Активісти «Гостинної республіки» провели під стінами Кабінету міністрів акцію з вимогою повернути Гостиний двір на Подолі у перелік пам’яток архітектури під охороною держави.
Акція протесту – відповідь на те, що 18 червня міліція разом із представником забудовника – підприємства «Укрреставрація» – опечатали приміщення галереї «Спіраль», розташоване на території Гостиного двору. Експонована там виставка «Мистецтво у вигнанні» залишилася всередині.
«Це тільки акція протесту, ми тут пробудемо годину-півтори і підемо, але з Гостиного двору ми не підемо. До творення і розбудови «Гостинної республіки» долучаються кияни, які більше не можуть терпіти свавілля забудовників, на яке влада заплющує очі», – зауважила активістка Марія Лебедєва.
Безстрокова акція на захист Гостиного двору від перебудови розпочалася наприкінці травня – із альтернативного святкування там Дня Києва. Ініціатива об’єднала кілька громадських організацій, істориків-києвознавців, письменників, художників і музикантів. Вони проголосили у Дворі «Гостинну республіку», проводять щодня для всіх охочих майстер-класи, літературні читання, кінопокази і концерти.
Завтра активісти мають намір прийти під Окружний адміністративний суд столиці: там розглядатимуть їхній позов щодо повернення Гостиного двору до реєстру національних пам’яток.
Кабінет Міністрів виключив Гостиний двір зі списку пам’яток архітектури минулого року.
Нинішня будівля Гостиного двору є результатом робіт 1980–82 років, коли її значно перебудували, як стверджувалося, за первісним, так і не реалізованим проектом початку XIX століття. Тоді ці роботи теж викликали хвилю критики з боку і фахівців, і громадськості.
Акція протесту – відповідь на те, що 18 червня міліція разом із представником забудовника – підприємства «Укрреставрація» – опечатали приміщення галереї «Спіраль», розташоване на території Гостиного двору. Експонована там виставка «Мистецтво у вигнанні» залишилася всередині.
«Це тільки акція протесту, ми тут пробудемо годину-півтори і підемо, але з Гостиного двору ми не підемо. До творення і розбудови «Гостинної республіки» долучаються кияни, які більше не можуть терпіти свавілля забудовників, на яке влада заплющує очі», – зауважила активістка Марія Лебедєва.
Безстрокова акція на захист Гостиного двору від перебудови розпочалася наприкінці травня – із альтернативного святкування там Дня Києва. Ініціатива об’єднала кілька громадських організацій, істориків-києвознавців, письменників, художників і музикантів. Вони проголосили у Дворі «Гостинну республіку», проводять щодня для всіх охочих майстер-класи, літературні читання, кінопокази і концерти.
Завтра активісти мають намір прийти під Окружний адміністративний суд столиці: там розглядатимуть їхній позов щодо повернення Гостиного двору до реєстру національних пам’яток.
Кабінет Міністрів виключив Гостиний двір зі списку пам’яток архітектури минулого року.
Нинішня будівля Гостиного двору є результатом робіт 1980–82 років, коли її значно перебудували, як стверджувалося, за первісним, так і не реалізованим проектом початку XIX століття. Тоді ці роботи теж викликали хвилю критики з боку і фахівців, і громадськості.
