У Литві 14 жовтня цього року відбудуться чергові парламентські вибори. Особливістю цього голосування є те, що серед нинішніх кандидатів в депутати Сейму Литви є чимало мільйонерів, мерів литовських міст, представників національних меншин й національно-патріотичного руху, а також поборників християнських цінностей. Наразі литовські виборці вважають важливими критеріями вибору кандидата в депутати його чесність, свідомість, відкритість для спілкування, а також наявність досвіду роботи з населенням та з органами влади.
Литовський журналіст, перекладач, один із засновників українського руху в Литві Василь Капкан зазначив Радіо Свобода, що частина литовських виборців, обираючи депутата, оцінює діяльність партії, яку він представляє.
«Певна частина виборців звичайно орієнтуються на програми і цілі, які пропонують партії, навіть власне більше дивляться на реалізацію цих цілей. Виборці, оцінюючи ці результати, голосують за кандидатів у депутати від цих партій. Але так чинить десь одна четверта частина електорату Литви. Усі інші, як і у всіх постсоціалістичних країнах – це наша спільна хвороба, – голосують за лідерів», – каже Василь Капкан.
Знаменитостям менше довіри
Експерти відзначають одну з особливостей політичної культури Литви: достатньо серйозних результатів тут досягають партії, створені незадовго до виборів. У більшості випадків лідерами цих партій є відомі в суспільстві особи.
Саме так було в 2004 році з «Партією праці», лідером якої є відомий бізнесмен російського походження Віктор Успаських. Ще одним яскравим прикладом цієї особливості став успіх на минулих виборах «Партії національного відродження», відомої як «партія шоуменів». Лідер цієї партії, продюсер Арунас Валінскас навіть деякий час був спікером Сейму Литви.
Нині, за словами Василя Капкана, литовці вже обережніше ставляться до подібних особистостей.
«На минулих виборах литовці можна сказати «обпеклися». Вони обрали мецената, лідера «Партії праці» Віктора Успаських, але виявилося, що він має дуже багато проблем із правосуддям Литви. Також литовці на противагу литовським політикам, які постійно беруть участь у політичному житті, але вже трохи набридли, обрали шоумена Арунаса Валінскаса. Але з його приходом у політику також почалися проблеми із правосуддям. Не знаю, чи цього разу литовці підуть за такими течіями», – зауважив Василь Капкан.
Національність береться до уваги, але чесність важливіша
За даними Департаменту статистики Литви, понад 13% населення Литви становлять представники національних меншин. Фахівці зазначають, що окремі литовські партії успішно розігрують національну карту для збору електорату.
Однією з партій, що декларує захист інтересів національних меншин, є «Виборча акція поляків Литви». За оцінками експертів, вона має усі шанси на очікуваних виборах подолати бар’єр у 5% та увійти до складу нового Сейму.
Лідер партії, євродепутат Валдемар Томашевський зазначив Радіо Свобода, що незважаючи на те, що у лавах партії переважають поляки, членами її також є росіяни, білоруси й українці.
Зокрема, за його словами, у виборчих списках «Виборчої акції поляків Литви» Клайпедського та Шауляйського округів є й місцеві українці.
Наразі Валдемар Томашевський вважає, що головним критерієм для оцінки кандидата в депутати є не його національна ознака, а чесність. «Важливо, щоб депутат був чесною людиною, чесно працював. Люди не дуже довіряють тим, хто займається нелегальним бізнесом, дуже швидко збагатіли. Хто працює чесно, той і має перевагу у виборців», – каже Валдемар Томашевський.
Водночас теоретично основу наступного складу Сейму Литви можуть скласти мільйонери. Дані Центральної виборчої комісії Литви свідчать, що майже 150 кандидатів у депутати є литовськими мільйонерами.
Релігійний та національно-патріотичний аспекти
Майже 69% жителів Литви вважають себе віруючими людьми. Тому литовські виборці оцінюють депутатів також з огляду на їхню підтримку духовних цінностей, толерантне ставлення до представників інших релігійних конфесій багатокультурної Литви.
Останнім часом у країні набувають актуальності ідеї литовського народного руху «Саюдіс» 90-х років минулого століття. Частина литовського електорату оцінює кандидата в депутати і з точки зору його національно-патріотичних поглядів. Зокрема на позиціях захисту національної ідентичності стоїть політична платформа «За Литву в Литві».
«Литва зазнала потужного впливу західної масової чи споживацької культури, яка вихолощує все, чого люди прагнули під час перебування в радянському режимі. Це збереження культури, мови, історії та традицій. Отже, на противагу тому, що нівелює наші культури, виникають певні зародки повернення до національного коріння. А на підставі цих зародків з’являються й партії, які б хотіли це захищати», – зауважив литовський журналіст Василь Капкан.
