Брюссель – Установи Європейського Союзу нещодавно звинуватили Румунію у порушеннях демократичних норм і принципів правової держави. Нові лідери цієї країни, що належить до співдружності, за рекордно короткий термін обмежили права Конституційного суду, усунули голів обох палат парламенту, звільнили керівництво державного телебачення та уповноваженого з прав людини. І головне – терміново переписали деякі закони країни. Обурений такою поведінкою Бухареста, Брюссель задіяв всі важелі тиску, які мали б навернути румунську владу на шлях демократії. Радіо Свобода з’ясовувало, які саме інструменти для «приборкання» подібних порушниць є в арсеналі Європейського Союзу.
Об’єднана Європа для відстоювання принципів конституційного порядку, демократії та верховенства права в окремих державах-членах має декілька можливостей. Однак, на думку експертів, жодна з них не є достатньо потужною та ефективною. Скажімо, Румунія від самого вступу до спільноти перебуває під пильним наглядом так званого «Механізму співробітництва та перевірок». Щороку експерти з Брюсселя складають аналізи недоліків та дають рекомендації румунській і болгарській владі. Проте, в останньому звіті Єврокомісії, яка керує цим процесом, Бухарест, так би мовити, «взяли за роги». Особливо, через систематичні проблеми з корупцією, злочинністю та, особливо, за порушення у конституційній сфері.
Застереження, що лунали з вуст голови Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу, були нечувано жорсткими та мали на меті присоромити румунських лідерів.
«Події в Румунії похитнули нашу довіру, – заявив він. – Спростування судових рішень, підрив діяльності Конституційного суду, скасування встановлених процедур та основних засобів взаємного стримування і рівноваги різних органів влади – все це ставить під сумнів відданість румунського уряду принципам верховенства права».
Політичні важелі є «беззубими» – експерт
До політичних важелів впливу на румунську владу відносяться також її виклики «на килим» до Єврокомісії, Європейської ради та Європарламенту, що й відбулося, коли минулими тижнями до Брюсселя приїхав «для розбору польотів» новий румунський прем’єр Віктор Понта, представник донедавна опозиційного, Соціально-ліберального союзу. Саме цю політичну силу звинувачують у намаганнях максимально обмежити поле дій опонентів, тобто, прихильників «правого» президента Траяна Бесеску, якого усунули від влади, та очікують підтвердження імпічменту наступного тижня на референдумі.
Однак, на думку аналітика Стівена Блокманса з Центру досліджень європейської політики, всі перераховані методи тиску – «беззубі».
«У Єврокомісії раніше були суворіші механізми впливу, – пояснює експерт. – Наприклад, існувало спеціальне запобіжне положення, завдяки якому можна було відмовити у визнанні рішення румунського суду, або заморозити фінансування з європейських фондів. Але з початку 2010 року Брюссель більше не має повноважень задіювати цей пункт».
Інша політична можливість, яку вочевидь використовуватимуть країни співдружності для тиску на Бухарест, – питання вступу Румунії до Шенгенського простору. Минулого року Нідерланди одноосібно наклали вето на таку можливість. Як прогнозують експерти, на тлі нинішніх викривлень румунської демократії, до табору супротивників приєднання цієї держави до «шенгену» долучаться й чимало інших країн ЄС.
Позов до суду чи позбавлення права голосу
Однак, як вважають фахівці, у Брюсселя є ще й законні методи тиску. Єврокомісія, може подати позов на Румунію до суду через порушення законів ЄС. Так було у випадку із Угорщиною, і як свідчить досвід, цей важіль виявився доволі дієвим.
Нарешті, проти офіційного Бухареста може бути використаний 7-й пункт європейської засадничої угоди. Згідно з ним, країну ЄС, у якій порушують норми демократії, у цьому випадку, Румунію, можуть позбавити права голосу на засіданнях Ради різнопрофільних міністрів Європейського Союзу. Достатньо, щоб більшість столиць держав-членів підтримали таку ініціативу, і про це у Євросоюзі наразі все частіше йде мова.
Запис випуску «Європа на зв’язку»:
Об’єднана Європа для відстоювання принципів конституційного порядку, демократії та верховенства права в окремих державах-членах має декілька можливостей. Однак, на думку експертів, жодна з них не є достатньо потужною та ефективною. Скажімо, Румунія від самого вступу до спільноти перебуває під пильним наглядом так званого «Механізму співробітництва та перевірок». Щороку експерти з Брюсселя складають аналізи недоліків та дають рекомендації румунській і болгарській владі. Проте, в останньому звіті Єврокомісії, яка керує цим процесом, Бухарест, так би мовити, «взяли за роги». Особливо, через систематичні проблеми з корупцією, злочинністю та, особливо, за порушення у конституційній сфері.
Застереження, що лунали з вуст голови Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу, були нечувано жорсткими та мали на меті присоромити румунських лідерів.
«Події в Румунії похитнули нашу довіру, – заявив він. – Спростування судових рішень, підрив діяльності Конституційного суду, скасування встановлених процедур та основних засобів взаємного стримування і рівноваги різних органів влади – все це ставить під сумнів відданість румунського уряду принципам верховенства права».
Політичні важелі є «беззубими» – експерт
До політичних важелів впливу на румунську владу відносяться також її виклики «на килим» до Єврокомісії, Європейської ради та Європарламенту, що й відбулося, коли минулими тижнями до Брюсселя приїхав «для розбору польотів» новий румунський прем’єр Віктор Понта, представник донедавна опозиційного, Соціально-ліберального союзу. Саме цю політичну силу звинувачують у намаганнях максимально обмежити поле дій опонентів, тобто, прихильників «правого» президента Траяна Бесеску, якого усунули від влади, та очікують підтвердження імпічменту наступного тижня на референдумі.
Однак, на думку аналітика Стівена Блокманса з Центру досліджень європейської політики, всі перераховані методи тиску – «беззубі».
«У Єврокомісії раніше були суворіші механізми впливу, – пояснює експерт. – Наприклад, існувало спеціальне запобіжне положення, завдяки якому можна було відмовити у визнанні рішення румунського суду, або заморозити фінансування з європейських фондів. Але з початку 2010 року Брюссель більше не має повноважень задіювати цей пункт».
Інша політична можливість, яку вочевидь використовуватимуть країни співдружності для тиску на Бухарест, – питання вступу Румунії до Шенгенського простору. Минулого року Нідерланди одноосібно наклали вето на таку можливість. Як прогнозують експерти, на тлі нинішніх викривлень румунської демократії, до табору супротивників приєднання цієї держави до «шенгену» долучаться й чимало інших країн ЄС.
Позов до суду чи позбавлення права голосу
Однак, як вважають фахівці, у Брюсселя є ще й законні методи тиску. Єврокомісія, може подати позов на Румунію до суду через порушення законів ЄС. Так було у випадку із Угорщиною, і як свідчить досвід, цей важіль виявився доволі дієвим.
Нарешті, проти офіційного Бухареста може бути використаний 7-й пункт європейської засадничої угоди. Згідно з ним, країну ЄС, у якій порушують норми демократії, у цьому випадку, Румунію, можуть позбавити права голосу на засіданнях Ради різнопрофільних міністрів Європейського Союзу. Достатньо, щоб більшість столиць держав-членів підтримали таку ініціативу, і про це у Євросоюзі наразі все частіше йде мова.
Запис випуску «Європа на зв’язку»:
