Фізики Європейської організації ядерних досліджень офіційно оголосили про відкриття нової частинки, яка цілком може бути бозоном Гіґґза. Донині про нього знають лише теоретично, його існування чи відсутність критично важливі для розуміння будови Всесвіту. Цього тижня науковці також обговорюють новий патент Apple та можливі причини хронічного болю.
Про відкриття нової частинки, яка гіпотетично може бути омріяним вченими бозоном Гіґґза, повідомили цього тижня на семінарі у CERN. Від поспішних висновків там застерігають і поки що повідомляють лише загальні дані.
Так, орієнтовна маса нової частинки – 125 гігаелектронвольтів. Як розповів Джо Інкандела з групи вчених, які в CERN працюють із так званим CMS-детектором, загалом науковці аналізували дані щодо 5 можливих сценаріїв розпаду гіпотетичного бозона Гіґґза, і перші два дали дуже сильний статистичний сигнал – понад 5 сігма – для мас близько 125 гігаелектронвольт (відкриття вважається фактично беззаперечним, якщо йдеться про значення 5 сігма і вище). Однак статистику зіпсували три інші канали – через них статистична значущість експерименту склала близько 4,9 сігма.
Водночас в іще однієї групи вчених – дослідників, які на CERN працюють із детекторами ATLAS – мова йшла про 5 сігма за результатами аналізу даних із двох каналів. Єдине – дещо відрізнявся показник маси новох частинки: Фабіола Джанотті з лабораторії ATLAS повідомила про 126 гігаелектронвольтів.
Вчені з CERN резюмують: про те, що відкрито нову частинку, сумнівів бути не має. Однак чи це бозон Гіґґза – ще доведеться з’ясувати.
У контексті чергового відкриття на Великому адронному колайдері ЗМІ широко розгорнули просвітницьку кампанію на тему: чим усе-таки є цей бозон Гіґґза? Британське видання The Guardian взагалі запропонувало цілу низку визначень – від пояснення, доречного, щоб створити враження знавця науки, до тлумачення для тих, хто, м’яко кажучи, не в курсі.
Найлаконічнішим, звісно, є пояснення для релігійних фундаменталістів (для яких світ створив Бог): «Ніякого бозона Гіґґза не існує». Водночас є і визначення, як мовиться у статті, для найменших: «Це частинка, яку вчені шукають вже дуже довго, адже вони знають, що без неї Всесвіт був би неможливим. Без бозона Гіґґза всі інші частинки у Всесвіті не мали б маси і рухалися б зі швидкістю світла, точно як фотони. І якщо ще раз запитаєш «чому», у «Макдональдс» не заходимо».
Загалом бозон Гіґґза – останній відсутній елемент сучасної теорії елементарних частинок. Про його існування у 1960-х роках вперше заговорив англійський фізик Пітер Гіґґз.
Apple поспішив скласти конкуренцію Google
«Google може скільки завгодно хизуватися своїм Google Glass, але, зрештою, компанія таки виявиться не єдиним виробником таких дисплеїв», – мовиться у статті на сайті Wired. Цього тижня Управління США з патентів і торговельних марок видало компанії Apple патент на методику периферійної обробки зображення для дисплея, який можна носити на голові (англ. «head-mounted display»).
Apple пропонує залучити у таких системах візуалізації не лише центральний, але й периферійний зір – це теоретично дозволить підвищити інформативність та зручність використання таких пристроїв. За задумом компанії, невеликі рідкокристалічні екрани або панелі на органічних світлодіодах можна буде вмонтувати в окуляри або шолом. Технологія передбачає можливість формування стереоскопічної картинки або системи доповненої реальності.
Серед можливих сфер застосування запатентованої розробки – медицина. Як вважають у Apple, такі дисплеї можуть допомагати лікареві з магнітно-резонансною томографією. Науковцям виріб може стати у нагоді у частині роботи з системами автоматизованого проектування. Крім того, дисплеї, які залучають периферійний зір, можуть зацікавити військових, поліцію та рятувальні служби.
Як мовиться у патенті, інформація, яка з’являтиметься на міні-екранах, може генеруватися портативним пристроєм – наприклад, смартфоном iPhone. Водночас про конкретний проект практичного застосування розробки Apple поки що не повідомляє.
Хронічний біль: причина у мозку?
Більшість дорослих рано чи пізно мають проблему з болем у спині, пише Science. У когось він минає за кілька годин чи днів, але дехто потерпає від нього роками. Однак від чого це залежить? Науковці зі США, щоб дати відповідь на це запитання, вирішили дослідити людський мозок, точніше – відмінності у мозку пацієнтів, які потерпають від хронічного болю у спині, а також тих, чий біль – скороминущий.
Очолив групу дослідників Ваня Апкарян із Північно-Західного університету Чикаго. Наукову розвідку провели за участі 39 осіб – пацієнтів, у яких не так давно зафіксували проблеми зі спиною. Протягом року вчені слідкували за змінами у мозку пацієнтів, фіксуючи при цьому стан із болем.
Перша стадія експерименту завершилася розділенням пацієнтів – на тих, у кого за рік біль у спині минув, і на тих, хто від нього досі потерпав. Група розділилася приблизно порівну. Опісля вчені взялися за аналіз низки характеристик, отриманих після сканування мозку пацієнтів.
Зміни, як вони з’ясували, стосувалися лише двох ділянок мозку – так званого острівця і прилеглого ядра (частини лімбічної системи). Ці ділянки відповідальні за емоційну реакцію людини на те, що її оточує. Острівець і прилегле ядро у тих осіб, біль у спині яких виявився потенційно хронічним, були більш інтегрованими, більше взаємодіяли між собою.
Вчені з Чикаго вважають, що за цією взаємодією і можна визначити майбутні загрози. Тобто, пояснюють вони, якщо на ранніх стадіях інтеграції зафіксувати цей процес, можна у майбутньому попередити розвиток проблем зі здоров’ям. Окрім того, за прогнозами Апкаряна, результати його дослідження можна використати і для розробки ліків, здатних послабити зв’язок між згаданими ділянками мозку і, відповідно, біль.
Про відкриття нової частинки, яка гіпотетично може бути омріяним вченими бозоном Гіґґза, повідомили цього тижня на семінарі у CERN. Від поспішних висновків там застерігають і поки що повідомляють лише загальні дані.
Так, орієнтовна маса нової частинки – 125 гігаелектронвольтів. Як розповів Джо Інкандела з групи вчених, які в CERN працюють із так званим CMS-детектором, загалом науковці аналізували дані щодо 5 можливих сценаріїв розпаду гіпотетичного бозона Гіґґза, і перші два дали дуже сильний статистичний сигнал – понад 5 сігма – для мас близько 125 гігаелектронвольт (відкриття вважається фактично беззаперечним, якщо йдеться про значення 5 сігма і вище). Однак статистику зіпсували три інші канали – через них статистична значущість експерименту склала близько 4,9 сігма.
Водночас в іще однієї групи вчених – дослідників, які на CERN працюють із детекторами ATLAS – мова йшла про 5 сігма за результатами аналізу даних із двох каналів. Єдине – дещо відрізнявся показник маси новох частинки: Фабіола Джанотті з лабораторії ATLAS повідомила про 126 гігаелектронвольтів.
Вчені з CERN резюмують: про те, що відкрито нову частинку, сумнівів бути не має. Однак чи це бозон Гіґґза – ще доведеться з’ясувати.
У контексті чергового відкриття на Великому адронному колайдері ЗМІ широко розгорнули просвітницьку кампанію на тему: чим усе-таки є цей бозон Гіґґза? Британське видання The Guardian взагалі запропонувало цілу низку визначень – від пояснення, доречного, щоб створити враження знавця науки, до тлумачення для тих, хто, м’яко кажучи, не в курсі.
Найлаконічнішим, звісно, є пояснення для релігійних фундаменталістів (для яких світ створив Бог): «Ніякого бозона Гіґґза не існує». Водночас є і визначення, як мовиться у статті, для найменших: «Це частинка, яку вчені шукають вже дуже довго, адже вони знають, що без неї Всесвіт був би неможливим. Без бозона Гіґґза всі інші частинки у Всесвіті не мали б маси і рухалися б зі швидкістю світла, точно як фотони. І якщо ще раз запитаєш «чому», у «Макдональдс» не заходимо».
Загалом бозон Гіґґза – останній відсутній елемент сучасної теорії елементарних частинок. Про його існування у 1960-х роках вперше заговорив англійський фізик Пітер Гіґґз.
Apple поспішив скласти конкуренцію Google
«Google може скільки завгодно хизуватися своїм Google Glass, але, зрештою, компанія таки виявиться не єдиним виробником таких дисплеїв», – мовиться у статті на сайті Wired. Цього тижня Управління США з патентів і торговельних марок видало компанії Apple патент на методику периферійної обробки зображення для дисплея, який можна носити на голові (англ. «head-mounted display»).
Apple пропонує залучити у таких системах візуалізації не лише центральний, але й периферійний зір – це теоретично дозволить підвищити інформативність та зручність використання таких пристроїв. За задумом компанії, невеликі рідкокристалічні екрани або панелі на органічних світлодіодах можна буде вмонтувати в окуляри або шолом. Технологія передбачає можливість формування стереоскопічної картинки або системи доповненої реальності.
Серед можливих сфер застосування запатентованої розробки – медицина. Як вважають у Apple, такі дисплеї можуть допомагати лікареві з магнітно-резонансною томографією. Науковцям виріб може стати у нагоді у частині роботи з системами автоматизованого проектування. Крім того, дисплеї, які залучають периферійний зір, можуть зацікавити військових, поліцію та рятувальні служби.
Як мовиться у патенті, інформація, яка з’являтиметься на міні-екранах, може генеруватися портативним пристроєм – наприклад, смартфоном iPhone. Водночас про конкретний проект практичного застосування розробки Apple поки що не повідомляє.
Хронічний біль: причина у мозку?
Більшість дорослих рано чи пізно мають проблему з болем у спині, пише Science. У когось він минає за кілька годин чи днів, але дехто потерпає від нього роками. Однак від чого це залежить? Науковці зі США, щоб дати відповідь на це запитання, вирішили дослідити людський мозок, точніше – відмінності у мозку пацієнтів, які потерпають від хронічного болю у спині, а також тих, чий біль – скороминущий.
Очолив групу дослідників Ваня Апкарян із Північно-Західного університету Чикаго. Наукову розвідку провели за участі 39 осіб – пацієнтів, у яких не так давно зафіксували проблеми зі спиною. Протягом року вчені слідкували за змінами у мозку пацієнтів, фіксуючи при цьому стан із болем.
Перша стадія експерименту завершилася розділенням пацієнтів – на тих, у кого за рік біль у спині минув, і на тих, хто від нього досі потерпав. Група розділилася приблизно порівну. Опісля вчені взялися за аналіз низки характеристик, отриманих після сканування мозку пацієнтів.
Зміни, як вони з’ясували, стосувалися лише двох ділянок мозку – так званого острівця і прилеглого ядра (частини лімбічної системи). Ці ділянки відповідальні за емоційну реакцію людини на те, що її оточує. Острівець і прилегле ядро у тих осіб, біль у спині яких виявився потенційно хронічним, були більш інтегрованими, більше взаємодіяли між собою.
Вчені з Чикаго вважають, що за цією взаємодією і можна визначити майбутні загрози. Тобто, пояснюють вони, якщо на ранніх стадіях інтеграції зафіксувати цей процес, можна у майбутньому попередити розвиток проблем зі здоров’ям. Окрім того, за прогнозами Апкаряна, результати його дослідження можна використати і для розробки ліків, здатних послабити зв’язок між згаданими ділянками мозку і, відповідно, біль.
