Мінськ – Участь білоруської збірної в Олімпійських іграх у Лондоні супроводжується чисельними скандалами та протестами. Білоруси за тиждень до кінця Олімпіади вибороли 2 золота, 2 срібла і 3 бронзи, але спортивні функціонери з Мінська дуже невдоволені і результатами, і умовами змагань у Великобританії.
Візовий скандал
Першій скандал спалахнув, коли Олімпіада ще не почалася. Посольство Великої Британії в Мінську не надало візи президентові Національного олімпійського комітету Білорусі, яким одночасно є президент держави Олександр Лукашенко.
У посольстві повідомили, що Лукашенко перебуває у списку осіб, яким заборонений в’їзд до Євросоюзу внаслідок його участі в порушенні міжнародних стандартів під час президентських виборів у Білорусі 19 грудня 2010 року та придушення демократичної опозиції. Таким чином Лукашенко в Лондон не потрапив, разом із Махмудом Ахмадінеджадом та іншими авторитарними лідерами. Олімпіаду Лукашенкові довелося дивитися по телевізору.
Мовний скандал
Деякі білоруські телеглядачі, які телефонували на державне телебачення, стали ініціаторами іншого скандалу в Мінську, пов’язаного з Олімпіадою, – введення заборони на коментування олімпійських змагань білоруською мовою.
Чиновниця «Белтелерадіокомпанії» Зінаїда Рунц пояснила Радіо Свобода: «Чиє це рішення? Тут є вболівальники, які дзвонять мені так часто, що абсолютно неможливо працювати. Вони сваряться, кричать, що давайте їм трансляції російською мовою, вони не зовсім розуміють білоруську мову».
Суддівські скандали
Багато білоруських скандалів виникло і на самій Олімпіаді. Перш за все вони пов’язані з протестами білоруської збірної на рішення суддів.
Перший національний канал Білорусі, далі коментуючи Олімпіаду виключно російською мовою, заявив: «Лондонська Олімпіада, напевно, увійде в історію не тільки рекордами, але і кількістю скандалів, неспортивна поведінка організаторів стосовно білорусів виходить за всі рамки пристойності. Причому б’ють по найбільш перспективних спортсменах».
Білоруси подавали протести на рішення суддів стосовно Анастасії Новікової, якій не зарахували результат, що виводив її на бронзову медаль у важкій атлетиці, на поразку білоруської команди шаблістів від збірної Італії у чвертьфіналі, на поразку боксера Сергія Корнеєва від азербайджанця Теймура Мамадова… Протестів не задовольнили, білоруські чиновники від спорту, тренери та офіційні журналісти заявили: наших засуджують спеціально.
Допінговий скандал
Найбільше обурення в Мінську викликало рішення Міжнародної федерації легкої атлетики не допустити до змагань метальника молота Івана Тихона. Він приїхав до Лондона, вважався фаворитом. Але за кілька днів до старту були оприлюднені тести його допінг-проби після Олімпіади у Афінах 2004 року. Проби виявилися позитивними, і атлету наказали залишити Лондон. Оскаржувати це рішення білоруси не наважилися – тоді могли б зняти зі змагань усю збірну з легкої атлетики.
Офіційний телеканал Білорусі назвав це рішення підлим та підступним: «Івана Тихона вигнали з Олімпіади. Підло та нахабно. Саме тому, що він був у гарній формі. Саме тому, що він ішов на медалі. Це називається «усунули конкурента».
Скандал, який ще буде
Подібні заяви мають пояснити суспільству, чому у білоруської збірної мало перемог, чому не виконується наказ президента НОК Білорусі: «Головне не участь, а перемога» та його план завоювання на Лондонській Олімпіаді 25 медалей, із них 5 золотих. Вже зрозуміло, що білорусам не вдасться виконати і половину цього плану.
У Білорусі спорт є пріоритетом державної політики, на нього влада виділяє багато бюджетних коштів та хоче медалей як визнання ефективності свого правління. Міністр спорту Білорусі Олег Качан дуже стурбований поразками і вже заявив про можливі відставки серед головних тренерів та у федераціях. Свого слова на цю тему поки що не сказав президент НОК Олександр Лукашенко.
