ЄБРР передбачає важкий рік для економіки України

Лондон – Європейський банк реконструкції та розвитку прогнозує, що економічні показники в Україні цього року можуть значно погіршитися. Якщо 2011-го темпи економічного зростання становили 5%, то у 2012-му вони можуть скоротитися до 2,5%.

У Європейському банку реконструкції та розвитку вважають, що головними негативними чинниками для української економіки будуть зовнішні: сповільнення в ЄС та в інших країнах світу, які купують український експорт, криза в єврозоні, а також коливання цін на нафту й іншу сировину та енергоносії.

Про сьогоднішній прогноз Радіо Свобода розмовляє з головою східноєвропейського відділу економічного департаменту ЄБРР у Лондоні Олександром Пивоварським.

– Що оприлюднені показники означають для пересічних українців? Чи кожен відчуватиме це на собі?
​
– Я думаю, що треба відходити від того, що ми прогнозували раніше. Ми прогнозували трохи більше зростання – десь 3,5%. Це означало, що, найімовірніше, зросла б продуктивність праці, більше людей були б працевлаштовані, трохи вищими могли б бути реальні заробітні плати. Бо якщо економіка росте, особливо якщо вона росте швидше, ніж економіки країн, із якими вона торгує, то переважно це приводить до зростання реальної зарплати в даній країні. Але це прогноз. Якщо ситуація в єврозоні покращиться, якщо структурні реформи підуть далі, якщо МВФ повернеться (до співпраці з Україною) і вартість капіталу в Україні скоротиться, міжнародні і внутрішні інвестори почнуть більш оптимістично дивитися на майбутнє в Україні, то це все може привести до того, що зростання буде вищим. Це базовий сценарій, який зараз не дуже оптимістичний в основному через зовнішньоекономічні причини.

– У документі ЄБРР мовиться, що інфляція в Україні зараз під кращим контролем, ніж раніше. Це правильне розуміння цифр?

– Я б сказав, що інфляція зараз нижча, ніж була раніше. Це позитивний наслідок. Але це не зажди означає, що це результат спрямованої політики уряду. Можливо, це більше заслуга Національного банку. Але тут є також одна зовнішня причина: ціни на їжу у світі стабілізувалися. 2008 року був стрибок цін на сільгосппродукцію, зерно тощо. Позаминулого року також був трибок цін через поганий урожай. Але 2011 року врожай був кращий. Очевидно, що ціни зменшилися. Але також Національний банк в останні кілька місяців провадив досить сувору грошову політику, частково з метою утримання курсу гривні щодо долара.

– Це позитивно?

– Це позитивно з точки зору інфляції і в кризовий момент, мабуть, дуже важко відпускати курс, але в тривалій перспективі ми вважаємо, що курс має бути гнучкішим щодо курсів партнерів, із якими Україна торгує. Бо зараз курс прив’язаний до долара США, а не така значна частина українського експорту йде до США. У той же час у всіх сусідніх країнах, із яким Україна торгує, курси щодо долара послабилися, і виходить, що українська валюта стала досить дорогою у порівнянні з курсами сусідніх країн. Виходить, це одна з причин, чому ціни зараз стабілізувалися, але це також має ціну. Ціна така, що зараз фінансовий сектор менше кредитує, тому що умови фінансування стали суворішими.

– У нотатках ЄБРР мовиться, що проблемою в Україні залишається реформа комунальних тарифів. В українців може скластися враження, що погані іноземні дядьки хочуть змусити їх більше платити за комунальні послуги. Вас не мучать докори сумління?

– Докори мене не мучать, тому що я за останні роки працював у різних країнах, коли працював в МВФ, включаючи Еквадор, Танзанію, Європу, Середню Азію, і в більшості країн, де уряд дотує ціни енергоносіїв, користь від цього отримують переважно багатші прошарки. Наприклад, в Еквадорі нагрівають басейни дешевою електроенергією, але басейни є лише в одного відсотка людей чи менше. Субсидії йдуть не на людей, які бідні, а на тих, які споживають більше ресурсів. Субсидії можна трансформувати в якусь цільову підтримку тим, кому вона насправді потрібна. У більшості країн, де реформи відбулися і ціни підвищили, було знайдено шляхи. Наскільки я розумію, в Україні вже є методи, програми, які дозволяють дістатися саме тих людей, яким підтримка потрібна. Іноді ця підтримка може бути грошова і люди зможуть самі вирішити, як витрачати ці гроші. Можливо, вони можуть переключитися на якусь іншу енергію, яка не так дорого коштує. Ми вважаємо, що треба робити кроки у цьому напрямку, бо Україна залишається однією з найбільш енергоємних економік у світі. Ми вважаємо, що є й інші пріоритети, наприклад, стабілізація усієї судової системи.

– Який це має стосунок до економіки?

– Якщо ви вважаєте, що у вас в будь-який час можуть забрати вашу власність, то ви очікуєте, що ви повинні інвестувати в цій країні лише тоді, якщо очікуєте заробити в ній надприбутки. На надприбутках розбудувати нормальну економіку, яка б не була така чутлива до зовнішніх подразнень, дуже важко. Тому є дуже мало країн, у яких немає верховенства закону і в яких дуже добре функціонувала б економіка.

– Оскільки багато негативних економічних чинників зовнішні, чи не побоюєтеся ви ізоляціонізму? Українці довго вбачали у Європі зразок для економічного розвитку. Чи не налякає багатьох українців теперішня ситуація?

– Скоріш за все, Європа пройде цей процес і винесе з цього уроки. Я думаю, що Європа і далі залишатиметься зразком для України, бо інституційні умови у Європі все одно набагато кращі. Я думаю, що Україна, якщо вона перейме найкраще від Європи, може задуматись над чимось новим. Але іншої моделі для України поки що немає.