Берлін – 67 років тому, у травні, закінчилась Друга світова війна на теренах Європи. Але історики знаходять нові, досі недосліджені аспекти тієї війни. Дослідивши події, що відбувалися на полях боїв, німецькі дослідники взялися за «людський аспект» – за те, що переживало мирне населення окупованих територій. Про німецьку окупацію, а також і про те, що пережило німецьке цивільне населення, з’являється дедалі більше публікацій.
Численні приховані теми почали розкриватись для німців, починаючи від кінця 1980-х, після падіння «залізної завіси». Як розповідає історик мюнхенського інституту сучасної історії Крістіан Гартманн, те, що вже відомо від тих часів, дуже сильно укорінилось у німецькій свідомості – як страждало населення радянських країн, як виглядала окупаційна політика в Україні, Білорусії та Росії.
«Тепер у нас є безпосередній доступ до людей, до місцевостей, до архівів. Українці були постійно окуповані німцями. Це було під час Першої світової, Другої і таким чином ми переживаємо одну спільну історію», – розповідає історик.
Дослідження суто військової тематики майже вичерпано – науковець
За словами науковців, на разі до розгляду представлений ширший тематичний спектр для досліджень, на відміну від тієї ситуації, коли за часів радянського періоду фокусування було переважно навколо боротьби радянських партизанів проти німців.
За словами науковця, історика Вінського інституту східноєвропейської історії Ріхарда Лейна, військові події здебільшого майже дослідженні, проте є нові теми, які потребують досконалого вивчення. «Наприклад, тема повсякденного життя під час війни, тобто, з одного боку, це буденна дійсність військових, а з іншого – цивільного населення. Незакритою є також питання наслідків війни, зокрема проблема переселень народів», – наголошує австрійський науковець.
Історія – вчителька життя
За словами Лейна, раніше історію досліджували за схемою: «великі люди – великі битви», Але у другій половини 20-го століття змінився не тільки підхід, але й доступ до нових джерел. «Велика кількість німецьких та австрійських архівних актів була закрита у радянських сховищах. Доступу довгий час не було і тільки не так давно така можливість почала з’являтись, а отже почали з’являтись нові аспекти для досліджень Другої світової», – зазначає Ріхард Лейн.
Так за останні роки з’явилися публікації про те, що пережили німці під час «визволення» радянськими військами, зокрема про сотні тисяч зґвалтованих жінок – тема, що була довгий час табу, також про грабунки, про масові депортації мільйонів німців зі Східної Європи.
Нові покоління Німеччини, що не мають вже безпосереднього зв’язку з війною, та нові аспекти війни починають поволі впливати на політику, яка досі визначалася спокутуванням вини. Але молоді німці хочуть бачити свою країну звичайною європейською державою і, вивчаючи свою історію, будувати власну державу, несучи відповідальність за сьогодення і майбутнє.
Численні приховані теми почали розкриватись для німців, починаючи від кінця 1980-х, після падіння «залізної завіси». Як розповідає історик мюнхенського інституту сучасної історії Крістіан Гартманн, те, що вже відомо від тих часів, дуже сильно укорінилось у німецькій свідомості – як страждало населення радянських країн, як виглядала окупаційна політика в Україні, Білорусії та Росії.
«Тепер у нас є безпосередній доступ до людей, до місцевостей, до архівів. Українці були постійно окуповані німцями. Це було під час Першої світової, Другої і таким чином ми переживаємо одну спільну історію», – розповідає історик.
Дослідження суто військової тематики майже вичерпано – науковець
За словами науковців, на разі до розгляду представлений ширший тематичний спектр для досліджень, на відміну від тієї ситуації, коли за часів радянського періоду фокусування було переважно навколо боротьби радянських партизанів проти німців.
За словами науковця, історика Вінського інституту східноєвропейської історії Ріхарда Лейна, військові події здебільшого майже дослідженні, проте є нові теми, які потребують досконалого вивчення. «Наприклад, тема повсякденного життя під час війни, тобто, з одного боку, це буденна дійсність військових, а з іншого – цивільного населення. Незакритою є також питання наслідків війни, зокрема проблема переселень народів», – наголошує австрійський науковець.
Історія – вчителька життя
За словами Лейна, раніше історію досліджували за схемою: «великі люди – великі битви», Але у другій половини 20-го століття змінився не тільки підхід, але й доступ до нових джерел. «Велика кількість німецьких та австрійських архівних актів була закрита у радянських сховищах. Доступу довгий час не було і тільки не так давно така можливість почала з’являтись, а отже почали з’являтись нові аспекти для досліджень Другої світової», – зазначає Ріхард Лейн.
Так за останні роки з’явилися публікації про те, що пережили німці під час «визволення» радянськими військами, зокрема про сотні тисяч зґвалтованих жінок – тема, що була довгий час табу, також про грабунки, про масові депортації мільйонів німців зі Східної Європи.
Нові покоління Німеччини, що не мають вже безпосереднього зв’язку з війною, та нові аспекти війни починають поволі впливати на політику, яка досі визначалася спокутуванням вини. Але молоді німці хочуть бачити свою країну звичайною європейською державою і, вивчаючи свою історію, будувати власну державу, несучи відповідальність за сьогодення і майбутнє.
