Жінок в українській політиці можна перерахувати на пальцях. А одну з найяскравіших особистостей української політики, лідера опозиції Юлію Тимошенко взагалі засудили до 7 років позбавлення волі. І так гостра гендерна нерівність в українській політиці зазнала додаткового удару, зауважують деякі експерти.
Україні ще далеко до Європейського Союзу за гендерним балансом в парламенті й уряді, говорить Марія Юрікова, заступник голови Представництва ЄС в Україні.
«Гендерна рівність, включно з правами жінок, – це одна з базових речей, завдяки яким Україна має прийти до Європейського Союзу, – каже вона. – Україна все ще в процесі досягнення європейських стандартів. Сьогодні на конференції ми почули дуже цікаві промови, з яких ми дізналися, що в українському парламенті всього 6% жінок, і лише 14% жінок є на провідних державних посадах. А це дуже мало».
Тоді як, скажімо, в Європейському парламенті кожен п’ятий депутат – це жінка, і майже половину провідних керівних посад обіймають саме жінки, зауважила Марія Юрікова.
Тим часом Україна, за кількістю жінок у парламенті посідає 110-те місце у світі, серед 188 країн.
Те, що в Україні жінка була прем’єром, у ЄС називають позитивним фактом
Щодо засудження Юлії Тимошенко, представниця ЄС називає цей факт радше ударом по політичному іміджу України, ніж по гендерному балансу. Але, все ж таки те, що Юлія Тимошенко очолювала уряд, з точки зору досягнення гендерної рівності, додавало балів на користь України.
«Юлія Тимошенко – жінка і колишній Прем’єр-міністр України. Тому дуже важливим для демократичного процесу України є те, що саме жінка стала Прем’єр-міністром. А щодо останніх подій у справі Тимошенко, то позиція ЄС абсолютно чітка: Європейський Союз підтримував процес реформ в Україні, і саме судова реформа є дуже важливою. Адже українські суди мають бути незалежними й прозорими», – наголошує заступник голови Представництва ЄС в Україні.
Які ж причини гендерної нерівності в українській політиці?
В українській політиці гендерний дисбаланс насамперед через те, що жінки не вміють підтримувати одна одну, вважає колишній заступник голови партії «Сильна Україна» Олександра Кужель.
«Є така проблема, я її вже 17 років спостерігаю збоку. Чому українські жінки одна одну не підтримують? І це я побачила вперше 1994 року, коли чоловіків голосувало на виборах більше, ніж жінок. – розповідає політик. – Тоді ж була перша спроба зробити жіночий комітет, зробити жіноче об’єднання у Верховній Раді. Це стало неможливо, бо кожна жінка бачить себе лідером. У нас біля ста всеукраїнських організацій жінок, а вони навіть не можуть об’єднатися, щоб ставити свої вимоги», – зауважила Олександра Кужель.
Ще однією причиною гендерного дисбалансу може бути рівень освіченості й державна політика, вважає координатор Комітету міністрів Ради Європи за напрямом гендерної рівності та протидії торгівлі людьми Тетяна Парву.
«Я не говорю лише про освіту жінок, а й про освіту чоловіків, у сенсі того, що їм необхідно звертати увагу на права жінок. Ми живемо в 21-му столітті, і це сором, що такі речі не є основними в суспільстві, особливо у цій частині світу. Я думаю, що уряди мають робити більше для гендерної рівності», – зазначила Тетяна Парву.
В уряді знають, що гендерна рівність – це не лише «квіти на 8 березня»
Про необхідність впровадження гендерної рівності в українському Уряді пам’ятають і обіцяють провести реформи, говорить Василь Надрага, перший заступник міністра соціальної політики.
«Повністю з вами погоджуюсь, і за це велика вдячність нашим європейським колегам і партнерам, які нам допомагають. Безумовно, в цій частині, на жаль, ми як держава недопрацьовуємо і це правда життя. Популяризація гендерної рівності у нас пробуксовує, бо ми сприймаємо це, як квіти на 8 березня. Замість того, що повноцінна рівність чоловіка і жінки – це дещо інше, це рівність можливості», – говорить урядовець.
