Київ – Попри легендарну родючість українських земель, українські фермери ледь зводять кінці з кінцями. Досягнути справжньої самостійності вдалося одиницям, решта змушена декларувати відданість владі, бо від неї залежить сільська інфраструктура, умови на ринку, а часто навіть і ціни на аграрну продукцію. У чому причина такого стану?
Співвласник великої агрофірми у Миколаївській області Аркадій Корнацький останні два з половиною роки зазнає тиску з боку представників Партії регіонів, які очолюють місцеві органи влади та силові структури. Коли аграрій висунувся кандидатом у депутати від опозиції, тиск лише посилився, перетворився на суцільні перевірки та рейдерські атаки, розповів він Радіо Свобода.
«Із приходом до влади Партії регіонів влада на районному рівні отримала додаткові важелі утисків селян, можливості наїжджати на бізнес. Особливо важке становище у тих, які не пішли на уклін до свавільників. На них обрушили всю міць державної машини. Спробу придушити бізнес відчула на собі й наша агрофірма, – каже Аркадій Корнацький. – Після земельних перевірок – податкова, тоді – міліція. Коли не змогли знайти порушень закону, сфальсифікували кримінальні справи, за одною з них заарештували нашого головного бухгалтера».
Такі дії проти себе аграрій пояснює тим, що мета влади – знищення політичного опонента, захоплення його бізнесу і створення видимості для виборців, що наводять порядок. Як стверджує бізнесмен, кінцеві замовники – посадовці Генпрокуратури та Адміністрації Президента.
В аграрному секторі нема партійної дискримінації – регіонал
Депутат-регіонал, член аграрного комітету Верховної Ради Григорій Смітюх говорить, що підтримка держави від політичних симпатій селян не залежить і що партія влади робить нині максимум можливого.
«Не знаю, звідки така інформація. Зараз я часто їжджу на Волинь і щодо виборів, і з питань аграрного сектору. І знаю, що всі місцеві селяни, хто має три й більше корів, отримують державні виплати. Незалежно від політичних симпатій. Раніше Волинь ніколи масово не підтримувала Партію регіонів», – зазначає Григорій Смітюх.
Депутат наголошує, що обсяги виробництва в українському селі щороку зростають, так само як і відсоток його продукції на вітчизняних і закордонних полицях. А відтак він очікує, що держава найближчим часом збільшить фінансову підтримку пріоритетних галузей: виробництво молока, м’яса та овочівництво.
Мінагрополітики також повідомляє, що за останні півроку аграрне виробництво виросло на 7,4 відсотка. Тобто, зростає швидше, аніж решта української економіки. Подібна динаміка мала місце й минулого року, свідчить статистика відомства. Нині в аграрному секторі офіційно працюють близько трьох мільйонів українців.
Головна проблема – відсутність аграрної політики?
Між тим, Аркадій Корнацький висловив переконання, що залежність селян від влади є надто сильною передовсім через те, що в Україні досі немає усталеної аграрної політики, зруйнована сільськогосподарська інфраструктура, а цивілізовані умови для інвестора не створені. До того ж, говорить аграрій, великої шкоди роботі селянина завдає монополізація ринку зерна та перешкоди для його експорту, які, каже він, чинить нинішня влада.
Про подібні ситуації розповідають переважно селяни півдня та сходу України. Зокрема, на півдні Запорізької області після того, як тамтешні землі та господарства значною мірою відійшли до групи СКМ, яку контролює Ринат Ахметов, селян змушують голосувати на майбутніх виборах за партію влади, розповідають місцеві жителі.
Натомість у центральних та західних областях фермери такого тиску не відчувають, каже фермер із Тернополя Петро Гадз.
Директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа говорить, що насправді селяни стають заручниками уряду ще й тому, що виробляють продукцію у складних умовах для надзвичайної політичної ваги для бідної держави.
«Аграрний бізнес не може бути опозиційним передовсім тому, що працює в дуже складних регуляторних умовах, – каже він. – Ми небагата країна, з низькою платоспроможністю населення. Тому уряд, якщо він не самогубця, не зацікавлений у високій інфляції, особливо у цей передвиборчий рік».
А це означає, що селянин не може підняти ціни на свою продукцію згідно з законами ринку.
В українському парламенті бракує фермерського лобі – Львов
Фермери країн ЄС, зокрема сусідньої Польщі, мають не лише більшу підтримку держави, а й набагато більшу політичну вагу, аніж українські колеги, вважає Віталій Львов, віце-президент Союзу сільськогосподарських кооперативів України. Саме в аполітичності українських фермерів він бачить причину багатьох проблем галузі.
«Українські фермери були максимально політично активними в час Майдану. Більшість підтримували Ющенка. Розчарувалися і в ньому, і в політиці загалом. Зараз серед фермерів є члени різних політичних сил, є навіть окремі депутати-фермери. Але інтереси аграрного сектору в парламенті представлені слабко, на відміну від тої ж Польщі, де аграрії – одна з найбільших політичних сил», – наголошує Віталій Львов.
Він припускає, що після виборів політичні позиції українського фермерства істотно не зміняться.
Зі свого боку, експерт корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика» Костянтин Матвієнко констатує, що селянство було і залишається соціальною верствою найбільш залежною від партії влади. І прогнозує, що на цих виборах підтримка партії влади в селі буде навіть вищою, ніж у робітничих чи шахтарських містечках.
«Селяни більше залежать від інфраструктури (школи, доріг, транспорту, лікарень), яку контролює влада. Щодо тиску на фермерів, які не підтримують Партію регіонів, то це має місце в усій економіці, а не лише в аграрному секторі», – підсумовує експерт.
