Дніпропетровськ – Прокуратура Дніпропетровської області провела перевірку закладів пенітенціарної системи. Представники прокуратури заявляють: виявили низку порушень, керівництво колоній подекуди нехтує елементарними нормами утримання засуджених. Крім того, дніпропетровські правозахисники заявляють, що так і не мають доступу до міць позбавлення волі. Водночас в пенітенціарній службі зазначають: ніяких суттєвих недоліків у їхній роботі немає. А для взаємодії з громадськістю створили спеціальну громадську раду, яка контролює умови утримання засуджених і досі не помітила жодного значного порушення.
Переповнені камери, холодні приміщення взимку, відсутність належного медичного обслуговування – такі основні недоліки виявили представники прокуратури в колоніях та слідчих ізоляторах Дніпропетровщини.
Одна з найгостріших проблем – утримання хворих на туберкульоз. У деяких спецзакладах недужі з відкритою формою перебувають разом із іншими хворими. А в одній із колоній Дніпропетровщини фаховий фтизіатр не оглядав хворих на туберкульоз майже рік, заявляють у прокуратурі.
Доступ в колонії мають не всі
Свої зауваження до роботи пенітенціарної служби в області висловлюють і правозахисники. Кажуть: як і раніше, не мають доступу до міць позбавлення волі. Правозахисник Василь Сухов розповів Радіо Свобода: він намагався потрапити на територію колонії №89, де торік голодували ув’язнені, однак під різними приводами отримував відмови від керівництва закладу. Правозахисник зазначає: прописане у законі право громадян знати, що відбувається за колючим дротом, на практиці реалізувати важко.
«Я приїхав до колонії, походив навколо високих парканів з колючим дротом, але потрапити ані до керівництва, ні до співробітників так і не вдалось. Не було доступу, немає і, мабуть, не буде. Законодавець не виділяє окремо правозахисників у число осіб, які мають доступ в колонію. В колонію право доступу мають представники прокуратури, а також, як сказано в законі, депутати місцевих рад. Однак це положення на практиці теж не працює. А система буде покривати всі недоліки й злочини, які там відбуваються», – сказав у коментарі Радіо Свобода Василь Сухов.
У пенітенціарній службі з зауваженнями прокуратури та правозахисників не погоджуються. Начальник сектору зв'язків з громадськістю управління Державної пенітенціарної служби в області Ярослав Костюченко зазначає: хворих на сухоти відкритої форми справді іноді утримують разом з іншими недужими, однак це триває рівно стільки, скільки йде лабораторне підтвердження їхнього діагнозу. Потім їх переводять до спеціального ізолятора. Взимку в приміщеннях, запевняє, тепло, плюс 18 градусів, хоча, визнає, іноді все ж таки доводиться «економити на енергоносіях».
Громадська рада далека від громадськості?
Щодо ж до контролю громадськості, представник пенітенціарної служби каже, що представники громадських організацій, які увійшли до спеціально створеної громадської ради, можуть перевіряти колонії та ізолятори без перешкод. Однак правозахисникам, які не входять до цього органу, влаштовувати «екскурсії» до колоній не дозволено законом.
«Кожен контакт з правозахисною організацією або розпочинається, або закінчується скандалом. А все тому, що люди підходять до проблем в місцях позбавлення волі упереджено. Їм здається, що їхні права обмежують. Не ми їхні права обмежуємо – не прописаний правовий статус, на основі якого представники правозахисних організацій могли б потрапляти в місця позбавлення волі», – заявив Ярослав Костюченко.
Тим часом у громадській раді, про яку журналістам говорять представники пенітенціарної служби, про недоліки утримання людей в місцях позбавлення волі воліють не повідомляти. Керівник цього об’єднання Ірина Герасимова зазначає: навіщо виносити сміття з хати, коли проблеми несуттєві і їх можна вирішити всередині.
«Я вважаю, що треба інформувати громадськість, коли є проблема і вона не вирішується. Тоді треба бити на сполох. А так… Це така закрита тема і 90% суспільства насправді байдужа, бо їм це нецікаво», – сказала Радіо Свобода Ірина Герасимова.
Між тим правозахисники наполягають на тому, що громадськість зобов’язана знати, що відбувається за ґратами. Новому омбудсмену Валерії Лутковській вже спрямували пропозиції щодо створення інституцій із захисту прав людини в регіонах.
У Дніпропетровській області діє 14 закладів пенітенціарної системи, зокрема, 9 колоній, де утримується 15 тисяч людей.
Переповнені камери, холодні приміщення взимку, відсутність належного медичного обслуговування – такі основні недоліки виявили представники прокуратури в колоніях та слідчих ізоляторах Дніпропетровщини.
Одна з найгостріших проблем – утримання хворих на туберкульоз. У деяких спецзакладах недужі з відкритою формою перебувають разом із іншими хворими. А в одній із колоній Дніпропетровщини фаховий фтизіатр не оглядав хворих на туберкульоз майже рік, заявляють у прокуратурі.
Доступ в колонії мають не всі
Свої зауваження до роботи пенітенціарної служби в області висловлюють і правозахисники. Кажуть: як і раніше, не мають доступу до міць позбавлення волі. Правозахисник Василь Сухов розповів Радіо Свобода: він намагався потрапити на територію колонії №89, де торік голодували ув’язнені, однак під різними приводами отримував відмови від керівництва закладу. Правозахисник зазначає: прописане у законі право громадян знати, що відбувається за колючим дротом, на практиці реалізувати важко.
Система буде покривати всі недоліки й злочини, які там відбуваютьсяВасиль Сухов
У пенітенціарній службі з зауваженнями прокуратури та правозахисників не погоджуються. Начальник сектору зв'язків з громадськістю управління Державної пенітенціарної служби в області Ярослав Костюченко зазначає: хворих на сухоти відкритої форми справді іноді утримують разом з іншими недужими, однак це триває рівно стільки, скільки йде лабораторне підтвердження їхнього діагнозу. Потім їх переводять до спеціального ізолятора. Взимку в приміщеннях, запевняє, тепло, плюс 18 градусів, хоча, визнає, іноді все ж таки доводиться «економити на енергоносіях».
Громадська рада далека від громадськості?
Щодо ж до контролю громадськості, представник пенітенціарної служби каже, що представники громадських організацій, які увійшли до спеціально створеної громадської ради, можуть перевіряти колонії та ізолятори без перешкод. Однак правозахисникам, які не входять до цього органу, влаштовувати «екскурсії» до колоній не дозволено законом.
Не прописаний правовий статус, на основі якого представники правозахисних організацій могли б потрапляти в місця позбавлення воліЯрослав Костюченко
Тим часом у громадській раді, про яку журналістам говорять представники пенітенціарної служби, про недоліки утримання людей в місцях позбавлення волі воліють не повідомляти. Керівник цього об’єднання Ірина Герасимова зазначає: навіщо виносити сміття з хати, коли проблеми несуттєві і їх можна вирішити всередині.
Треба інформувати громадськість, коли є проблема і вона не вирішується. Тоді треба бити на сполох. А так…Ірина Герасимова
Між тим правозахисники наполягають на тому, що громадськість зобов’язана знати, що відбувається за ґратами. Новому омбудсмену Валерії Лутковській вже спрямували пропозиції щодо створення інституцій із захисту прав людини в регіонах.
У Дніпропетровській області діє 14 закладів пенітенціарної системи, зокрема, 9 колоній, де утримується 15 тисяч людей.