Згідно з цими критеріями і збираються обирати литовці депутатів на очікуваних виборах 14 жовтня. Тим паче, що депутатами нової каденції Сейму хочуть стати майже дві тисячі осіб, що на 400 більше, ніж на попередніх виборах. На кожний депутатський мандат претендують майже 14 кандидатів, що є рекордом для Литви.
Литовський журналіст, перекладач, один із засновників українського руху в Литві Василь Капкан зазначив Радіо Свобода, що частина литовських виборців, обираючи депутата, оцінює діяльність партії, яку він представляє.
«Певна частина виборців звичайно орієнтуються на програми і цілі, які пропонують партії, навіть власне більше дивляться на реалізацію цих цілей. Виборці, оцінюючи ці результати, голосують за кандидатів у депутати від цих партій. Але так чинить десь одна четверта частина електорату Литви. Усі інші, як і у всіх постсоціалістичних країнах – це наша спільна хвороба, – голосують за лідерів», – каже Василь Капкан.
Знаменитостям менше довіри
Експерти відзначають одну з особливостей політичної культури Литви: достатньо серйозних результатів тут досягають партії, створені незадовго до виборів. У більшості випадків лідерами цих партій є відомі в суспільстві особи.
Саме так було в 2004 році з «Партією праці», лідером якої є відомий бізнесмен російського походження Віктор Успаських. Ще одним яскравим прикладом цієї особливості став успіх на минулих виборах «Партії національного відродження», відомої як «партія шоуменів». Лідер цієї партії, продюсер Арунас Валінскас навіть деякий час був спікером Сейму Литви.
Нині, за словами Василя Капкана, литовці вже обережніше ставляться до подібних особистостей.
«На минулих виборах литовці можна сказати «обпеклися». Вони обрали мецената, лідера «Партії праці» Віктора Успаських, але виявилося, що він має дуже багато проблем із правосуддям Литви. Також литовці на противагу литовським політикам, які постійно беруть участь у політичному житті, але вже трохи набридли, обрали шоумена Арунаса Валінскаса. Але з його приходом у політику також почалися проблеми із правосуддям. Не знаю, чи цього разу литовці підуть за такими течіями», – зауважив Василь Капкан.
Національність береться до уваги, але чесність важливіша
За даними Департаменту статистики Литви, понад 13% населення Литви становлять представники національних меншин. Фахівці зазначають, що окремі литовські партії успішно розігрують національну карту для збору електорату.
Однією з партій, що декларує захист інтересів національних меншин, є «Виборча акція поляків Литви». За оцінками експертів, вона має усі шанси на очікуваних виборах подолати бар’єр у 5% та увійти до складу нового Сейму.
Лідер партії, євродепутат Валдемар Томашевський зазначив Радіо Свобода, що незважаючи на те, що у лавах партії переважають поляки, членами її також є росіяни, білоруси й українці.
Зокрема, за його словами, у виборчих списках «Виборчої акції поляків Литви» Клайпедського та Шауляйського округів є й місцеві українці.
Наразі Валдемар Томашевський вважає, що головним критерієм для оцінки кандидата в депутати є не його національна ознака, а чесність. «Важливо, щоб депутат був чесною людиною, чесно працював. Люди не дуже довіряють тим, хто займається нелегальним бізнесом, дуже швидко збагатіли. Хто працює чесно, той і має перевагу у виборців», – каже Валдемар Томашевський.
Водночас теоретично основу наступного складу Сейму Литви можуть скласти мільйонери. Дані Центральної виборчої комісії Литви свідчать, що майже 150 кандидатів у депутати є литовськими мільйонерами.
Релігійний та національно-патріотичний аспекти
Майже 69% жителів Литви вважають себе віруючими людьми. Тому литовські виборці оцінюють депутатів також з огляду на їхню підтримку духовних цінностей, толерантне ставлення до представників інших релігійних конфесій багатокультурної Литви.
Останнім часом у країні набувають актуальності ідеї литовського народного руху «Саюдіс» 90-х років минулого століття. Частина литовського електорату оцінює кандидата в депутати і з точки зору його національно-патріотичних поглядів. Зокрема на позиціях захисту національної ідентичності стоїть політична платформа «За Литву в Литві».
«Литва зазнала потужного впливу західної масової чи споживацької культури, яка вихолощує все, чого люди прагнули під час перебування в радянському режимі. Це збереження культури, мови, історії та традицій. Отже, на противагу тому, що нівелює наші культури, виникають певні зародки повернення до національного коріння. А на підставі цих зародків з’являються й партії, які б хотіли це захищати», – зауважив литовський журналіст Василь Капкан.
Згідно з цими критеріями і збираються обирати литовці депутатів на очікуваних виборах 14 жовтня. Тим паче, що депутатами нової каденції Сейму хочуть стати майже дві тисячі осіб, що на 400 більше, ніж на попередніх виборах. На кожний депутатський мандат претендують майже 14 кандидатів, що є рекордом для Литви.