Співвласник великої агрофірми у Миколаївській області Аркадій Корнацький останні два з половиною роки зазнає тиску з боку представників Партії регіонів, які очолюють місцеві органи влади та силові структури. Коли аграрій висунувся кандидатом у депутати від опозиції, тиск лише посилився, перетворився на суцільні перевірки та рейдерські атаки, розповів він Радіо Свобода.
Із приходом до влади Партії регіонів влада на районному рівні отримала додаткові важелі утисків селян, можливості наїжджати на бізнесАркадій Корнацький
«Із приходом до влади Партії регіонів влада на районному рівні отримала додаткові важелі утисків селян, можливості наїжджати на бізнес. Особливо важке становище у тих, які не пішли на уклін до свавільників. На них обрушили всю міць державної машини. Спробу придушити бізнес відчула на собі й наша агрофірма, – каже Аркадій Корнацький. – Після земельних перевірок – податкова, тоді – міліція. Коли не змогли знайти порушень закону, сфальсифікували кримінальні справи, за одною з них заарештували нашого головного бухгалтера».
Такі дії проти себе аграрій пояснює тим, що мета влади – знищення політичного опонента, захоплення його бізнесу і створення видимості для виборців, що наводять порядок. Як стверджує бізнесмен, кінцеві замовники – посадовці Генпрокуратури та Адміністрації Президента.
В аграрному секторі нема партійної дискримінації – регіонал
Депутат-регіонал, член аграрного комітету Верховної Ради Григорій Смітюх говорить, що підтримка держави від політичних симпатій селян не залежить і що партія влади робить нині максимум можливого.
«Не знаю, звідки така інформація. Зараз я часто їжджу на Волинь і щодо виборів, і з питань аграрного сектору. І знаю, що всі місцеві селяни, хто має три й більше корів, отримують державні виплати. Незалежно від політичних симпатій. Раніше Волинь ніколи масово не підтримувала Партію регіонів», – зазначає Григорій Смітюх.
Депутат наголошує, що обсяги виробництва в українському селі щороку зростають, так само як і відсоток його продукції на вітчизняних і закордонних полицях. А відтак він очікує, що держава найближчим часом збільшить фінансову підтримку пріоритетних галузей: виробництво молока, м’яса та овочівництво.
Мінагрополітики також повідомляє, що за останні півроку аграрне виробництво виросло на 7,4 відсотка. Тобто, зростає швидше, аніж решта української економіки. Подібна динаміка мала місце й минулого року, свідчить статистика відомства. Нині в аграрному секторі офіційно працюють близько трьох мільйонів українців.
Головна проблема – відсутність аграрної політики?
Між тим, Аркадій Корнацький висловив переконання, що залежність селян від влади є надто сильною передовсім через те, що в Україні досі немає усталеної аграрної політики, зруйнована сільськогосподарська інфраструктура, а цивілізовані умови для інвестора не створені. До того ж, говорить аграрій, великої шкоди роботі селянина завдає монополізація ринку зерна та перешкоди для його експорту, які, каже він, чинить нинішня влада.
Про подібні ситуації розповідають переважно селяни півдня та сходу України. Зокрема, на півдні Запорізької області після того, як тамтешні землі та господарства значною мірою відійшли до групи СКМ, яку контролює Ринат Ахметов, селян змушують голосувати на майбутніх виборах за партію влади, розповідають місцеві жителі.
Натомість у центральних та західних областях фермери такого тиску не відчувають, каже фермер із Тернополя Петро Гадз.
Директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа говорить, що насправді селяни стають заручниками уряду ще й тому, що виробляють продукцію у складних умовах для надзвичайної політичної ваги для бідної держави.
Аграрний бізнес не може бути опозиційним передовсім тому, що працює в дуже складних регуляторних умовахВолодимир Лапа
«Аграрний бізнес не може бути опозиційним передовсім тому, що працює в дуже складних регуляторних умовах, – каже він. – Ми небагата країна, з низькою платоспроможністю населення. Тому уряд, якщо він не самогубця, не зацікавлений у високій інфляції, особливо у цей передвиборчий рік».
А це означає, що селянин не може підняти ціни на свою продукцію згідно з законами ринку.
В українському парламенті бракує фермерського лобі – Львов
Фермери країн ЄС, зокрема сусідньої Польщі, мають не лише більшу підтримку держави, а й набагато більшу політичну вагу, аніж українські колеги, вважає Віталій Львов, віце-президент Союзу сільськогосподарських кооперативів України. Саме в аполітичності українських фермерів він бачить причину багатьох проблем галузі.
«Українські фермери були максимально політично активними в час Майдану. Більшість підтримували Ющенка. Розчарувалися і в ньому, і в політиці загалом. Зараз серед фермерів є члени різних політичних сил, є навіть окремі депутати-фермери. Але інтереси аграрного сектору в парламенті представлені слабко, на відміну від тої ж Польщі, де аграрії – одна з найбільших політичних сил», – наголошує Віталій Львов.
Він припускає, що після виборів політичні позиції українського фермерства істотно не зміняться.
Зі свого боку, експерт корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика» Костянтин Матвієнко констатує, що селянство було і залишається соціальною верствою найбільш залежною від партії влади. І прогнозує, що на цих виборах підтримка партії влади в селі буде навіть вищою, ніж у робітничих чи шахтарських містечках.
«Селяни більше залежать від інфраструктури (школи, доріг, транспорту, лікарень), яку контролює влада. Щодо тиску на фермерів, які не підтримують Партію регіонів, то це має місце в усій економіці, а не лише в аграрному секторі», – підсумовує експерт.
