Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції, положення Регламенту Верховної Ради, згідно з якими спікер парламенту обирається та відкликається шляхом таємного голосування бюлетенями, які мають отримати не менше як дві третини народних депутатів від їхньої фактичної чисельності.
Таке рішення суд оголосив сьогодні.
Раніше подання про це до суду зробили народні депутати.
Таким чином, суд врегулював на користь парламентської більшості питання, яке виникло у парламенті після того, як спікер Володимир Литвин написав заяву про відставку. Це сталося після ухвалення резонансного «мовного закону». Литвин, зокрема, наголосив, що не підпише цей закон.
4 липня більшість у Верховній Раді вирішила замінити процедуру таємного голосування при відкликанні й призначенні голови парламенту, яка, за нині чинним Регламентом, має відбуватися бюлетенями таємним голосуванням. Згідно з ухваленим документом, який іще не набув чинності, спікер має обиратися та звільнятися з посади шляхом відкритого голосування більшістю народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради (мінімум 226 голосів) – уже без бюлетенів і без нині чинної вимоги, щоб їх отримали не менш як дві третини всіх депутатів. Цю норму неможливо виконати за нинішнього стану, коли опозиція завила про бойкот парламенту через ухвалення більшістю «мовного закону».
5 липня 51 депутат від Партії регіонів попросив Конституційний Суд оцінити відповідність Конституції норм закону «Про Регламент Верховної Ради України» у частині таємного голосування при призначенні й відкликанні голови парламенту.
Сам Литвин надіслав у Конституційний Суд листа, в якому підкреслив, що порядок та процедура обрання Голови Верховної Ради є питаннями внутрішньої організації роботи парламенту, які не можуть піддаватися конституційному нормоконтролеві.
Таке рішення суд оголосив сьогодні.
Раніше подання про це до суду зробили народні депутати.
Таким чином, суд врегулював на користь парламентської більшості питання, яке виникло у парламенті після того, як спікер Володимир Литвин написав заяву про відставку. Це сталося після ухвалення резонансного «мовного закону». Литвин, зокрема, наголосив, що не підпише цей закон.
4 липня більшість у Верховній Раді вирішила замінити процедуру таємного голосування при відкликанні й призначенні голови парламенту, яка, за нині чинним Регламентом, має відбуватися бюлетенями таємним голосуванням. Згідно з ухваленим документом, який іще не набув чинності, спікер має обиратися та звільнятися з посади шляхом відкритого голосування більшістю народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради (мінімум 226 голосів) – уже без бюлетенів і без нині чинної вимоги, щоб їх отримали не менш як дві третини всіх депутатів. Цю норму неможливо виконати за нинішнього стану, коли опозиція завила про бойкот парламенту через ухвалення більшістю «мовного закону».
5 липня 51 депутат від Партії регіонів попросив Конституційний Суд оцінити відповідність Конституції норм закону «Про Регламент Верховної Ради України» у частині таємного голосування при призначенні й відкликанні голови парламенту.
Сам Литвин надіслав у Конституційний Суд листа, в якому підкреслив, що порядок та процедура обрання Голови Верховної Ради є питаннями внутрішньої організації роботи парламенту, які не можуть піддаватися конституційному нормоконтролеві.
