На парламентських виборах у Литві перемагає лівоцентристська опозиція. Консерватори на чолі з прем’єром Андрюсом Кубілюсом втрачають більшість у сеймі. У Литві діє змішана система виборів, за якою 71 депутата обирають в одномандатних округах і 70 – за списками. Напередодні тут не лише обирали парламент, а й проводили референдум щодо необхідності будівництва у країні нової АЕС.
141 депутат нового складу Сейму Литви обирали з 17 партій і однієї коаліції. За їхні голоси змагалася 1 тисяча 927 кандидатів у депутати, серед яких і п’ять етнічних українців.
Дані exit pool свідчать, що найбільше голосів отримали опозиційні «Партія праці» (19,8% ) і «Соціал-демократична партія Литви» (17,9%). Партія «Союз вітчизни – Литовські християнські демократи», лідером якої є чинний прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс, отримала 16,7 % голосів виборців і посідає третє місце.
За попередніми даними, до нового Сейму Литви увійдуть також партії «Саудіс лібералів Литви», «Шлях сміливості» і «Порядок та справедливість».
Поразка – наслідок заходів економії
На думку експертів, програш на парламентських виборах провладних політичних сил пов'язаний з тим, що вони зменшили державні видатки, зокрема, скоротили пенсії і зарплати бюджетникам.
Лідер опозиційної «Партії праці» Віктор Успаських уже заявив про готовність формувати урядову коаліцію з соціал-демократами та партією «Порядок та справедливість».
Прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс каже, що він голосував «за продовження відповідальної політики».
«Я сподіваюсь, що спадкоємність і людей, і роботи буде гарантовано», – заявив на виборчій дільниці в Антакальнісі Андрюс Кубілюс.
Екс-президент Литви Валдас Адамкус не приховував, що голосував за зміни.
«Те, що я спостерігав в останньому сеймі, мене не влаштовувало. Якщо так можна висловитися, то я – за зміни. І намагався голосувати за тих, які, сподіваюсь, можуть ці зміни здійснити», – зазначив Валдас Адамкус.
Явка виборців була достатньо високою для Литви. У виборах взяло участь понад 50% виборців.Були зафіксовані порушення у ході голосування. Поліція Литви почала кілька досудових розслідувань з приводу можливого підкупу виборців.
Для проходження до парламенту партіям необхідно отримати не менше 5% голосів виборців, коаліції необхідно подолати 7% бар’єр.
Водночас у Литві провели також референдум, на якому виборці відповідали на запитання «Ви підтримуєте чи не підтримуєте будівництво нової атомної станції в Литовській Республіці?» Йдеться про спорудження Вісагінської АЕС, проект якого просуває чинний уряд Литви.
Цей референдум рекомендаційний, його результати не мають обов’язкової сили. Однак думка пересічних литовців є важливим аргументом у дискусії про майбутнє ядерної енергетики у Литві.
Для того, щоб вважати, що рекомендаційний референдум відбувся, потрібно, щоб у ньому взяло участь 1 мільйон 290 тисяч виборців, тобто понад половину литовських громадян, які мають право голосу.
141 депутат нового складу Сейму Литви обирали з 17 партій і однієї коаліції. За їхні голоси змагалася 1 тисяча 927 кандидатів у депутати, серед яких і п’ять етнічних українців.
Дані exit pool свідчать, що найбільше голосів отримали опозиційні «Партія праці» (19,8% ) і «Соціал-демократична партія Литви» (17,9%). Партія «Союз вітчизни – Литовські християнські демократи», лідером якої є чинний прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс, отримала 16,7 % голосів виборців і посідає третє місце.
За попередніми даними, до нового Сейму Литви увійдуть також партії «Саудіс лібералів Литви», «Шлях сміливості» і «Порядок та справедливість».
Поразка – наслідок заходів економії
На думку експертів, програш на парламентських виборах провладних політичних сил пов'язаний з тим, що вони зменшили державні видатки, зокрема, скоротили пенсії і зарплати бюджетникам.
Лідер опозиційної «Партії праці» Віктор Успаських уже заявив про готовність формувати урядову коаліцію з соціал-демократами та партією «Порядок та справедливість».
Прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс каже, що він голосував «за продовження відповідальної політики».
«Я сподіваюсь, що спадкоємність і людей, і роботи буде гарантовано», – заявив на виборчій дільниці в Антакальнісі Андрюс Кубілюс.
Екс-президент Литви Валдас Адамкус не приховував, що голосував за зміни.
«Те, що я спостерігав в останньому сеймі, мене не влаштовувало. Якщо так можна висловитися, то я – за зміни. І намагався голосувати за тих, які, сподіваюсь, можуть ці зміни здійснити», – зазначив Валдас Адамкус.
Явка виборців була достатньо високою для Литви. У виборах взяло участь понад 50% виборців.Були зафіксовані порушення у ході голосування. Поліція Литви почала кілька досудових розслідувань з приводу можливого підкупу виборців.
Для проходження до парламенту партіям необхідно отримати не менше 5% голосів виборців, коаліції необхідно подолати 7% бар’єр.
Водночас у Литві провели також референдум, на якому виборці відповідали на запитання «Ви підтримуєте чи не підтримуєте будівництво нової атомної станції в Литовській Республіці?» Йдеться про спорудження Вісагінської АЕС, проект якого просуває чинний уряд Литви.
Цей референдум рекомендаційний, його результати не мають обов’язкової сили. Однак думка пересічних литовців є важливим аргументом у дискусії про майбутнє ядерної енергетики у Литві.
Для того, щоб вважати, що рекомендаційний референдум відбувся, потрібно, щоб у ньому взяло участь 1 мільйон 290 тисяч виборців, тобто понад половину литовських громадян, які мають право голосу.
