Брюссель – У четвер у Європарламенті голосуватимуть за кандидатуру директора правління Європейського центробанку. Це відбувається на тлі поглиблення в євроустанові боротьби за гендерну рівність. Там намагаються навіть встановити обов’язкові квоти для жінок на керівних посадах. Однак баталії за рівноправ’я чоловіків та жінок поки що проходять без особливого успіху.
Якщо євродепутати підтримають кандидатуру люксембуржця Іва Мерша, то серед 23 членів керівництва Європейського центрального банку не буде жодної жінки. Це ще більше погіршить імідж євроустанов з точки зору гендерної рівності.
У вівторок 27 комісарів Євросоюзу відкинули пропозицію віце-президента Єврокомісії Вівіан Редінґ примусити компанії резервувати для жінок 40 відсотків керівних посад. Проте Редінґ капітулювати не збирається: вона обіцяє, що наприкінці листопада з’явиться новий, не менш амбіційний текст із пропозиціями, як покращити рівноправ’я чоловіків та жінок. На її переконання, підприємства та установи об’єднаної Європи від цього стануть конкурентнішими та ефективнішими.
«Згідно із різноманітними аналізами, підприємства, де рішення ухвалюють жінки, мають значно кращі економічні та фінансові результати порівняно із тими, де жінки у керівництві відсутні. По-друге, 60 відсотків європейців, які мають університетську освіту – це жінки, і ми не маємо права не скористатися їхніми талантами», – каже вона.
Фінансиста Іва Мерша відкинуть, бо він чоловік?
Однак для того, щоб продовжити відстоювання цих ідей, віце-президентові Єврокомісії треба насамперед переконати своїх найближчих колег. Йдеться про тих політиків-лібералів, включно із жінками, які й відкинули її пропозицію штрафувати підприємства, де в адміністраціях працюватиме менш як 40 відсотків жінок.
Згідно із деякими прогнозами, на нинішній сесії у Європарламенті, навіть при тому, що Іва Мерша загалом визнають компетентним фінансистом, все ж його кандидатуру можуть відкинути тільки тому, що він чоловік.
До минулого року у директораті Європейського центробанку була одна жінка, але її згодом замінили бельгійцем Пітером Пратом. Якщо у четвер Ів Мерш не набере необхідної кількості голосів, країни-члени ЄС будуть змушені запропонувати нову кандидатуру.
Тим часом ті, що відстоюють встановлення обов’язкових до виконання квот для жінок на керівних посадах, не складають зброї. Як каже Вівіан Редінґ, «складно змінити звичаї, що в’їлися у суспільну свідомість упродовж віків, але зробити це необхідно».
Якщо євродепутати підтримають кандидатуру люксембуржця Іва Мерша, то серед 23 членів керівництва Європейського центрального банку не буде жодної жінки. Це ще більше погіршить імідж євроустанов з точки зору гендерної рівності.
У вівторок 27 комісарів Євросоюзу відкинули пропозицію віце-президента Єврокомісії Вівіан Редінґ примусити компанії резервувати для жінок 40 відсотків керівних посад. Проте Редінґ капітулювати не збирається: вона обіцяє, що наприкінці листопада з’явиться новий, не менш амбіційний текст із пропозиціями, як покращити рівноправ’я чоловіків та жінок. На її переконання, підприємства та установи об’єднаної Європи від цього стануть конкурентнішими та ефективнішими.
Підприємства, де рішення ухвалюють жінки, мають значно кращі економічні та фінансові результати порівняно із тими, де жінки у керівництві відсутніВівіан Редінґ
Фінансиста Іва Мерша відкинуть, бо він чоловік?
Однак для того, щоб продовжити відстоювання цих ідей, віце-президентові Єврокомісії треба насамперед переконати своїх найближчих колег. Йдеться про тих політиків-лібералів, включно із жінками, які й відкинули її пропозицію штрафувати підприємства, де в адміністраціях працюватиме менш як 40 відсотків жінок.
Згідно із деякими прогнозами, на нинішній сесії у Європарламенті, навіть при тому, що Іва Мерша загалом визнають компетентним фінансистом, все ж його кандидатуру можуть відкинути тільки тому, що він чоловік.
До минулого року у директораті Європейського центробанку була одна жінка, але її згодом замінили бельгійцем Пітером Пратом. Якщо у четвер Ів Мерш не набере необхідної кількості голосів, країни-члени ЄС будуть змушені запропонувати нову кандидатуру.
Тим часом ті, що відстоюють встановлення обов’язкових до виконання квот для жінок на керівних посадах, не складають зброї. Як каже Вівіан Редінґ, «складно змінити звичаї, що в’їлися у суспільну свідомість упродовж віків, але зробити це необхідно».