Київ – Україна стала однією з найгірших з-поміж пострадянських країн за ступенем прозорості роботи уряду – такими є результати перших півроку реалізації проекту «Партнерство відкритого уряду». Керівники українського уряду вважають такі результати необ’єктивними, тоді як експерти пояснюють малу прозорість української влади небажанням самих керівників держави здійснювати реформи та хибами законодавства.
Автор проекту – міжнародна організація Transparency International. Вона запропонувала Україні, Молдові, Росії, Вірменії, Грузії та Азербайджану активізувати боротьбу з корупцією, залучати громадян до ухвалення рішень та оприлюднювати фінансову тй іншу інформацію в мережі інтернет.
За результатами першого півріччя проекту, найкращими виявилися Молдова та Грузія. Україна, за ступенем прозорості влади, опинилася серед аутсайдерів, повідомляють організатори проекту.
Представник Transparency International в Україні Олексій Хмара назвав головні причини відставання України.
«Країни, які долучилися до проекту, мали досягти успіху за такими пріоритетами, як спрощення адміністративних процедур, боротьба з корупцією, участь суспільства в ухваленні рішень, інформування про фінансові показники і надання послуг в режимі онлайн. В Україні розмита політична воля: заяви про відкритість влади супроводжуються законами про обмеження прав українців, свободи слова тощо. Корупція – одна з найбільших перешкод. Створити інтернет-ресурс, де постійно оновлюються всі фінансові показники одного з міністерств – в Україні уп’ятеро дорожче і складніше, ніж в іншій державі Європи», – резюмує Олексій Хмара.
Азаров не вірить, що його уряд – 152-й за протидією корупції
За рейтингами Transparency International Україна посідає 152-ге місце у світі за рівнем боротьби з корупцією. Такі висновки й дослідження назвав необ’єктивними Прем’єр-міністр України Микола Азаров.
«Я не знаю, на які дані спиралася ця організація, чому вона нас кудись поставила. Я знаю реальний рівень корупції у багатьох країнах світу, бо постійно стикаюся із захистом інтересів наших компаній в інших державах, – запевняє прем’єр. – Давайте не ставити Україну на 15-е чи 25-е місце… В об’єктивність цієї організації я не вірю, і навіть не уявляю, що Україна може посідати за рівнем корупції таке місце».
Чому Молдова є лідером, а Україна – аутсайдером?
З іншого боку, в Молдові, яка показала найкращі результати у проекті щодо відкритості влади, онлайн-послуги та технології управління державою дещо випереджають попит на такі реформи з боку громадян, констатують дослідники. Зокрема, створені інтернет-портали для надання державних послуг, діють сайти з поточною фінансовою інформацією держави та окремих установ. А крім того, створено систему ідентифікації громадян на основі мереж мобільного зв’язку, яку наразі мають лише сім країн світу.
Молдова здійснює реформи щодо відкритості роботи органів влади і силових структур уже декілька років, подібні процеси тривають і в Грузії.
Серед головних проблем – те, що мешканці провінції не так охоче долучаються до сучасних технологій взаємодії зі владою, як у столицях держав.
Те, що Україна виявилася менш політично прозорою, аніж Молдова і Грузія, цілком закономірно, вважає голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.
«Один із основоположних законів, «Про доступ до публічної інформації» на практиці не виконується. Приклад: за результатами нашого моніторингу, жодне місто Київської області не оприлюднило на своєму сайті містобудівну документацію та генеральні плани, хоча це документи, які чи не найбільше впливають на життя городян. Хиба законодавства в тому, що посадовці керуються не законами, а внутрішніми інструкціями. Інша причина – брак політичної волі, тоді як бажання суспільства бачити владу прозорою, зважаючи на численні громадські ініціативи, – є», – каже експерт.
Проект «Партнерство відкритого уряду», реалізацію якого в пострадянських країнах фінансують США та Бразилія, триватиме ще півроку.
Автор проекту – міжнародна організація Transparency International. Вона запропонувала Україні, Молдові, Росії, Вірменії, Грузії та Азербайджану активізувати боротьбу з корупцією, залучати громадян до ухвалення рішень та оприлюднювати фінансову тй іншу інформацію в мережі інтернет.
За результатами першого півріччя проекту, найкращими виявилися Молдова та Грузія. Україна, за ступенем прозорості влади, опинилася серед аутсайдерів, повідомляють організатори проекту.
Представник Transparency International в Україні Олексій Хмара назвав головні причини відставання України.
В Україні розмита політична воля: заяви про відкритість влади супроводжуються законами про обмеження прав українців, свободи словаОлексій Хмара
«Країни, які долучилися до проекту, мали досягти успіху за такими пріоритетами, як спрощення адміністративних процедур, боротьба з корупцією, участь суспільства в ухваленні рішень, інформування про фінансові показники і надання послуг в режимі онлайн. В Україні розмита політична воля: заяви про відкритість влади супроводжуються законами про обмеження прав українців, свободи слова тощо. Корупція – одна з найбільших перешкод. Створити інтернет-ресурс, де постійно оновлюються всі фінансові показники одного з міністерств – в Україні уп’ятеро дорожче і складніше, ніж в іншій державі Європи», – резюмує Олексій Хмара.
Азаров не вірить, що його уряд – 152-й за протидією корупції
За рейтингами Transparency International Україна посідає 152-ге місце у світі за рівнем боротьби з корупцією. Такі висновки й дослідження назвав необ’єктивними Прем’єр-міністр України Микола Азаров.
В об’єктивність цієї організації я не вірю, і навіть не уявляю, що Україна може посідати за рівнем корупції таке місцеМикола Азаров
«Я не знаю, на які дані спиралася ця організація, чому вона нас кудись поставила. Я знаю реальний рівень корупції у багатьох країнах світу, бо постійно стикаюся із захистом інтересів наших компаній в інших державах, – запевняє прем’єр. – Давайте не ставити Україну на 15-е чи 25-е місце… В об’єктивність цієї організації я не вірю, і навіть не уявляю, що Україна може посідати за рівнем корупції таке місце».
Чому Молдова є лідером, а Україна – аутсайдером?
З іншого боку, в Молдові, яка показала найкращі результати у проекті щодо відкритості влади, онлайн-послуги та технології управління державою дещо випереджають попит на такі реформи з боку громадян, констатують дослідники. Зокрема, створені інтернет-портали для надання державних послуг, діють сайти з поточною фінансовою інформацією держави та окремих установ. А крім того, створено систему ідентифікації громадян на основі мереж мобільного зв’язку, яку наразі мають лише сім країн світу.
Молдова здійснює реформи щодо відкритості роботи органів влади і силових структур уже декілька років, подібні процеси тривають і в Грузії.
Серед головних проблем – те, що мешканці провінції не так охоче долучаються до сучасних технологій взаємодії зі владою, як у столицях держав.
Те, що Україна виявилася менш політично прозорою, аніж Молдова і Грузія, цілком закономірно, вважає голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.
Жодне місто Київської області не оприлюднило на своєму сайті містобудівну документацію та генеральні плани, які чи не найбільше впливають на життя городянОлександра Матвійчук
«Один із основоположних законів, «Про доступ до публічної інформації» на практиці не виконується. Приклад: за результатами нашого моніторингу, жодне місто Київської області не оприлюднило на своєму сайті містобудівну документацію та генеральні плани, хоча це документи, які чи не найбільше впливають на життя городян. Хиба законодавства в тому, що посадовці керуються не законами, а внутрішніми інструкціями. Інша причина – брак політичної волі, тоді як бажання суспільства бачити владу прозорою, зважаючи на численні громадські ініціативи, – є», – каже експерт.
Проект «Партнерство відкритого уряду», реалізацію якого в пострадянських країнах фінансують США та Бразилія, триватиме ще півроку.
