На сході Європи відбувається прискорений відхід від демократії. Дві сусідні країни, Україна і Румунія, зсуваються в бік авторитаризму, при чому у випадку Румунії, члена ЄС з 2007 року, блискавичними темпами. Які важелі може застосувати ЄС до цих країн, щоб зупинити небезпечні тенденції? Чому в Києві так охололи до Угоди про асоціацію з ЄС, яка могла б зобов’язати Київ грати за правилами? Про це Радіо Свобода розпитувало в експерта з Брюссельського відділення Фундації імені Карнегі Ольгою Шумило-Тапіолою.
– Вас як експерта, не здивувало, з якою швидкістю нібито демократичні країни, Румунія та Україна, сповзають до авторитаризму?
– Коли Румунія вступала в Європейський Союз, відбувалися в країні великі зміни, але вже тоді було зрозуміло, що ці зміни не є незворотні. Тому для мене не є великим здивуванням те, що відбувається в Румунії сьогодні. Звичайно це є держава-член Євросоюзу і тому для ЄС це виглядає не дуже приємно.
Що стосується України, для нас також було сюрпризом те, що відбувається останні два роки в Україні, але знову ж таки, навіть після Помаранчевої революції ті зміни, яких вдалося досягти, вони також не були сталими. Тобто, на жаль, демократія є відворотнім процесом для цих двох країн.
– Євросоюз не підписав угоду про асоціацію з Україною і не підпише її аж до виборів, хоча, на думку київських експертів, саме ця угода могла б створити дієві механізми захисту демократії в Україні. То що, у Києві грають подвійну гру? Насправді жодна угода про асоціацію не потрібна ані нинішньому керівництву України, ані опозиції, яка також не має бажання грати за правилами?
– Угода дійсно важлива для України. І якщо Україна хоче наближатися до Євросоюзу, то через цю угоду це можливо зробити. Питання щодо зацікавленості уряду сьогоднішнього в цій угоді є дуже великим і, звичайно, в Брюсселі це розуміють. Я не можу погодитися, що опозиції не потрібна ця угода. Єдине, що якщо вони прийдуть до влади, виникає питання, чи вони будуть її виконувати, бо коли вони в опозиції, цим силам угоду мати корисно, коли вони при владі – велике питання...
Що стосується подвійної гри, справа в тому, що угода, як я казала, дійсно може змінити багато в Україні, але Україна має бути на якомусь рівні, який більш-менш відповідає європейському за цінностями та напряму розвитку.
Тобто Євросоюз не може підписати угоду про таку поглиблену співпрацю з третьою країною, яка є абсолютно недемократичною. Тому, для того, щоб підписати цю угоду, європейці і висувають ці кілька побажань до України, для того, щоб розпочати процес підписання і ратифікації.
Запис випуску «Європа на зв’язку»:
– Вас як експерта, не здивувало, з якою швидкістю нібито демократичні країни, Румунія та Україна, сповзають до авторитаризму?
– Коли Румунія вступала в Європейський Союз, відбувалися в країні великі зміни, але вже тоді було зрозуміло, що ці зміни не є незворотні. Тому для мене не є великим здивуванням те, що відбувається в Румунії сьогодні. Звичайно це є держава-член Євросоюзу і тому для ЄС це виглядає не дуже приємно.
Що стосується України, для нас також було сюрпризом те, що відбувається останні два роки в Україні, але знову ж таки, навіть після Помаранчевої революції ті зміни, яких вдалося досягти, вони також не були сталими. Тобто, на жаль, демократія є відворотнім процесом для цих двох країн.
– Євросоюз не підписав угоду про асоціацію з Україною і не підпише її аж до виборів, хоча, на думку київських експертів, саме ця угода могла б створити дієві механізми захисту демократії в Україні. То що, у Києві грають подвійну гру? Насправді жодна угода про асоціацію не потрібна ані нинішньому керівництву України, ані опозиції, яка також не має бажання грати за правилами?
Євросоюз не може підписати угоду про поглиблену співпрацю з третьою країною, яка є абсолютно недемократичною
– Угода дійсно важлива для України. І якщо Україна хоче наближатися до Євросоюзу, то через цю угоду це можливо зробити. Питання щодо зацікавленості уряду сьогоднішнього в цій угоді є дуже великим і, звичайно, в Брюсселі це розуміють. Я не можу погодитися, що опозиції не потрібна ця угода. Єдине, що якщо вони прийдуть до влади, виникає питання, чи вони будуть її виконувати, бо коли вони в опозиції, цим силам угоду мати корисно, коли вони при владі – велике питання...
Що стосується подвійної гри, справа в тому, що угода, як я казала, дійсно може змінити багато в Україні, але Україна має бути на якомусь рівні, який більш-менш відповідає європейському за цінностями та напряму розвитку.
Тобто Євросоюз не може підписати угоду про таку поглиблену співпрацю з третьою країною, яка є абсолютно недемократичною. Тому, для того, щоб підписати цю угоду, європейці і висувають ці кілька побажань до України, для того, щоб розпочати процес підписання і ратифікації.
Запис випуску «Європа на зв’язку»:
