Брюссель – У Європейському парламенті аналізують передвиборну політичну ситуацію в Україні. У четвер там провели семінар за участю євродепутатів та експертів із двох британських університетів. Під час обговорень лунало чимало аналізів та прогнозів, а також учасники намагались знайти відповіді на питання: чому в Україні так поширений адмінресурс, звідки у преси самоцензура, у чому успіх партії влади, коли економіка держави потерпає, і від чого, власне, залежатиме результат виборів до Верховної Ради?
Через два тижні делегація європейських депутатів приїде до України спостерігати за перебігом виборчого процесу. «Від прозорості виборчих перегонів, голосувань та підрахунків залежатиме подальша доля української євроінтеграції» – така фраза часто лунає у європейських установах. Нинішній семінар у Європарламенті винятком не став.
«Ще ніколи не було такої інтенсивної роботи й зацікавленості у наших відносинах із Україною. Маю на увазі і нашу місію спостерігачів, і дуже активну роботу комісії Європейського парламенту зі співпраці з Україною, і місію Кваснєвського-Кокса і кілька інших ініціатив на неурядовому рівні», – зазначив Павел Коваль, голова місії спостерігачів від Європарламенту.
Загрозлива картина передвиборчої України
Однак, британський експерт та професор Університету Бірмінгема Катарина Вольчук змальовує дещо іншу, більш загрозливу картину передвиборчої України. Відновлення владної вертикалі, широке використання адмінресурсу, самоцензура преси – ці та інші явища, на її думку, не йдуть на користь українській демократії. Справжній феномен – клановість партії влади, яка саме завдяки «сім’ї» виглядає згуртованішою за політичну опозицію, каже експерт.
«Коли говорити про рівновагу влади, то все контролює Президент. Нинішні вибори важливі тільки з точки зору створення основи та позиціонування до президентських виборів 2015 року», – пояснює Катарина Вальчук.
Її колега з Ессекського університету Сара Бірч, зокрема, вказує на численні недоліки виборчого закону і прогнозує «гірші вибори», порівняно з тими, що відбулися у 2010 році. «Це загальне явище, характерне для будь-якої країни: за добрими виборами йдуть погані, потім знову добрі – й так далі», – каже вона.
Геостратегічні вибори
На такому ж прогнозі особливо акцентує увагу євродепутат Міхаель Ґалер, який щойно повернувся з України та є членом делегації спостерігачів.
«Я занепокоєний ситуацією (в Україні), порівнюючи її з останніми виборами, – каже парламентар. – Мова йде не лише про більшу чи меншу тінь, що впаде на їхній перебіг. Йдеться про різні підходи тих, хто відповідальний за теперішні вибори й тих, хто оранізовував вибори 2010-го».
Нинішні вибори – це не що інше, як репетиція майбутніх президентських виборів, додав Міхаель Ґалер.
«Ці вибори будуть дуже вирішальними у сенсі геостратегічної спрямованості такої великої держави, як Україна: чи вона піде до Євразійського союзу та повернеться в обійми Москви, чи вона попрямує по євроатлантичному напрямку через поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі й угоду про асоціацію із Євросоюзом», – вважає британський євродепутат Чарльз Таннок.
Через два тижні делегація європейських депутатів приїде до України спостерігати за перебігом виборчого процесу. «Від прозорості виборчих перегонів, голосувань та підрахунків залежатиме подальша доля української євроінтеграції» – така фраза часто лунає у європейських установах. Нинішній семінар у Європарламенті винятком не став.
Ще ніколи не було такої інтенсивної роботи й зацікавленості у наших відносинах із УкраїноюПавел Коваль
«Ще ніколи не було такої інтенсивної роботи й зацікавленості у наших відносинах із Україною. Маю на увазі і нашу місію спостерігачів, і дуже активну роботу комісії Європейського парламенту зі співпраці з Україною, і місію Кваснєвського-Кокса і кілька інших ініціатив на неурядовому рівні», – зазначив Павел Коваль, голова місії спостерігачів від Європарламенту.
Загрозлива картина передвиборчої України
Однак, британський експерт та професор Університету Бірмінгема Катарина Вольчук змальовує дещо іншу, більш загрозливу картину передвиборчої України. Відновлення владної вертикалі, широке використання адмінресурсу, самоцензура преси – ці та інші явища, на її думку, не йдуть на користь українській демократії. Справжній феномен – клановість партії влади, яка саме завдяки «сім’ї» виглядає згуртованішою за політичну опозицію, каже експерт.
Все контролює ПрезидентКатарина Вольчук
«Коли говорити про рівновагу влади, то все контролює Президент. Нинішні вибори важливі тільки з точки зору створення основи та позиціонування до президентських виборів 2015 року», – пояснює Катарина Вальчук.
За добрими виборами йдуть погані, потім знову добрі – й так даліСара Бірч
Її колега з Ессекського університету Сара Бірч, зокрема, вказує на численні недоліки виборчого закону і прогнозує «гірші вибори», порівняно з тими, що відбулися у 2010 році. «Це загальне явище, характерне для будь-якої країни: за добрими виборами йдуть погані, потім знову добрі – й так далі», – каже вона.
Геостратегічні вибори
На такому ж прогнозі особливо акцентує увагу євродепутат Міхаель Ґалер, який щойно повернувся з України та є членом делегації спостерігачів.
«Я занепокоєний ситуацією (в Україні), порівнюючи її з останніми виборами, – каже парламентар. – Мова йде не лише про більшу чи меншу тінь, що впаде на їхній перебіг. Йдеться про різні підходи тих, хто відповідальний за теперішні вибори й тих, хто оранізовував вибори 2010-го».
Нинішні вибори – це не що інше, як репетиція майбутніх президентських виборів, додав Міхаель Ґалер.
«Ці вибори будуть дуже вирішальними у сенсі геостратегічної спрямованості такої великої держави, як Україна: чи вона піде до Євразійського союзу та повернеться в обійми Москви, чи вона попрямує по євроатлантичному напрямку через поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі й угоду про асоціацію із Євросоюзом», – вважає британський євродепутат Чарльз Таннок.
