У неділю, 6 травня, французькі виборці оберуть наступного президента Франції. За опитуваннями, лідером президентських перегонів нині є соціаліст Франсуа Олланд, який на цілих 10 відсотків випереджає нинішнього президента країни Ніколя Саркозі. Якщо Олланд переможе, він стане першим за понад 20 років соціалістом на чолі Франції.
Не дуже спортивному, скромному 57-літньому Франсуа Олланду, можливо, бракує харизми та спонтанності його конкурента. Але так звана «нормальність» – це саме те, на що робить ставку лідер французьких соціалістів.
«Пан Нормальний», як він любить себе називати, випередив нинішнього президента Ніколя Саркозі в першому турі виборів 22 квітня, і, підбадьорений результатами опитувань, які дають йому до 10 відсотків переваги, тепер впевнено дивиться у майбутнє.
Головне, що він – не Саркозі
Якщо Саркозі програє вибори, то це буде перша подібна поразка чинного президента Франції за понад 30 років. Аналітики вважають, що Саркозі зумів стати настільки непопулярним у своїй країні за час його першої каденції, що головне, чого шукають французи у його конкуренті, так це того, що він якомога менше нагадуватиме їм про Саркозі. Саме в цьому і ключ до нинішніх виборів, вважає редактор французького тижневика L'Express Крістіан Макарян.
«Гадаю, що можливу перемогу Франсуа Олланда потрібно розглядати як
відмову від «саркозізму». Бо перш ніж аналізувати будь-які якості Франсуа Олланда як соціалістичного кандидата, потрібно усвідомити, що йдеться головним чином про несприйняття чи навіть відразу до Саркозі, його роботи і особистості», – наголошує оглядач.
Олланд відчув цю потребу виборця, тож він обіцяє значні зміни. І почати хоче із себе. Він обіцяє більшої справедливості, і для цього збирається на третину скоротити президентську зарплату, а також хоче скасувати президентський імунітет перед правосуддям. Також Олланд обіцяє об’єднати країну.
«Вибір є простий: чи продовжувати політику, яка провалилася, з кандидатом, який розділяє країну, чи відбудувати країну з новим президентом республіки, який буде об’єднувати», – говорить він.
Невідомий, і тим кращий
Франсуа Олланд – не дуже сильний в економіці, але багато французів вважають його вдалим адміністратором. Також для понад трьох мільйонів безробітних французів, та ще більше тих, хто ледь зводить кінці з кінцями, музикою звучить його зізнання, що він «ненавидить багатих», а отже, збирається запровадити спеціальний податок. Олланд пропонує 75% податку для тих, хто заробляє понад мільйон євро.
Також Олланд, який нині є членом парламенту від переважно сільської місцевості Коррез, ніколи не перебував на урядових посадах, що багато аналітиків також вважають його значним мінусом. Але для виборців це є позитивною ознакою, бо ні в чому поганому на національній сцені він не був помічений.
Єдине, чим Олланд міг запам’ятатися національному виборцю в негативному контексті, – так це своїм розлученням із партнеркою, з якою він був разом чверть століття і яка народила йому чотирьох дітей. Сама ця партнерка, Сеґолен Руаяль, під час минулих виборів протистояла все тому ж Ніколя Саркозі як кандидат на президента.
Матеріал підготували: Марія Щур та Claire Bigg
Не дуже спортивному, скромному 57-літньому Франсуа Олланду, можливо, бракує харизми та спонтанності його конкурента. Але так звана «нормальність» – це саме те, на що робить ставку лідер французьких соціалістів.
«Пан Нормальний», як він любить себе називати, випередив нинішнього президента Ніколя Саркозі в першому турі виборів 22 квітня, і, підбадьорений результатами опитувань, які дають йому до 10 відсотків переваги, тепер впевнено дивиться у майбутнє.
Головне, що він – не Саркозі
Якщо Саркозі програє вибори, то це буде перша подібна поразка чинного президента Франції за понад 30 років. Аналітики вважають, що Саркозі зумів стати настільки непопулярним у своїй країні за час його першої каденції, що головне, чого шукають французи у його конкуренті, так це того, що він якомога менше нагадуватиме їм про Саркозі. Саме в цьому і ключ до нинішніх виборів, вважає редактор французького тижневика L'Express Крістіан Макарян.
«Гадаю, що можливу перемогу Франсуа Олланда потрібно розглядати як
відмову від «саркозізму». Бо перш ніж аналізувати будь-які якості Франсуа Олланда як соціалістичного кандидата, потрібно усвідомити, що йдеться головним чином про несприйняття чи навіть відразу до Саркозі, його роботи і особистості», – наголошує оглядач.
Олланд відчув цю потребу виборця, тож він обіцяє значні зміни. І почати хоче із себе. Він обіцяє більшої справедливості, і для цього збирається на третину скоротити президентську зарплату, а також хоче скасувати президентський імунітет перед правосуддям. Також Олланд обіцяє об’єднати країну.
«Вибір є простий: чи продовжувати політику, яка провалилася, з кандидатом, який розділяє країну, чи відбудувати країну з новим президентом республіки, який буде об’єднувати», – говорить він.
Невідомий, і тим кращий
Франсуа Олланд – не дуже сильний в економіці, але багато французів вважають його вдалим адміністратором. Також для понад трьох мільйонів безробітних французів, та ще більше тих, хто ледь зводить кінці з кінцями, музикою звучить його зізнання, що він «ненавидить багатих», а отже, збирається запровадити спеціальний податок. Олланд пропонує 75% податку для тих, хто заробляє понад мільйон євро.
Також Олланд, який нині є членом парламенту від переважно сільської місцевості Коррез, ніколи не перебував на урядових посадах, що багато аналітиків також вважають його значним мінусом. Але для виборців це є позитивною ознакою, бо ні в чому поганому на національній сцені він не був помічений.
Єдине, чим Олланд міг запам’ятатися національному виборцю в негативному контексті, – так це своїм розлученням із партнеркою, з якою він був разом чверть століття і яка народила йому чотирьох дітей. Сама ця партнерка, Сеґолен Руаяль, під час минулих виборів протистояла все тому ж Ніколя Саркозі як кандидат на президента.
Матеріал підготували: Марія Щур та Claire Bigg
