Київ – Проект із навчання українських лікарів англійській мові до Євро-2012 – завершився. Організатори Чемпіонату стверджують, що медпрацівники готові надавати допомогу вболівальникам. Однак самі лікарі сумніваються, що міста забезпечені необхідною кількістю спеціалістів, що мають хорошу мовну підготовку. У той же час, столичні аптеки та швидка допомога виявились неготовими до прийому гостей.
Кен Стюарт, викладач однієї з київських мовних шкіл, приїхав із Шотландії, в Україні мешкає вже п’ять років. За останні кілька років йому двічі доводилося звертатися до міських лікарень, і обидва рази порозумітися з медиками було проблемою – англійської вони не знали. Першого разу на допомогу прийшов секретар у приймальні.
«Це було дещо незручно, тому що відвідини лікаря – це досить особиста справа. Спілкуватися було складно, і знаєте, це був той випадок, коли ви не дуже волієте, аби в кабінеті була стороння людина», – розповідає він.
Вдруге Кен звертався до лікаря із запаленням легенів. Йому знову надали перекладача, але той, за словами шотландця, передавав далеко не усе.
«Лікар говорив дві хвилини, а я мав приблизно п’ять секунд перекладу. Тож я не отримав багато важливої інформації про те, що я маю робити, і що саме зі мною негаразд», – зауважує він.
У приватних клініках ситуація не набагато краща. Там лікарі розмовляють англійською, однак їхні знання на дуже низькому рівні, розповідає Кен.
«Людей не вистачить» — лікар
Щоб виправити ситуацію, у вересні минулого року благодійний фонд «Благо» запустив проект «Open Healthcare English 2012». Програма, спрямована на підготовку українських лікарів до прийому футбольних вболівальників, проходила у Києві та Донецьку упродовж дев’яти місяців. У столиці у ній брали участь три міські лікарні, розташовані поблизу фан-зони Чемпіонату та Київська центральна станція швидкої медичної допомоги. Медики за власним бажанням проходили курс англійської мови у вільний від роботи час.
В Олександрівській клінічній лікарні міста Києва сертифікати про проходження цієї програми отримали чотириста медпрацівників. Заступник головного лікаря Олексій Башкірцев каже, що це становить близько третини усіх працівників лікарні.
«Важко сказати, скільки відвідувало, мабуть, відсотків тридцять. Звісно, що цієї кількості людей не вистачить. Але ми також залучаємо волонтерів», – зауважує він.
Також в Україні діяли державні програми з навчання лікарів англійській мові. Раніше Маркіян Лубківський, директор турніру УЄФА в Україні наголошував, що оргкомітет Чемпіонату проводить роботу з персоналом лікарень, які передбачені для надання допомоги вболівальникам.
«Сьогодні ми робимо все, щоб персонал у цих лікарнях, по-перше, володів англійською або іншими іноземними мовами, і там була дуже чітка система ознакування не лише українською мовою, а й англійською, щоб люди орієнтувалися, як їм знайти лікаря. Це не одна лікарня. Це по декілька лікарень у Києві і по три лікарні у кожному місті-господарі», – повідомив він в інтерв’ю Радіо Свобода.
Англійською – не говоримо
Сайти, що надають інформацію про Київ, наполегливо радять іноземцям взагалі не відвідувати державні медичні заклади. Путівники ж пропонують лише одну приватну лікарню і лише одну аптеку з англомовним персоналом. В інших аптеках на території фан-зони Чемпіонату іноземцям з аптекарями вдасться порозумітися хіба що жестами. У той же час, у центрі Києва у багатьох аптеках можна побачити оголошення, що тут говорять англійською. Проте, у першій київській аптеці кореспонденту Радіо Свобода купити ліки, звернувшись англійською, не вдалося – ніхто з фармацевтів мовою не володів, хоча оголошення було. Те ж саме стосується служби швидкої допомоги: диспетчери не зрозуміли англійської і просто попросили назвати адресу.
Кен Стюарт, викладач однієї з київських мовних шкіл, приїхав із Шотландії, в Україні мешкає вже п’ять років. За останні кілька років йому двічі доводилося звертатися до міських лікарень, і обидва рази порозумітися з медиками було проблемою – англійської вони не знали. Першого разу на допомогу прийшов секретар у приймальні.
Спілкуватися було складно, і знаєте, це був той випадок, коли ви не дуже волієте, аби в кабінеті була стороння людинаКен Стюарт
Вдруге Кен звертався до лікаря із запаленням легенів. Йому знову надали перекладача, але той, за словами шотландця, передавав далеко не усе.
«Лікар говорив дві хвилини, а я мав приблизно п’ять секунд перекладу. Тож я не отримав багато важливої інформації про те, що я маю робити, і що саме зі мною негаразд», – зауважує він.
У приватних клініках ситуація не набагато краща. Там лікарі розмовляють англійською, однак їхні знання на дуже низькому рівні, розповідає Кен.
«Людей не вистачить» — лікар
Щоб виправити ситуацію, у вересні минулого року благодійний фонд «Благо» запустив проект «Open Healthcare English 2012». Програма, спрямована на підготовку українських лікарів до прийому футбольних вболівальників, проходила у Києві та Донецьку упродовж дев’яти місяців. У столиці у ній брали участь три міські лікарні, розташовані поблизу фан-зони Чемпіонату та Київська центральна станція швидкої медичної допомоги. Медики за власним бажанням проходили курс англійської мови у вільний від роботи час.
В Олександрівській клінічній лікарні міста Києва сертифікати про проходження цієї програми отримали чотириста медпрацівників. Заступник головного лікаря Олексій Башкірцев каже, що це становить близько третини усіх працівників лікарні.
«Важко сказати, скільки відвідувало, мабуть, відсотків тридцять. Звісно, що цієї кількості людей не вистачить. Але ми також залучаємо волонтерів», – зауважує він.
Також в Україні діяли державні програми з навчання лікарів англійській мові. Раніше Маркіян Лубківський, директор турніру УЄФА в Україні наголошував, що оргкомітет Чемпіонату проводить роботу з персоналом лікарень, які передбачені для надання допомоги вболівальникам.
Ми робимо все, щоб персонал у цих лікарнях, по-перше, володів англійською або іншими іноземними мовамиМаркіян Лубківський
Англійською – не говоримо
Сайти, що надають інформацію про Київ, наполегливо радять іноземцям взагалі не відвідувати державні медичні заклади. Путівники ж пропонують лише одну приватну лікарню і лише одну аптеку з англомовним персоналом. В інших аптеках на території фан-зони Чемпіонату іноземцям з аптекарями вдасться порозумітися хіба що жестами. У той же час, у центрі Києва у багатьох аптеках можна побачити оголошення, що тут говорять англійською. Проте, у першій київській аптеці кореспонденту Радіо Свобода купити ліки, звернувшись англійською, не вдалося – ніхто з фармацевтів мовою не володів, хоча оголошення було. Те ж саме стосується служби швидкої допомоги: диспетчери не зрозуміли англійської і просто попросили назвати адресу.
