Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Кнут Воллебек заявляє, що ухвалений Верховною Радою 3 липня закон «Про засади державної мовної політики» розділяє українське суспільство.
«Я висловив своє занепокоєння цим законопроектом, який можна вже назвати законом, тому що парламент уже проголосував, хоча його поки що не підписав спікер Верховної Ради, не підписав Президент України. У чому моє занепокоєння? З моєї точки зору, це закон, який роз’єднує суспільство. А мовний закон має бути спрямований саме на те, щоб об’єднувати суспільство», – заявив Воллебек у Сімферополі після зустрічі з кримським спікером Володимиром Константиновим.
Представник ОБСЄ також нагадав, що під час своїх попередніх візитів до України він завжди відзначав право російськомовного населення, а також інших національних меншин використовувати свої мови, здобувати освіту рідною мовою.
«Але важливо, коли такий закон передбачає і фінансування, яке підтримувало б розвиток цих мов і їх активне використання. Без такого фінансування – а його в законі немає – це лише політична декларація», – наголосив він.
При цьому Воллебек зазначив, що під час обговорення цього питання з Константиновим вони не змогли дійти спільної згоди щодо характеристик цього закону.
У свою чергу голова Верховної Ради Криму нагадав, що Верховна Рада автономії висловлювала підтримку ухваленому закону.
Верховна Рада України 3 липня ухвалила ініційований Партією регіонів законопроект «Про засади державної мовної політики». Законопроект зміцнює позиції російської та мов інших національних меншин у регіонах, де їх чисельність становить 10% і вище. Опозиція заявила про масу порушень під час ухвалення закону. Наступного дня голова Верховної Ради Володимир Литвин і його заступник Микола Томенко подали у відставку. Їхніх заяв парламент не розглядав. Литвин також відмовився підписувати цей закон, а без підпису спікера документ не може надійти на підпис главі держави.
«Я висловив своє занепокоєння цим законопроектом, який можна вже назвати законом, тому що парламент уже проголосував, хоча його поки що не підписав спікер Верховної Ради, не підписав Президент України. У чому моє занепокоєння? З моєї точки зору, це закон, який роз’єднує суспільство. А мовний закон має бути спрямований саме на те, щоб об’єднувати суспільство», – заявив Воллебек у Сімферополі після зустрічі з кримським спікером Володимиром Константиновим.
Представник ОБСЄ також нагадав, що під час своїх попередніх візитів до України він завжди відзначав право російськомовного населення, а також інших національних меншин використовувати свої мови, здобувати освіту рідною мовою.
«Але важливо, коли такий закон передбачає і фінансування, яке підтримувало б розвиток цих мов і їх активне використання. Без такого фінансування – а його в законі немає – це лише політична декларація», – наголосив він.
При цьому Воллебек зазначив, що під час обговорення цього питання з Константиновим вони не змогли дійти спільної згоди щодо характеристик цього закону.
У свою чергу голова Верховної Ради Криму нагадав, що Верховна Рада автономії висловлювала підтримку ухваленому закону.
Верховна Рада України 3 липня ухвалила ініційований Партією регіонів законопроект «Про засади державної мовної політики». Законопроект зміцнює позиції російської та мов інших національних меншин у регіонах, де їх чисельність становить 10% і вище. Опозиція заявила про масу порушень під час ухвалення закону. Наступного дня голова Верховної Ради Володимир Литвин і його заступник Микола Томенко подали у відставку. Їхніх заяв парламент не розглядав. Литвин також відмовився підписувати цей закон, а без підпису спікера документ не може надійти на підпис главі держави.
