Меджліс кримських татар переживає кризу, але йому немає альтернативи – дослідження

Сімферополь – Меджліс кримськотатарського народу переживає кризу, але залишається впливовою в Криму структурою і йому немає альтернативи в кримськотатарській спільноті. Так вважають експерти київського Центру близькосхідних досліджень. У Сімферополі вони презентували результати свого піврічного дослідницького проекту, що виконувався київськими і кримськими вченими у Криму. За висновками експертів, зниження впливу Меджлісу підвищує ризики дестабілізації етнополітичної і релігійної ситуації на півострові.

Науковий керівник дослідження «Кримськотатарське громадянське суспільство на шляху до демократії», президент Центру Олександр Богомолов каже, що єдиними конкурентами Меджлісу кримськотатарського народу, як інституту, за своїм потенціалом проглядаються лише політико-релігійні рухи. На його думку, антимеджлісівські опозиційні світські політичні групи вкрай слабкі і не можуть стати хоч якоюсь альтернативою Меджлісу.

«Аби домогтися цього, їм треба зробити набагато більше, аніж це зробив Меджліс. Вони, абсолютно зрозуміло, нездатні цього зробити. Чи є альтернативою релігійні організації? Вони в багатьох відношеннях, по суті, вже становлять певну альтернативу, але все ж-таки дуже далеко стоять від того, щоб репрезентувати інтереси всього кримськотатарського народу», – вважає Олександр Богомолов.

За його словами, релігійні організації починають конкурувати з Меджлісом не лише за рахунок переорієнтації з національної на релігійну ідентичність частини кримських татар, але й внаслідок втручання цих структур у політичні сфери і, зокрема, у процеси вирішення земельних проблем репатріантів.

Разом з тим, Олександр Богомолов переконаний, що у системи Курултаю-Меджлісу, як за впливом серед кримських татар, так і в здатності представляти інтереси всієї кримськотатарської спільноти чи її частин – співмірних альтернатив немає.

Легалізація Меджлісу – відповідальність влади?

Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос розповів, що разом із зростанням розшарування в кримськотатарському народі і виникненням у ньому різних груп, більш відчутнішими стають протиріччя у самому Меджлісі, який переживає певну кризу свого розвитку. За словами дослідника, головне протиріччя виникло через те, що Меджліс виконує дві протилежні функції: представницького органу, який обирається за демократичною процедурою, і регулярно має змінювати своїх керівників, а з іншого боку – групи тиску, що для лобіювання інтересів кримськотатарської спільноти чи її частин потребує добре впізнаваних і впливових авторитетних лідерів.

Ігор Семиволос вважає, що зниження внаслідок цієї кризи впливу Меджлісу підвищує ризики дестабілізації етнополітичної і релігійної ситуації на півострові. Більше того, за його словами, втрата такої інституції як Курултай-Меджліс може навіть призвести до насильства в регіоні. Він каже, що це «серйозна небезпека не тільки для кримськотатарської спільноти, але й, взагалі, для ситуації в Криму, оскільки Меджліс каналізує певні протестні настрої і вміє переводити їх у переговорну площину». Меджліс навчився домовлятися і задіювати різні механізми для того, щоб досягти в тій чи іншій мірі своїх цілей, – зазначив дослідник.

За словами Ігоря Семиволоса, подолати протиріччя і кризу в Меджлісі та уникнути загроз регіональній безпеці і стабільності можна лише через легалізацію цієї системи самоорганізації кримськотатарського народу – введення її в українське правове поле. Це – відповідальність держави, зокрема, центральної влади, вважає Ігор Семиволос.

Як повідомив експерт Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов, дослідницький проект «Кримськотатарське громадянське суспільство на шляху до демократії» проводився за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» з лютого по вересень нинішнього року методом «культурної антропології» у формі фокус-груп і поглиблених інтерв’ю. Ключовим його завданням було дослідження динаміки розвитку громадського сектору кримських татар, наскільки він задовольняє інтереси суспільства, і наскільки ці інтереси представлені серед громадських ініціатив. За словами експерта, в центрі уваги дослідників опинився Меджліс кримськотатарського народу, як інституція, навколо якої виникає найбільше дискусій.