зараз відразу аналіз всіх виборів по мажоритарці в Києві, подивитися реєстр всіх проблем по Києву і показати киянам мера і команду, з якою він заходить. Не Київраду, це інше питання, а команду адміністраторів.
– Тобто, як «молода команда» у Черновецького була?
– Ні, фахову. Наприклад, ця людина найкраща в освіті, ця – в охороні здоровця, ця – в ЖКГ.
– Я розумію, що в «Батьківщині» ви домовитеся, а чи домовитеся ви зі «Свободою» і УДАРом про це?
Коли мені потрібно було захиститися від бандитів, то за 15 хвилин з’їхалася вся «Свобода». Це було в Донецькій області
– Хочу «Свободі» зробити комплімент: вони гарно вчаться. У них є те, чого немає в багатьох – стрижень, а все інше наросте. Коли ми навіть працювали в період виборів, то вони допомагали навіть на окрузі, до якого вони не мали відношення. Коли мені потрібно було захиститися від бандитів, то за 15 хвилин з’їхалася вся «Свобода». Це було в Донецькій області... Я не думаю, що зі «Свободою» будуть проблеми.
– А з УДАРом?
Думаю, що Кличко дорослішає – політично дорослішає
– Як буде відчувати себе Кличко. Там дуже багато радників, які грають на Банковій. Я думаю, що Кличко дорослішає – політично дорослішає. Але чи дасть йому команда?.. Пам’ятаю того ж Тігіпка ще не в «Сильній Україні», а в «Трудовій Україні», коли навколо нього були всі олігархи, а він був головою партії. Він розумів, що він нічого не може змінити. Тому це не залежить тільки від людини. Але будемо працювати. Якщо до мера Києва люди побачать, що вони не є тією опозицією, яку вони обіцяли, то навіть їх участь не буде так сильно заважати.
– Ви кажете: опозиція перемогла, а насправді на виборах перемогла влада, і передусім завдяки мажоритарній складовій. Вони провели в округах найбільше кандидатів, більше, ніж за списком.
– Не згідна з Вами. Влада програла і вони, до речі, страшенно не задоволені. Вони просто використали в своїх округах мажоритарну систему 100%. Але це – не виграли.
– Ми будемо говорити про результати. Вони вже мають в парламенті найбільше депутатів у своїй фракції.
Не вистачає 2 мільярди гривень на виплату заробітної плати освітянам? І такої ж суми приблизно – медичним працівникам. Це серйозна ситуація
– Це не є виграш влади. Якщо б вони сьогодні зробили дійсні покращення, якщо б люди, дійсно щось відчули… А так зараз вони будуть відпускати ціни на комунальні послуги. Зараз не вистачає 2 мільярди гривень на виплату заробітної плати освітянам? І такої ж суми приблизно – медичним працівникам. Це – до кінця року серйозна ситуація. Це – чи друкувати гроші, чи десь ще забрати.
– Тим не менше, від перевиборів відмовилися, тож політичних наслідків це не матиме.
– Не згідна з Вами.
– А які ж це матиме політичні наслідки, якщо немає перевиборів?
– На кого працює Партія регіонів вся? На свого Президента! Ви кажете: там єдність. Там немає єдності.
– Принаймні, там більша єдність, ніж в опозиції.
Президент укріплює зараз свою Сім’ю. Він зрозумів, що вони йому не допоможуть в 2015 році
– Знаєте, якщо така єдність, то краще б її не було. Тому що ти не знаєш, від кого очікувати удару. І тому Президент укріплює зараз свою Сім’ю. Він зрозумів, що вони йому не допоможуть в 2015 році. І це є не виграш. Для них є можливість або змінити свою тактику і стратегію, або просто він не доживе і до 2015 року. Бо не опозиція скидає владу, а народ.
– А Вам не здається, що якщо буде три опозиційних кандидати на Президента, то чинному Президенту це дає шанс переобратися?
– Не переживайте, наш народ показав, що він уже зовсім інший. Це лікування демократією 5 років... Кажуть, вони пройшли і немає від них толку. Є, бо народилося інше покоління. Нам зараз треба багато працювати, щоб молодь піднялася, щоб не люди старшого віку вирішували майбутнє дітей, а щоб вони самі вирішували. А я впевнена, вони проголосують лише за демократію.
– На початку року Ви казали, що будете ініціювати законопроект про відкликання народних депутатів.
– Сьогодні до третьої ночі працювала над ним із юристами.
– У парламенті цього складу можна буде ухвалити такий закон?
– Я впевнена, що це повинна бути вимога суспільства.
– А в парламенті цього скликання це можна зробити?
– У нас сьогодні є захворювання – ми бачимо недемократичні вибори, ми бачимо, що депутати і президенти брешуть в програмах, адже потім їх не виконують. Це не наша, депутатів, вимога – ми ж не самовбивці. Це є вимога громади. І якщо громада вимагає, то вона вийде і змусить ухвалити.
– А зараз серед своїх спільників Ви знаходите тут розуміння?
– Так, нашою командою ухвалене рішення, ми зараз відпрацьовуємо. Іде боротьба тільки професійна – який із варіантів більше є прийнятним. Бо є молоді юристи, які пишуть від знань, а є такі мудрі, як я, які знають, що те, що записано – це не означає, що так будуть виконувати. І тому я, коли виписую, думаю: ага, отут обмануть, отут вкрадуть, треба дописати оце, це може бути викреслено. Тобто нам треба об’єднати знання і досвід, і виписати таким чином, щоб цей закон працював. Знаєте, як я виписую закон, щоб він був гарний – що я особисто, Олександра Кужель, буду по ньому жити.
Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».