Візовий скандал
Першій скандал спалахнув, коли Олімпіада ще не почалася. Посольство Великої Британії в Мінську не надало візи президентові Національного олімпійського комітету Білорусі, яким одночасно є президент держави Олександр Лукашенко.
У посольстві повідомили, що Лукашенко перебуває у списку осіб, яким заборонений в’їзд до Євросоюзу внаслідок його участі в порушенні міжнародних стандартів під час президентських виборів у Білорусі 19 грудня 2010 року та придушення демократичної опозиції. Таким чином Лукашенко в Лондон не потрапив, разом із Махмудом Ахмадінеджадом та іншими авторитарними лідерами. Олімпіаду Лукашенкові довелося дивитися по телевізору.
Мовний скандал
Деякі білоруські телеглядачі, які телефонували на державне телебачення, стали ініціаторами іншого скандалу в Мінську, пов’язаного з Олімпіадою, – введення заборони на коментування олімпійських змагань білоруською мовою.
Чиновниця «Белтелерадіокомпанії» Зінаїда Рунц пояснила Радіо Свобода: «Чиє це рішення? Тут є вболівальники, які дзвонять мені так часто, що абсолютно неможливо працювати. Вони сваряться, кричать, що давайте їм трансляції російською мовою, вони не зовсім розуміють білоруську мову».
Суддівські скандали
Багато білоруських скандалів виникло і на самій Олімпіаді. Перш за все вони пов’язані з протестами білоруської збірної на рішення суддів.
Перший національний канал Білорусі, далі коментуючи Олімпіаду виключно російською мовою, заявив: «Лондонська Олімпіада, напевно, увійде в історію не тільки рекордами, але і кількістю скандалів, неспортивна поведінка організаторів стосовно білорусів виходить за всі рамки пристойності. Причому б’ють по найбільш перспективних спортсменах».
Білоруси подавали протести на рішення суддів стосовно Анастасії Новікової, якій не зарахували результат, що виводив її на бронзову медаль у важкій атлетиці, на поразку білоруської команди шаблістів від збірної Італії у чвертьфіналі, на поразку боксера Сергія Корнеєва від азербайджанця Теймура Мамадова… Протестів не задовольнили, білоруські чиновники від спорту, тренери та офіційні журналісти заявили: наших засуджують спеціально.
Допінговий скандал
Найбільше обурення в Мінську викликало рішення Міжнародної федерації легкої атлетики не допустити до змагань метальника молота Івана Тихона. Він приїхав до Лондона, вважався фаворитом. Але за кілька днів до старту були оприлюднені тести його допінг-проби після Олімпіади у Афінах 2004 року. Проби виявилися позитивними, і атлету наказали залишити Лондон. Оскаржувати це рішення білоруси не наважилися – тоді могли б зняти зі змагань усю збірну з легкої атлетики.
Офіційний телеканал Білорусі назвав це рішення підлим та підступним: «Івана Тихона вигнали з Олімпіади. Підло та нахабно. Саме тому, що він був у гарній формі. Саме тому, що він ішов на медалі. Це називається «усунули конкурента».
Скандал, який ще буде
Подібні заяви мають пояснити суспільству, чому у білоруської збірної мало перемог, чому не виконується наказ президента НОК Білорусі: «Головне не участь, а перемога» та його план завоювання на Лондонській Олімпіаді 25 медалей, із них 5 золотих. Вже зрозуміло, що білорусам не вдасться виконати і половину цього плану.
У Білорусі спорт є пріоритетом державної політики, на нього влада виділяє багато бюджетних коштів та хоче медалей як визнання ефективності свого правління. Міністр спорту Білорусі Олег Качан дуже стурбований поразками і вже заявив про можливі відставки серед головних тренерів та у федераціях. Свого слова на цю тему поки що не сказав президент НОК Олександр Лукашенко.
