Київ – Вперше за останні роки кількість супротивників запровадження російської мови як другої державної в Україні перевищила кількість прихильників такої ідеї. Про це свідчать результати дослідження соціологічної групи «Рейтинг». Інші опитування показують, що українці не «клюють» на спроби політиків розіграти «мовну карту».
41% українців підтримує надання російській мові статусу державної, натомість 51% виступає проти цього. Такими є результати опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» наприкінці липня нинішнього року. За словами її директора Олексія Антиповича, упродовж останніх двох років кількість супротивників і прихильників двомовності була майже рівною. Проте в червні 2012 року кількість супротивників двомовності (48%) перевищила кількість прихильників (45%) на 3%, наступного місяця розрив зріс до 10%.
«В Україні є спротив проти насильницької чи «українізації», як це говорилося протягом правління Віктора Ющенка, чи русифікації, як це говориться протягом правління Януковича. Питання мови розділяє українців. Але як тільки політики зачіпають це питання, баланс зміщується. Причому в протилежний бік. Чим більше педалюють захист української мови, тим більше зростає підтримка російської мови. І навпаки», – говорить Антипович.
«Мовний закон» підтримує меншість
Крім того, за даними дослідження, ухвалення «мовного закону» підтримують 34% опитаних, не підтримують 42%. (3 липня Рада ухвалила Закон «Про засади державної мовної політики», який передбачає офіційне використання регіональних мов у роботі місцевих органів влади, якщо на територіях, де поширена така мова, мешкає мінімум 10% носіїв. Зокрема, це стосується російської мови). П’ятнадцять відсотків респондентів ставляться до закону просто байдуже, зазначає Олексій Антипович.
«Також ми запитали: яка мова на вашу думку потребує більшого захисту на законодавчому рівні? 37% опитаних вважають, що українська мова потребує більшого захисту, лише 18%, вдвічі менше, вважають, що російська. Ще 34% стверджує, що жодна з мов не потребує, оскільки вони достатньо захищені. Тобто, Партія регіонів зараз фактично орієнтується на оці 18%», – констатує Олексій Антипович.
«Мовна проблема дуже дражлива»
Мовна проблема за важливістю в житті українців посідає одне з останніх місць, стверджує соціопсихолог Павло Фролов. Тож розігрують «мовну карту» переважно перед виборами, щоб відвернути увагу від інших проблем, зазначає він.
«Мовна проблема дуже дражлива і нею легко маніпулювати. Вона чіткіше дозволяє розділитися на своїх і чужих – за мовним принципом. Певна частина суспільства моментально реагує на це. У більшості громадян в свідомості каша. І є певні проблеми, які дозволяють чітко визначити, хто свій, хто чужий. Політики це знають і намагаються використати цей принцип, підтягнувши своїх до себе», – пояснює Павло Фролов.
Як наголошують фахівці, українці насправді розуміють цю політичну стратегію. Адже за останніми соцдослідженнями, переважна більшість опитаних (74%) впевнені, що політики використовують питання мови лише для здобуття голосів виборців.
41% українців підтримує надання російській мові статусу державної, натомість 51% виступає проти цього. Такими є результати опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» наприкінці липня нинішнього року. За словами її директора Олексія Антиповича, упродовж останніх двох років кількість супротивників і прихильників двомовності була майже рівною. Проте в червні 2012 року кількість супротивників двомовності (48%) перевищила кількість прихильників (45%) на 3%, наступного місяця розрив зріс до 10%.
В Україні є спротив проти насильницької чи «українізації», як це говорилося протягом правління Віктора Ющенка, чи русифікації, як це говориться протягом правління ЯнуковичаОлексій Антипович
«Мовний закон» підтримує меншість
Крім того, за даними дослідження, ухвалення «мовного закону» підтримують 34% опитаних, не підтримують 42%. (3 липня Рада ухвалила Закон «Про засади державної мовної політики», який передбачає офіційне використання регіональних мов у роботі місцевих органів влади, якщо на територіях, де поширена така мова, мешкає мінімум 10% носіїв. Зокрема, це стосується російської мови). П’ятнадцять відсотків респондентів ставляться до закону просто байдуже, зазначає Олексій Антипович.
«Також ми запитали: яка мова на вашу думку потребує більшого захисту на законодавчому рівні? 37% опитаних вважають, що українська мова потребує більшого захисту, лише 18%, вдвічі менше, вважають, що російська. Ще 34% стверджує, що жодна з мов не потребує, оскільки вони достатньо захищені. Тобто, Партія регіонів зараз фактично орієнтується на оці 18%», – констатує Олексій Антипович.
«Мовна проблема дуже дражлива»
Мовна проблема за важливістю в житті українців посідає одне з останніх місць, стверджує соціопсихолог Павло Фролов. Тож розігрують «мовну карту» переважно перед виборами, щоб відвернути увагу від інших проблем, зазначає він.
Мовна проблема дуже дражлива і нею легко маніпулювати. Вона чіткіше дозволяє розділитися на своїх чужих – за мовним принципомПавло Фролов
Як наголошують фахівці, українці насправді розуміють цю політичну стратегію. Адже за останніми соцдослідженнями, переважна більшість опитаних (74%) впевнені, що політики використовують питання мови лише для здобуття голосів виборців.
