Виборчий комітет Єгипту оголосив у неділю обраним президентом країни Мохаммеда Мурсі, висуванця Партії свободи і справедливості, яка є політичним відгалуженням поміркованого ісламістського руху «Мусульманське братство».
За офіційними даними, в другому колі президентських виборів минулих вихідних Мохаммед Мурсі отримав 51,7 відсотка голосів проти 48,3 відсотка в його суперника Ахмеда Шафіка, який найбільше відомий як останній, протягом лише кількох днів, прем’єр-міністр в уряді попереднього президента Хосні Мубарака перед його скиненням у лютому минулого року.
Явка на вибори склала 51,8 відсотка, повідомив Виборчий комітет.
Оголошення, зачитане в прямому ефірі на телебаченні, викликало шквал радощів у прихильників Мурсі, які вже кілька днів мітингували на його підтримку на площі Тахрір у центрі столиці Єгипту Каїра – тій самій, яка була осереддям подій минулої весни.
Проголошення результатів виборів мало відбутися ще кілька днів тому, але його відклали, пославшись на необхідність перевірити численні скарги на перебіг виборів. Табори обох діячів, не чекаючи на офіційні результати, проголошували перемогу саме свого кандидата.
Вища рада Збройних сил, яка керує Єгиптом від самої вимушеної відставки Хосні Мубарака, раніше кілька разів обіцяла передати владу обраному президентові, востаннє заявивши, що це має відбутися наприкінці цього місяця.
Але останні кроки військових викликали у критиків їхньої влади сумніви в їхніх справжніх намірах.
Зокрема, після рішення Вищого конституційного суду Єгипту про нелегітимність обраного щойно на початку року парламенту і його розпуск уся законодавча влада знову повертається до рук Вищої ради Збройних сил; коли можуть відбутися нові вибори, ще не відомо. Тільки процес виборів розпущеного парламенту, що відбувався за складною багатоступеневою системою, не рахуючи передвиборчої кампанії, протривав загалом три місяці.
Ісламісти – помірковані і радикальні – набрали разом понад половину місць в обох палатах розпущеного парламенту; як вважають, визнання цього складу парламенту нечинним і нові вибори підуть на шкоду саме ісламістським силам, представник яких нині став президентом.
Крім того, рішенням Міністерства юстиції Єгипту військовій поліції і працівникам військової розвідки повернули минулого тижня право арештовувати цивільних людей за цілою низкою звинувачень, серед яких навіть «опір представникам влади». Це право вони втратили щойно 31 травня, коли врешті перестав діяти закон про надзвичайний стан, який незмінно зберігався в Єгипті протягом останніх 30 років. Рішення діятиме аж до набуття чинності майбутньою Конституцією Єгипту, яку ще й не починали розробляти.
За офіційними даними, в другому колі президентських виборів минулих вихідних Мохаммед Мурсі отримав 51,7 відсотка голосів проти 48,3 відсотка в його суперника Ахмеда Шафіка, який найбільше відомий як останній, протягом лише кількох днів, прем’єр-міністр в уряді попереднього президента Хосні Мубарака перед його скиненням у лютому минулого року.
Явка на вибори склала 51,8 відсотка, повідомив Виборчий комітет.
Оголошення, зачитане в прямому ефірі на телебаченні, викликало шквал радощів у прихильників Мурсі, які вже кілька днів мітингували на його підтримку на площі Тахрір у центрі столиці Єгипту Каїра – тій самій, яка була осереддям подій минулої весни.
Проголошення результатів виборів мало відбутися ще кілька днів тому, але його відклали, пославшись на необхідність перевірити численні скарги на перебіг виборів. Табори обох діячів, не чекаючи на офіційні результати, проголошували перемогу саме свого кандидата.
Вища рада Збройних сил, яка керує Єгиптом від самої вимушеної відставки Хосні Мубарака, раніше кілька разів обіцяла передати владу обраному президентові, востаннє заявивши, що це має відбутися наприкінці цього місяця.
Але останні кроки військових викликали у критиків їхньої влади сумніви в їхніх справжніх намірах.
Зокрема, після рішення Вищого конституційного суду Єгипту про нелегітимність обраного щойно на початку року парламенту і його розпуск уся законодавча влада знову повертається до рук Вищої ради Збройних сил; коли можуть відбутися нові вибори, ще не відомо. Тільки процес виборів розпущеного парламенту, що відбувався за складною багатоступеневою системою, не рахуючи передвиборчої кампанії, протривав загалом три місяці.
Ісламісти – помірковані і радикальні – набрали разом понад половину місць в обох палатах розпущеного парламенту; як вважають, визнання цього складу парламенту нечинним і нові вибори підуть на шкоду саме ісламістським силам, представник яких нині став президентом.
Крім того, рішенням Міністерства юстиції Єгипту військовій поліції і працівникам військової розвідки повернули минулого тижня право арештовувати цивільних людей за цілою низкою звинувачень, серед яких навіть «опір представникам влади». Це право вони втратили щойно 31 травня, коли врешті перестав діяти закон про надзвичайний стан, який незмінно зберігався в Єгипті протягом останніх 30 років. Рішення діятиме аж до набуття чинності майбутньою Конституцією Єгипту, яку ще й не починали розробляти.
