Доступність посилання

ТОП новини

Олімпіада-2012: перемога вимагає від атлета неймовірних зусиль


Спортивний азарт затьмарюють запитання до суддів
Спортивний азарт затьмарюють запитання до суддів
Прага – Тридцяті Олімпійські ігри в Лондоні в самому розпалі. Українська атлетка Наталія Пигида пройшла у півфінал бігу на 400 метрів, перевершивши власний попередній найкращий час. А дзюдоїстка Ірина Кіндзерська на четвертому місці, за крок зупинившись від бронзової медалі. Україна має наразі шість медалей і перебуває на 14-му командному місці серед 204 країн-учасниць Олімпіади.

Дзюдоїстка Ірина Кіндзерська була за крок до бронзової медалі, але у запеклому двобої програла. Перед цим вона програла чвертьфінал китаянці Тун Вень і втратила шанси на золото. Потім переборола за балами росіянку Олену Іващенко та вийшла у «бронзовий фінал», де зустрілася ще з британкою Каріною Браянт, але та виявилася сильнішою.

У п’ятницю вийшла у півфінал бігу на 400 метрів (півфінал буде в суботу) українка Наталія Пигида, яка показала при цьому рекордний для себе результат. А ще одна українка у цих змаганнях, Аліна Логвиненко, прибігла другою. Тепер вони побіжать по доріжці, що може привести до фіналу і медалей (у суботу).

Спортивний азарт затьмарюють запитання до суддів. У п’ятницю продовжувалися переговори глави НОК України Сергія Бубки з приводу несправедливого, на думку представників України, програшу в 1/16 фіналу українського боксера, чемпіона світу Євгена Хитрова у бою в четвер з британцем Ентоні Оґоґо, коли судді при суперечливому рахунку 18:18 віддали додаткові бали Оґоґо і той таким чином вийшов у подальше коло. Делегація України продовжує наполягати на перегляді цього рішення суддів Світовою федерацією любительського боксу (AIBA). Газети вже назвали цю перемогу Оґоґо «черговим падінням авторитету суддів з боксу на Олімпіаді».

Кожна медаль для українських спортсменів дається в Лондоні дуже важко. А вдома за них щиро вболівають. Мама бронзової медалістки України з важкої атлетики Юлії Калини сказала Радіо Свобода: «Розраховували, щоб вона хоча б у п’ятірку увійшла, бо це все ж її перші Олімпійські ігри. Ми розраховували на успіх, але не чекали, що буде бронза».

А донька Юлії Калини сказала про перемогу мами дуже просто: «Я тебе люблю, мамо!».

І дійсно, Юлії Калині довелося на початку тижня перевершити для олімпійської бронзи своє попереднє власне досягнення у двоборстві аж на 8 кілограмів.

Втручання політики у спорт заважає атлетам

Хоча й Олімпіади нібито поза політикою, але це не завадило у четвер президенту Росії Володимиру Путіну приїхати до Лондона і продемонструвати «дипломатію дзюдо». Путін провів політичні переговори з британським прем’єром Дейвідом Камероном, привітав російського дзюдоїста, чемпіона Олімпіади, Тагіра Хайбулаєва з перемогою прямо в залі змагань у Лондоні.

А грузинський дзюдоїст нарікає на політичний тиск у себе вдома. Беткіл Шуквані, який підтримував опозиційного лідера Бідзіну Іванішвілі, скаржиться, що тиск на нього з боку команди президента Саакашвілі, на шляху до Лондона і на Іграх, яка нібито перешкодила йому успішно виступити в Лондоні.

«У психологічному плані вони мене лише спустошили. Але я намагався залишатися сильним. І відчуваю, що був готовий до змагань. Але, що сталося – я не розумію і не знаю як це охарактеризувати. Я маю 12 років великого досвіду на татамі і все ще не можу пояснити, як це сталося зі мною», – поскаржився журналістам Беткіл.

Шуквані програв у категорії до 60 кілограмів французу за суперечливого рішення суддів та звинуватив НОК Грузії у відмові захистити його результат. Опозиція в Грузії трактує це, як підтвердження використання владою Саакашвілі атлетів олімпійської збірної у власних політичних інтересах. Міністерство спорту Грузії це рішуче заперечує і запевняє, що всіляко підтримує спортсменів.
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG