Львів – Майже 170 кандидатів по мажоритарних округах Львівщини претендують на 12 місць у Верховній Раді. Боротьба між претендентами вирізняється брудними технологіями і чорним піаром, а також змаганням за бренд «опозиційності». Яким же є узагальнений портрет кандидата у депутати від Львівщини і яким би хотіли бачити парламентаря львів’яни?
Рекордним за кількістю кандидатів є 121 виборчий округ, який охоплює міста Борислав, Дрогобич, Трускавець і Дрогобицький район. Тут за одне місце у парламенті бореться 21 людина. Однак у цьому великому списку немає жодної харизматичної особи, яка б користувалася довірою і повагою більшості потенційних виборців. Тож поки кандидати змагаються між собою за те, «хто більший опозиціонер», виборці ніяк не можуть визначитися, кому ж віддати голос.
«Є багато кліше, які використовують для опозиції: Об’єднана опозиція, КОД, націоналістичні партії. Але в результаті виборець буде робити вибір, наскільки для нього є відомим кандидат, тобто пізнаваним, або ж на пізнаваності партійних брендів», – каже керівник Комітету виборців Львівщини Оксана Дащаківська.
Власне, більше спрацює назва політичної партії, ніж уявлення виборців про кандидата, наголошує експерт.
Антипортрет кандидатів не втішає виборців
Перебіг виборчої кампанії виявив багато негативних рис, що у різній мірі притаманні чи не всім учасникам виборчих перегонів.
Цей антипортрет кандидата виглядає так: не дуже професійна людина, без особливого відчуття відповідальності; аполітична у тому розумінні, що партію використовує лише як ширму для проходження до парламенту; людина, яка копіює інших, а не творить сама; з подвійною мораллю, що використовує пристосуванство як спосіб досягнення успіху; людина, яка хоче вкласти мало або нічого, а отримати багато; з нездоровими амбіціями і поганим сприйняттям критики.
Очікування виборців не збігаються з реаліями
А от яким хотіли б виборці бачити народного обранця? Народний депутат має бути відповідальним, чесним, добросовісним, справедливим, щоб мав власну думку. Він повинен думати про народ, про його проблеми. Має дбати про добробут людей, а не власний. Повинен враховувати думку народу, підтримувати людей. Такими були відповіді молодих людей, які цього року голосуватимуть вперше.
Ректор Львівського університету імені Івана Франка, колишній міністр освіти Іван Вакарчук вважає, що народні обранці мають дбати про науку й освіту. А добрий народний обранець, на його думку, має дбати про майбутнє держави. «Парламент мав би мати людей, які б не декларативно визначали свою політику, а саме так, як пишуть на білбордах. Вони мають говорити правду».
Політолог-журналіст Анна Новик вважає, що найважливішими рисами парламентаря мають бути політична відповідальність і оптимізм.
«Ще важливе вміння об’єднати країну. Те, що пропонують сьогодні політики, лише загострює конфлікт, а не об’єднує країну. А що ж стосується кандидатів у парламент, то серед них не простежується логічної цілеспрямованої ідейності у виборчих програмах, не простежується рис політика з огляду на те, як вони себе презентують і як дискутують, зокрема з журналістами. Можливо, причиною є те, що в суспільстві низький рівень політичної культури», – каже Анна Новик.
Загалом, галичани хотіли б бачити у Верховній Раді відповідального, чесного, правдивого, мислячого, професійного політика, людину, для якої інтереси української держави і людей були б пріоритетними.
Ще у 1941 році митрополит Андрей Шептицький у посланні «Як будувати рідну хату» писав: що не дозволене у приватному житті, не є дозволене і в публічному.
Рекордним за кількістю кандидатів є 121 виборчий округ, який охоплює міста Борислав, Дрогобич, Трускавець і Дрогобицький район. Тут за одне місце у парламенті бореться 21 людина. Однак у цьому великому списку немає жодної харизматичної особи, яка б користувалася довірою і повагою більшості потенційних виборців. Тож поки кандидати змагаються між собою за те, «хто більший опозиціонер», виборці ніяк не можуть визначитися, кому ж віддати голос.
Є багато кліше, які використовують для опозиції: Об’єднана опозиція, КОД, націоналістичні партіїОксана Дащаківська
«Є багато кліше, які використовують для опозиції: Об’єднана опозиція, КОД, націоналістичні партії. Але в результаті виборець буде робити вибір, наскільки для нього є відомим кандидат, тобто пізнаваним, або ж на пізнаваності партійних брендів», – каже керівник Комітету виборців Львівщини Оксана Дащаківська.
Власне, більше спрацює назва політичної партії, ніж уявлення виборців про кандидата, наголошує експерт.
Антипортрет кандидатів не втішає виборців
Перебіг виборчої кампанії виявив багато негативних рис, що у різній мірі притаманні чи не всім учасникам виборчих перегонів.
Цей антипортрет кандидата виглядає так: не дуже професійна людина, без особливого відчуття відповідальності; аполітична у тому розумінні, що партію використовує лише як ширму для проходження до парламенту; людина, яка копіює інших, а не творить сама; з подвійною мораллю, що використовує пристосуванство як спосіб досягнення успіху; людина, яка хоче вкласти мало або нічого, а отримати багато; з нездоровими амбіціями і поганим сприйняттям критики.
Очікування виборців не збігаються з реаліями
А от яким хотіли б виборці бачити народного обранця? Народний депутат має бути відповідальним, чесним, добросовісним, справедливим, щоб мав власну думку. Він повинен думати про народ, про його проблеми. Має дбати про добробут людей, а не власний. Повинен враховувати думку народу, підтримувати людей. Такими були відповіді молодих людей, які цього року голосуватимуть вперше.
Ректор Львівського університету імені Івана Франка, колишній міністр освіти Іван Вакарчук вважає, що народні обранці мають дбати про науку й освіту. А добрий народний обранець, на його думку, має дбати про майбутнє держави. «Парламент мав би мати людей, які б не декларативно визначали свою політику, а саме так, як пишуть на білбордах. Вони мають говорити правду».
Політолог-журналіст Анна Новик вважає, що найважливішими рисами парламентаря мають бути політична відповідальність і оптимізм.
Важливе вміння об’єднати країну. Те, що пропонують сьогодні політики, лише загострює конфлікт, а не об’єднує країнуАнна Новик
«Ще важливе вміння об’єднати країну. Те, що пропонують сьогодні політики, лише загострює конфлікт, а не об’єднує країну. А що ж стосується кандидатів у парламент, то серед них не простежується логічної цілеспрямованої ідейності у виборчих програмах, не простежується рис політика з огляду на те, як вони себе презентують і як дискутують, зокрема з журналістами. Можливо, причиною є те, що в суспільстві низький рівень політичної культури», – каже Анна Новик.
Загалом, галичани хотіли б бачити у Верховній Раді відповідального, чесного, правдивого, мислячого, професійного політика, людину, для якої інтереси української держави і людей були б пріоритетними.
Ще у 1941 році митрополит Андрей Шептицький у посланні «Як будувати рідну хату» писав: що не дозволене у приватному житті, не є дозволене і в публічному.
