Рим – Італійські видання вже кілька місяців рясніють повідомленнями про випадки самогубств серед малих підприємців, ремісників і робітників. Найчастіше люди наважуються на такий крок через економічні труднощі власної фірми або втрату робочого місця. Тривожна тенденція стала настільки поширеною в Італії, що в деяких містах влаштовують акції пам’яті загиблих, які часто перетворюються на антиурядові заходи.
За період економічної кризи від 2008 року випадків самогубств в Італії побільшало, свідчать дані європейського Інституту досліджень EURES. Згідно зі статистикою, у 2010 році наклали на себе руки 362 безробітних і 336 вільних підприємців, тобто в середньому два самогубства щодня. З початку нинішнього року сталося понад 20 випадків самогубств, пов’язаних з економічними труднощами. Найчастіше це трапляється у промислово розвинених північно-центральних регіонах Італії.
Прем’єр-міністр Маріо Монті висловив стурбованість щодо наслідків економічної кризи. «Нинішня криза обходиться високою ціною в економічній, соціальній та моральній сфері для кожної родини, – зазначає він. – Переривається трудова діяльність робітників. Молоді італійці без роботи опиняються в стані фрустрації. Подекуди трапляється, що люди покінчують життям, будучи у відчайдушному стані».
Чия вина?
Загиблих називають жертвами економічної кризи. Це переважно чоловіки віком 45-55 років. Серед причин, які наштовхують підприємців на відчайдушний крок, вважають заборгованість, відсутність готівкових грошей і поведінку банків, які відмовляють у кредитах або вимагають погасити їх надто швидко. Однак найбільш непосильним тягарем для італійських підприємців є дуже високі податки, які не дозволяють покривати витрати на виробництво і утримувати робочий персонал.
«Тепер ми спостерігаємо «податковий тероризм», бо людям не дають економічної можливості виконувати свій обов’язок. Людей змушують йти на самогубства. Але наголошую, що це помилковий крок – слід протидіяти і триматися», – вважає сицилієць Франческо Крупі, речник протестного руху.
Звинувачують також італійську бюрократію, що не дозволяє особливо молодим бізнесменам розвивати власну справу. За статистикою, половина малих підприємств Італії припиняє діяльність протягом перших 5 років роботи. Слід зауважити, що саме мале і середнє підприємництво вважається наріжним каменем італійської економіки.
Аполітичні настрої зростають
Місцева опозиція покладає відповідальність на технічний уряд Маріо Монті. За твердженням опонентів прем’єр-міністра, реформуючи трудове законодавство, влада відстоює інтереси банків, працедавців і недостатньо дбає про інтереси робочого класу та малих підприємців й ремісників.
«У той час, коли Ви, пане прем’єр-міністре, лише розповідає пресі неправду і не з’являєтеся у парламенті, в країні є люди, які не можуть звести кінці з кінцями, і накладають на себе руки. Ці самогубства на Вашій совісті, бо Ви керуєте країною, застосовуючи подвійні стандарти», – заявив у парламенті Антоніо Ді П’єтро, лідер лівої партії «Італія цінностей».
Містами Італії проходять жалобні акції, щоб пом’янути загиблих і вкотре нагадати політикам про їхню неувагу до людей, котрі опиняються у безнадійній ситуації. Четвертого травня в Болоньї на марш пам’яті і протесту виходять жінки-вдови підприємців та безробітних, які закінчили життя самогубством. Це буде черговий аполітичний захід італійців, розчарованих і зневірених у своїх керманичах.
За період економічної кризи від 2008 року випадків самогубств в Італії побільшало, свідчать дані європейського Інституту досліджень EURES. Згідно зі статистикою, у 2010 році наклали на себе руки 362 безробітних і 336 вільних підприємців, тобто в середньому два самогубства щодня. З початку нинішнього року сталося понад 20 випадків самогубств, пов’язаних з економічними труднощами. Найчастіше це трапляється у промислово розвинених північно-центральних регіонах Італії.
Криза обходиться високою ціною в економічній, соціальній та моральній сфері для кожної родини
Чия вина?
Загиблих називають жертвами економічної кризи. Це переважно чоловіки віком 45-55 років. Серед причин, які наштовхують підприємців на відчайдушний крок, вважають заборгованість, відсутність готівкових грошей і поведінку банків, які відмовляють у кредитах або вимагають погасити їх надто швидко. Однак найбільш непосильним тягарем для італійських підприємців є дуже високі податки, які не дозволяють покривати витрати на виробництво і утримувати робочий персонал.
Тепер ми спостерігаємо «податковий тероризм. Людей змушують йти на самогубства
Звинувачують також італійську бюрократію, що не дозволяє особливо молодим бізнесменам розвивати власну справу. За статистикою, половина малих підприємств Італії припиняє діяльність протягом перших 5 років роботи. Слід зауважити, що саме мале і середнє підприємництво вважається наріжним каменем італійської економіки.
Аполітичні настрої зростають
Місцева опозиція покладає відповідальність на технічний уряд Маріо Монті. За твердженням опонентів прем’єр-міністра, реформуючи трудове законодавство, влада відстоює інтереси банків, працедавців і недостатньо дбає про інтереси робочого класу та малих підприємців й ремісників.
Ви, пане прем’єр-міністре, лише розповідає пресі неправду, в країні є люди, які не можуть звести кінці з кінцями
Містами Італії проходять жалобні акції, щоб пом’янути загиблих і вкотре нагадати політикам про їхню неувагу до людей, котрі опиняються у безнадійній ситуації. Четвертого травня в Болоньї на марш пам’яті і протесту виходять жінки-вдови підприємців та безробітних, які закінчили життя самогубством. Це буде черговий аполітичний захід італійців, розчарованих і зневірених у своїх керманичах.
