Київ – Державний борг України зростає. За даними Мінфіну, за минулий місяць загальний обсяг внутрішнього та зовнішнього боргу збільшився на 237 мільйонів доларів або на 0,5% . Хоча таке зростання є незначним, але воно відбувається за умов, коли Україна не отримує нових зовнішніх запозичень. Експерти також зазначають, що разом із державним боргом зростає тиск на національну валюту – гривню.
У лютому зовнішній борг України збільшився на 51 мільйон доларів, а внутрішній – майже на 1,5 мільярда гривень. Член парламентського комітету з питань фінансів, депутат-регіонал Юрій Полунєєв зазначає, що подібне зростання є дуже незначним.
«Україна має один із найнижчих у Європі показників співвідношення боргу державного до валового внутрішнього продукту, – наголошує він. – Це говорить про те, що Україна не жила в борг, а нарощувала свої борги повільно і в цьому контексті вигідно вирізняється від багатьох інших країн».
Борг зростає через попередні запозичення
За словами Юрія Полунєєва, якщо говорити про загрозу боргової кризи, то Україна не перебуває у зоні високого ризику. Утім, зовнішній борг продовжує зростати попри те, що Україна не отримує нових зовнішніх кредитів.
Експерт із фінансових питань Олексій Капустинський пояснює це тим, що подорожчало обслуговування попередньо взятих кредитів.
«Україна має зобов’язання, наприклад, за єврооблігаціями. Вартість їх обслуговування зростає», – зазначає експерт.
Водночас фахівці зазначають, що фінансова стабільність в Україні залежить від багатьох чинників – як зовнішніх, так і внутрішніх. Заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, депутат-комуніст Євген Царьков вважає, що зараз інфляцію штучно стримують. На його думку, це, а також запровадження владою соціальних виплат, у підсумку може призвести до того, що після парламентських виборів відбудеться девальвація гривні.
«До виборів ще дотягнуть, а потім не виключено, що курс долара буде одинадцять гривень, не менше», – зазначив він у коментарі Радіо Свобода.
Схожої думки дотримується й фінансовий експерт Олексій Капустинський.
«Ситуація, коли необхідність в грошах є, а можливість їх отримати обмежена, може призвести до того, що після виборів можуть виникнути умови для девальвації гривні», – Олексій Капустинський.
Парламентські вибори в Україні мають відбутися в останню неділю жовтня цього року.
У лютому зовнішній борг України збільшився на 51 мільйон доларів, а внутрішній – майже на 1,5 мільярда гривень. Член парламентського комітету з питань фінансів, депутат-регіонал Юрій Полунєєв зазначає, що подібне зростання є дуже незначним.
Україна не жила в борг, а нарощувала свої борги повільноЮрій Полунєєв
Борг зростає через попередні запозичення
За словами Юрія Полунєєва, якщо говорити про загрозу боргової кризи, то Україна не перебуває у зоні високого ризику. Утім, зовнішній борг продовжує зростати попри те, що Україна не отримує нових зовнішніх кредитів.
Експерт із фінансових питань Олексій Капустинський пояснює це тим, що подорожчало обслуговування попередньо взятих кредитів.
«Україна має зобов’язання, наприклад, за єврооблігаціями. Вартість їх обслуговування зростає», – зазначає експерт.
Водночас фахівці зазначають, що фінансова стабільність в Україні залежить від багатьох чинників – як зовнішніх, так і внутрішніх. Заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, депутат-комуніст Євген Царьков вважає, що зараз інфляцію штучно стримують. На його думку, це, а також запровадження владою соціальних виплат, у підсумку може призвести до того, що після парламентських виборів відбудеться девальвація гривні.
Не виключено, що курс долара буде одинадцять гривень, не меншеЄвген Царьков
Схожої думки дотримується й фінансовий експерт Олексій Капустинський.
Після виборів можуть виникнути умови для девальвації гривніОлексій Капустинський
Парламентські вибори в Україні мають відбутися в останню неділю жовтня цього року.