Водночас заступник голови Представництва Європейського Союзу в Україні Марія Юрікова нагадала, що ЄС виділив Україні 14 мільйонів євро на підтримку гендерних програм, а натомість проблеми рівності між жінками й чоловіками в країні так і не поліпшуються.
Україні ще далеко до Європейського Союзу за гендерним балансом в парламенті й уряді, говорить Марія Юрікова, заступник голови Представництва ЄС в Україні.
«Гендерна рівність, включно з правами жінок, – це одна з базових речей, завдяки яким Україна має прийти до Європейського Союзу, – каже вона. – Україна все ще в процесі досягнення європейських стандартів. Сьогодні на конференції ми почули дуже цікаві промови, з яких ми дізналися, що в українському парламенті всього 6% жінок, і лише 14% жінок є на провідних державних посадах. А це дуже мало».
Тоді як, скажімо, в Європейському парламенті кожен п’ятий депутат – це жінка, і майже половину провідних керівних посад обіймають саме жінки, зауважила Марія Юрікова.
Тим часом Україна, за кількістю жінок у парламенті посідає 110-те місце у світі, серед 188 країн.
Те, що в Україні жінка була прем’єром, у ЄС називають позитивним фактом
Щодо засудження Юлії Тимошенко, представниця ЄС називає цей факт радше ударом по політичному іміджу України, ніж по гендерному балансу. Але, все ж таки те, що Юлія Тимошенко очолювала уряд, з точки зору досягнення гендерної рівності, додавало балів на користь України.
«Юлія Тимошенко – жінка і колишній Прем’єр-міністр України. Тому дуже важливим для демократичного процесу України є те, що саме жінка стала Прем’єр-міністром. А щодо останніх подій у справі Тимошенко, то позиція ЄС абсолютно чітка: Європейський Союз підтримував процес реформ в Україні, і саме судова реформа є дуже важливою. Адже українські суди мають бути незалежними й прозорими», – наголошує заступник голови Представництва ЄС в Україні.
Які ж причини гендерної нерівності в українській політиці?
В українській політиці гендерний дисбаланс насамперед через те, що жінки не вміють підтримувати одна одну, вважає колишній заступник голови партії «Сильна Україна» Олександра Кужель.
«Є така проблема, я її вже 17 років спостерігаю збоку. Чому українські жінки одна одну не підтримують? І це я побачила вперше 1994 року, коли чоловіків голосувало на виборах більше, ніж жінок. – розповідає політик. – Тоді ж була перша спроба зробити жіночий комітет, зробити жіноче об’єднання у Верховній Раді. Це стало неможливо, бо кожна жінка бачить себе лідером. У нас біля ста всеукраїнських організацій жінок, а вони навіть не можуть об’єднатися, щоб ставити свої вимоги», – зауважила Олександра Кужель.
Ще однією причиною гендерного дисбалансу може бути рівень освіченості й державна політика, вважає координатор Комітету міністрів Ради Європи за напрямом гендерної рівності та протидії торгівлі людьми Тетяна Парву.
«Я не говорю лише про освіту жінок, а й про освіту чоловіків, у сенсі того, що їм необхідно звертати увагу на права жінок. Ми живемо в 21-му столітті, і це сором, що такі речі не є основними в суспільстві, особливо у цій частині світу. Я думаю, що уряди мають робити більше для гендерної рівності», – зазначила Тетяна Парву.
В уряді знають, що гендерна рівність – це не лише «квіти на 8 березня»
Про необхідність впровадження гендерної рівності в українському Уряді пам’ятають і обіцяють провести реформи, говорить Василь Надрага, перший заступник міністра соціальної політики.
«Повністю з вами погоджуюсь, і за це велика вдячність нашим європейським колегам і партнерам, які нам допомагають. Безумовно, в цій частині, на жаль, ми як держава недопрацьовуємо і це правда життя. Популяризація гендерної рівності у нас пробуксовує, бо ми сприймаємо це, як квіти на 8 березня. Замість того, що повноцінна рівність чоловіка і жінки – це дещо інше, це рівність можливості», – говорить урядовець.
Водночас заступник голови Представництва Європейського Союзу в Україні Марія Юрікова нагадала, що ЄС виділив Україні 14 мільйонів євро на підтримку гендерних програм, а натомість проблеми рівності між жінками й чоловіками в країні так і не поліпшуються.
