Брюссель – Внаслідок політичної кризи, правляча парламентська коаліція Нідерландів щойно припинила своє існування. Каменем спотикання є політика заощаджень, яку відкинула впливова ультраправа Партія свободи. Стає все більш очевидним, що навіть у державі, яка мала надійну репутацію дисциплінованого члена Євросоюзу, плани скорочення дефіциту, якого вимагає Брюссель, вже не мають підтримки. Тенденція до перекреслення задумів євроустанов для виходу із кризи простежується і в намірах переможця першого туру французьких президентських виборів Франсуа Олланда. Він обіцяє переглянути стратегію дуету Саркозі та Меркель, і, зокрема, так званого європейського бюджетного пакту.
Нідерланди, які занурилися у важку політичну кризу, та перемога кандидата від соціалістів у першому турі французьких виборів із новою силою відновили сумніви щодо надійності єдиного валютного простору Європи. Щоб виконати умови єврозони зі скорочення бюджетного дефіциту нідерландським лідерам слід знайти спосіб до наступного року заощадити близько 16 мільярдів євро.
Однак, впливова учасниця парламентської коаліції – партія популіста й ксенофоба Ґерта Вілдерса – відмовилася підтримати нові скорочення. Як пояснює економіст-аналітик Карстен Бжескі, Партія свободи аргументує це відмовою погіршувати купівельну спроможність голландців.
«Переговори зайшли до глухого кута, і, як наслідок, парламентська більшість не підтримала правила щодо неперевищення трьохвідсоткового бар’єру бюджетного дефіциту. Багато депутатів кажуть, що відмовляються від диктатури Брюсселя, що не можуть далі заощаджувати. Нехай у євроустановах кажуть що завгодно, але ми будемо менше скорочувати витрати і зосередимося на економічному зростанні», – каже аналітик.
Країни-фундатори євро «нахиляються наліво»
Хоча Єврокомісія й заспокоює, мовляв, тимчасова політична криза не є причиною для побоювань за непорушність європейських норм, антиєвропейські настрої завойовують все нові й нові території. У будь-якому разі, якщо у Нідерландах на дострокових виборах, як передбачають, виграють політики лівого спрямування, так, як на це виглядає у сусідній Франції, то суттєвих змін у європейських економічних нормах не оминути, вважає амстердамський політолог Лорент Шамбон.
«Якщо зважити на те, що Франсуа Олланд, ймовірно, переможе у Франції, то ця країна та Нідерланди, де до влади теж прийдуть ліві, домовляться про перегляд багатьох речей, – вважає він. – До того ж, можливо, що після виборів наступного року вліво «нахилиться» і Німеччина, тож я не бачу, яким чином можна уникнути цих змін».
Зауважимо, що кандидат від французьких соціалістів Франсуа Олланд, який вийшов переможцем першого туру виборів президента, неодноразово заявляв, що як тільки стане керівником держави, одразу розпочне перегляд колишніх пропозицій Ніколя Саркозі та Анґели Меркель щодо виходу із кризи. Особливо це стосується так званого європейського «бюджетного пакту», де закарбовані норми з обмеження дефіциту бюджету та скорочення державних боргів країн, що входять до співдружності.
Нідерланди, які занурилися у важку політичну кризу, та перемога кандидата від соціалістів у першому турі французьких виборів із новою силою відновили сумніви щодо надійності єдиного валютного простору Європи. Щоб виконати умови єврозони зі скорочення бюджетного дефіциту нідерландським лідерам слід знайти спосіб до наступного року заощадити близько 16 мільярдів євро.
Однак, впливова учасниця парламентської коаліції – партія популіста й ксенофоба Ґерта Вілдерса – відмовилася підтримати нові скорочення. Як пояснює економіст-аналітик Карстен Бжескі, Партія свободи аргументує це відмовою погіршувати купівельну спроможність голландців.
«Переговори зайшли до глухого кута, і, як наслідок, парламентська більшість не підтримала правила щодо неперевищення трьохвідсоткового бар’єру бюджетного дефіциту. Багато депутатів кажуть, що відмовляються від диктатури Брюсселя, що не можуть далі заощаджувати. Нехай у євроустановах кажуть що завгодно, але ми будемо менше скорочувати витрати і зосередимося на економічному зростанні», – каже аналітик.
Країни-фундатори євро «нахиляються наліво»
Хоча Єврокомісія й заспокоює, мовляв, тимчасова політична криза не є причиною для побоювань за непорушність європейських норм, антиєвропейські настрої завойовують все нові й нові території. У будь-якому разі, якщо у Нідерландах на дострокових виборах, як передбачають, виграють політики лівого спрямування, так, як на це виглядає у сусідній Франції, то суттєвих змін у європейських економічних нормах не оминути, вважає амстердамський політолог Лорент Шамбон.
«Якщо зважити на те, що Франсуа Олланд, ймовірно, переможе у Франції, то ця країна та Нідерланди, де до влади теж прийдуть ліві, домовляться про перегляд багатьох речей, – вважає він. – До того ж, можливо, що після виборів наступного року вліво «нахилиться» і Німеччина, тож я не бачу, яким чином можна уникнути цих змін».
Зауважимо, що кандидат від французьких соціалістів Франсуа Олланд, який вийшов переможцем першого туру виборів президента, неодноразово заявляв, що як тільки стане керівником держави, одразу розпочне перегляд колишніх пропозицій Ніколя Саркозі та Анґели Меркель щодо виходу із кризи. Особливо це стосується так званого європейського «бюджетного пакту», де закарбовані норми з обмеження дефіциту бюджету та скорочення державних боргів країн, що входять до співдружності.
