Рим – За часів економічної скрути італійці обмежують свої апетити багато в чому. Однак обмежити споживання національного продукту – пасти – вони аж ніяк не можуть. Швидше навпаки: лише цього року продаж макаронних виробів збільшився на майже 5 відсотків.
Секрет італійських макаронів пояснюють просто: високо поживні та економічно завжди доступні. З лапшою можна готувати багато різних страв, як вишуканих, так і невибагливих за смаком. Успіх страви залежить від типу пасти і приготування соусу. Часом достатньо одного-двох складників – й обід готовий.
Такий незамислений рецепт радить кухар із Неаполя Дженнаро Еспозіто. «Коли я повинен зняти пробу, наскільки паста є якісною, я готую її дуже просто, – каже він. – Відварюю та поливаю оливковою олією. На моє переконання, таку нехитру страву кожний може їсти щодня усе життя».
Італія – чемпіон світу з поїдання пасти
Кожного дня паста присутня у меню 10 мільйонів італійців. Щороку італієць з’їдає 26 кілограм локшини. Це втричі більше, ніж споживає американець, грек чи француз. Країна лідирує у світі як за споживанням, так і за виробництвом макаронних виробів.
Щорік на Апеннінах виробляють понад 3 мільйони тонн пасти. А ось стосовно різновидів італійської локшини, то конкретної цифри не існує. Букатіні, лінґвіне, фарфалле, пенне – налічують сотні форм і видів пасти. Кожного року майстри макаронної справи запускають у виробництво новий тип.
«Паста вважається символом італійської кухні, бо це легкий харч, який швидко перетравлюється, паста є джерелом енергії для організму. Недаремно часто у меню для спортсменів пропонують макаронні вироби замість протеїнів тваринного походження», – говорить кухар Альфонсо Яккаріно.
Брак місцевої пшениці
Значна частина італійських макаронів виробляється тепер з імпортованої пшениці. З цього приводу в країні триває суперечка між аграріями та компаніями-виробниками продукту. Фермери нарікають, що закупівельні ціни на пшеницю занизькі, тому немає стимулу для вирощування зерна.
«Італія завжди була провідним виробником твердих сортів пшениці, яка потрібна для виробництва пасти. Однак за останні 5 років вирощування пшениці зменшилося на 1 мільйон тонн, і нині продукуємо близько 4 мільйонів тонн, – зазначає Маріо Ґуїді, президент Конфедерації італійського землеробства. – На сьогодні ми вирощуємо 60 відсотків пшениці, необхідної для виробництва макаронів. Ми втратили 300 тисяч гектарів зернових угідь».
Апетитна лапша
Однак проблеми довкола виробництва не заважають італійцям реалізувати продаж національного продукту у світі. Адже апетит на італійську лапшу збільшується і за кордоном. Експорт макаронів минулого року зріс на 8 відсотків, а сума від продажу становила 2 мільярди євро.
Високі показники з виробництва та реалізації продукту – зайве підтвердження того, що не тільки на Апеннінах, а й в усьому світі найбільше люблять їсти макарони. Це засвідчили минулорічні результати світового опитування благодійної організації Oxfam.
Секрет італійських макаронів пояснюють просто: високо поживні та економічно завжди доступні. З лапшою можна готувати багато різних страв, як вишуканих, так і невибагливих за смаком. Успіх страви залежить від типу пасти і приготування соусу. Часом достатньо одного-двох складників – й обід готовий.
Такий незамислений рецепт радить кухар із Неаполя Дженнаро Еспозіто. «Коли я повинен зняти пробу, наскільки паста є якісною, я готую її дуже просто, – каже він. – Відварюю та поливаю оливковою олією. На моє переконання, таку нехитру страву кожний може їсти щодня усе життя».
Італія – чемпіон світу з поїдання пасти
Кожного дня паста присутня у меню 10 мільйонів італійців. Щороку італієць з’їдає 26 кілограм локшини. Це втричі більше, ніж споживає американець, грек чи француз. Країна лідирує у світі як за споживанням, так і за виробництвом макаронних виробів.
Щорік на Апеннінах виробляють понад 3 мільйони тонн пасти. А ось стосовно різновидів італійської локшини, то конкретної цифри не існує. Букатіні, лінґвіне, фарфалле, пенне – налічують сотні форм і видів пасти. Кожного року майстри макаронної справи запускають у виробництво новий тип.
«Паста вважається символом італійської кухні, бо це легкий харч, який швидко перетравлюється, паста є джерелом енергії для організму. Недаремно часто у меню для спортсменів пропонують макаронні вироби замість протеїнів тваринного походження», – говорить кухар Альфонсо Яккаріно.
Брак місцевої пшениці
Значна частина італійських макаронів виробляється тепер з імпортованої пшениці. З цього приводу в країні триває суперечка між аграріями та компаніями-виробниками продукту. Фермери нарікають, що закупівельні ціни на пшеницю занизькі, тому немає стимулу для вирощування зерна.
«Італія завжди була провідним виробником твердих сортів пшениці, яка потрібна для виробництва пасти. Однак за останні 5 років вирощування пшениці зменшилося на 1 мільйон тонн, і нині продукуємо близько 4 мільйонів тонн, – зазначає Маріо Ґуїді, президент Конфедерації італійського землеробства. – На сьогодні ми вирощуємо 60 відсотків пшениці, необхідної для виробництва макаронів. Ми втратили 300 тисяч гектарів зернових угідь».
Апетитна лапша
Однак проблеми довкола виробництва не заважають італійцям реалізувати продаж національного продукту у світі. Адже апетит на італійську лапшу збільшується і за кордоном. Експорт макаронів минулого року зріс на 8 відсотків, а сума від продажу становила 2 мільярди євро.
Високі показники з виробництва та реалізації продукту – зайве підтвердження того, що не тільки на Апеннінах, а й в усьому світі найбільше люблять їсти макарони. Це засвідчили минулорічні результати світового опитування благодійної організації Oxfam.
