Варшава – У Польщі, перед вступом цієї країни в ЄС, найбільш скептичним щодо Євросоюзу прошарком суспільства були селяни. Експерти згадують, як 10 років тому деякі політики лякали польське село Європейським Союзом. Вони переконували селян, що польська аграрна продукція буде неконкурентоздатною на спільному європейському ринку. Та вже перші роки членства країни в ЄС розвіяли сумніви польських аграріїв.
Збіґнєв Ґнятковський, речник представництва Європейської комісії у Польщі, каже, що кількаразове зростання виробництва лише протягом кількох років після вступу до ЄС переконало і найбільш затятих скептиків.
«Упродовж перших п’яти років нашого членства в ЄС експорт споживчих аграрних продуктів у грошовому еквіваленті збільшився із 4 до 11 мільярдів євро. Це дані за 2008 рік. Та якщо візьмемо дані за 2011 рік, то виявиться, що це зростання було ще більшим, бо польський експорт сягнув 15 мільярдів євро. 80 відсотків польської продукції у 2011 році експортовано в країни Європейського Союзу. Тож це був ринок збуту для польських аграрних продуктів».
За словами Ґнятковського, серед тих країн, які вступили в ЄС у 2003-2007 роках, Польща – найбільший отримувач євросоюзної допомоги, спрямованої на розвиток аграрного сектора. Є три групи фінансових потоків направлених із євросоюзного бюджету в польське село – так звані безпосередні доплати селянам, на розвиток сільських регіонів та на ринкові інвестиції. Загалом упродовж 9 років ЄС передав на ці цілі 21 мільярд євро. Так званими безпосередніми доплатами користуються три чверті з двох мільйонів сільських господарств Польщі.
Слабший на європейському ринку? Отримай допомогу!
За словами Еви Стшешевської, яка працює в консультаційному центрі для селян у місті Плонськ, селянам фактично доплачують за те, що вони у секторі, який є менш конкурентоздатний порівняно з іншими галузями економіки. Свого часу, каже Стшешевська, польські селяни не вірили, що така допомога з ЄС можлива. Коли Польща вступала в ЄС, розповідає Стшешевська, Варшава узгодила з Брюсселем, що кожного року ці компенсації селянам зростатимуть на 10-15 відсотків. Європейські гроші отримує кожен поляк, який володіє щонайменше одним гектаром сільськогосподарських угідь й використовує їх для отримання аграрної продукції.
Для отримання компенсації достатньо подати відповідні документи в спеціальну установу, яка має представництва на території всієї країни. Відтак ЄС щороку доплачує селянинові компенсацію до кожного гектара. Крім цього, каже Стшешевська, є низка додаткових доплат – для тих , хто вирощує певні рослини, наприклад помідори, хміль чи стручкові, за високу цукристість цукрового буряка і таке інше.
Загалом, зауважує Стшешевська, польський селянин може отримати від 700 до 2 тисяч злотих, тобто від 150 до 450 євро з розрахунку на кожний гектар землі.
Чи на користь аграрному сектору «соціальна допомога» з ЄС?
Тим часом власники малих польських господарств нарікають, що допомога з ЄС більшою мірою стосується великих господарств. Сілезький селянин Боґдан Бортновський визнає, що після вступу Польщі в ЄС ринком збуту для картоплі з його поля стала чи не вся Європа.
«Добре, що є ці фонди на закупівлю машин і сільськогосподарських знарядь, – зазначає він. – Але це спорадичне й для великих господарств. Таке мале господарство, яке має 7-10 гектарів, під це не підпадає. І це головна проблема. Якби зміцнити малі господарства, то все було б просто чудово, але ж ця система опирається на великі».
На такі скарги селянина експерти розводять руками. Вони визнають, що в принципі доплати з ЄС малим господарствам – це своєрідна соціальна допомога. Значною мірою її завдання – зняти напруження на ринку праці в аграрних регіонах, де роботи для всіх не вистачає. Разом з тим, визнає Ева Стшешевська, така євросоюзна допомога селу має свої негативні сторони. Мовляв, вона гальмує процес укрупнення і модернізації господарств, нерідко селяни тримаються своїх клаптикових неприбуткових ланів задля регулярних щорічних доплат.
Збіґнєв Ґнятковський, речник представництва Європейської комісії у Польщі, каже, що кількаразове зростання виробництва лише протягом кількох років після вступу до ЄС переконало і найбільш затятих скептиків.
80 відсотків польської продукції у 2011 році експортовано в країни Європейського СоюзуЗбіґнєв Ґнятковський
«Упродовж перших п’яти років нашого членства в ЄС експорт споживчих аграрних продуктів у грошовому еквіваленті збільшився із 4 до 11 мільярдів євро. Це дані за 2008 рік. Та якщо візьмемо дані за 2011 рік, то виявиться, що це зростання було ще більшим, бо польський експорт сягнув 15 мільярдів євро. 80 відсотків польської продукції у 2011 році експортовано в країни Європейського Союзу. Тож це був ринок збуту для польських аграрних продуктів».
За словами Ґнятковського, серед тих країн, які вступили в ЄС у 2003-2007 роках, Польща – найбільший отримувач євросоюзної допомоги, спрямованої на розвиток аграрного сектора. Є три групи фінансових потоків направлених із євросоюзного бюджету в польське село – так звані безпосередні доплати селянам, на розвиток сільських регіонів та на ринкові інвестиції. Загалом упродовж 9 років ЄС передав на ці цілі 21 мільярд євро. Так званими безпосередніми доплатами користуються три чверті з двох мільйонів сільських господарств Польщі.
Слабший на європейському ринку? Отримай допомогу!
За словами Еви Стшешевської, яка працює в консультаційному центрі для селян у місті Плонськ, селянам фактично доплачують за те, що вони у секторі, який є менш конкурентоздатний порівняно з іншими галузями економіки. Свого часу, каже Стшешевська, польські селяни не вірили, що така допомога з ЄС можлива. Коли Польща вступала в ЄС, розповідає Стшешевська, Варшава узгодила з Брюсселем, що кожного року ці компенсації селянам зростатимуть на 10-15 відсотків. Європейські гроші отримує кожен поляк, який володіє щонайменше одним гектаром сільськогосподарських угідь й використовує їх для отримання аграрної продукції.
Для отримання компенсації достатньо подати відповідні документи в спеціальну установу, яка має представництва на території всієї країни. Відтак ЄС щороку доплачує селянинові компенсацію до кожного гектара. Крім цього, каже Стшешевська, є низка додаткових доплат – для тих , хто вирощує певні рослини, наприклад помідори, хміль чи стручкові, за високу цукристість цукрового буряка і таке інше.
Загалом, зауважує Стшешевська, польський селянин може отримати від 700 до 2 тисяч злотих, тобто від 150 до 450 євро з розрахунку на кожний гектар землі.
Чи на користь аграрному сектору «соціальна допомога» з ЄС?
Тим часом власники малих польських господарств нарікають, що допомога з ЄС більшою мірою стосується великих господарств. Сілезький селянин Боґдан Бортновський визнає, що після вступу Польщі в ЄС ринком збуту для картоплі з його поля стала чи не вся Європа.
«Добре, що є ці фонди на закупівлю машин і сільськогосподарських знарядь, – зазначає він. – Але це спорадичне й для великих господарств. Таке мале господарство, яке має 7-10 гектарів, під це не підпадає. І це головна проблема. Якби зміцнити малі господарства, то все було б просто чудово, але ж ця система опирається на великі».
На такі скарги селянина експерти розводять руками. Вони визнають, що в принципі доплати з ЄС малим господарствам – це своєрідна соціальна допомога. Значною мірою її завдання – зняти напруження на ринку праці в аграрних регіонах, де роботи для всіх не вистачає. Разом з тим, визнає Ева Стшешевська, така євросоюзна допомога селу має свої негативні сторони. Мовляв, вона гальмує процес укрупнення і модернізації господарств, нерідко селяни тримаються своїх клаптикових неприбуткових ланів задля регулярних щорічних доплат.
