Дніпропетровськ – Європейська етнічна молодь Дніпропетровщини згуртувалась, щоб разом популяризувати європейські цінності та культуру й розв’язувати молодіжні проблеми. До об’єднання української молоді з європейським корінням увійшли представники німецької, польської, болгарської, грецької та інших діаспор. У «дорослих» етнічних товариствах, кажуть молоді люди, їхні ідеї та проекти не знаходять суттєвої підтримки.
Студент Максим Кара – болгарин за походженням. Мовою свого народу говорить з дитинства – навчився від батьків, знає і літературну мову, й більше десятка діалектів. Максим зізнається: в об’єднанні української молоді з європейським корінням йому буде цікаво спілкуватись з представниками інших діаспор, разом проводити дослідницьку і просвітницьку роботу.
«Давайте не будемо повторювати одні й ті ж помилки, об’єднаємось», – зазначає Максим Кара.
Шекспір для 16-тирічних
«Кістяк» об’єднання молоді з європейським корінням склали представники найактивніших місцевих громад – німців, поляків, болгар. Вирішили: разом легше домогтись підтримки від влади, звертатись до державних установ, як-то архіви, заявляти про себе.
Уже домовились спільно організувати молодіжний правознавчий лекторій, ярмарку вакансій для молоді, молодіжні етнічні фестивалі та заснувати театральну студію, де ставитимуть винятково європейську класику, цікаву молоді. Це проект молодіжного крила польської громади Дніпропетровська, розповідає її представник Лев Скурський.
«Шекспір, Гете, Мольєр і так далі. Ми хочемо нашими, молодіжними, силами ставити постановки для ознайомлення молодих людей 15-16 років, для розширення їхнього світогляду, пізнання літератури. Що ми просимо від влади – це приміщення», – зазначив Лев Скурський.
«Однолітки розуміють краще»
Молоді представники європейської діаспори кажуть, що робота в молодіжних радах при міському голові та голові облдержадміністрації їх не влаштовує: там більше приділяють уваги спорту й рукоділлю, ніж етно-національним потребам. Часто не мають «права голосу» молоді люди й у своїх етнічних громадах, зазначає голова Товариства німецької молоді Євген Гессен.
«Ті національні товариства, які працюють, на жаль, більше роблять ставку на літніх людей. Грубо кажучи, це люди, кому за 60. Відповідно молоді там нецікаво, молодь не може просувати свої ініціативи і чогось досягти», – сказав Радіо Свобода Євген Гессен.
Обласна влада тим часом не обіцяє фінансової підтримки молоді європейської діаспори, натомість пропонує організаційну. У квітні відчинить двері перший в Україні регіональний Молодіжний центр, і хлопці та дівчата матимуть де збиратись А влітку, на День молоді, кажуть, що допоможуть організувати перший молодіжний етнофестиваль.
«Бюджетна підтримка є, але вона мінімальна. Це 80 тисяч гривень на всю молодіжну політику в обласному масштабі», – сказав Радіо Свобода головний спеціаліст управління у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації Олександр Золотухін.
Студент Максим Кара – болгарин за походженням. Мовою свого народу говорить з дитинства – навчився від батьків, знає і літературну мову, й більше десятка діалектів. Максим зізнається: в об’єднанні української молоді з європейським корінням йому буде цікаво спілкуватись з представниками інших діаспор, разом проводити дослідницьку і просвітницьку роботу.
«Давайте не будемо повторювати одні й ті ж помилки, об’єднаємось», – зазначає Максим Кара.
Шекспір для 16-тирічних
«Кістяк» об’єднання молоді з європейським корінням склали представники найактивніших місцевих громад – німців, поляків, болгар. Вирішили: разом легше домогтись підтримки від влади, звертатись до державних установ, як-то архіви, заявляти про себе.
Уже домовились спільно організувати молодіжний правознавчий лекторій, ярмарку вакансій для молоді, молодіжні етнічні фестивалі та заснувати театральну студію, де ставитимуть винятково європейську класику, цікаву молоді. Це проект молодіжного крила польської громади Дніпропетровська, розповідає її представник Лев Скурський.
«Шекспір, Гете, Мольєр і так далі. Ми хочемо нашими, молодіжними, силами ставити постановки для ознайомлення молодих людей 15-16 років, для розширення їхнього світогляду, пізнання літератури. Що ми просимо від влади – це приміщення», – зазначив Лев Скурський.
«Однолітки розуміють краще»
Молоді представники європейської діаспори кажуть, що робота в молодіжних радах при міському голові та голові облдержадміністрації їх не влаштовує: там більше приділяють уваги спорту й рукоділлю, ніж етно-національним потребам. Часто не мають «права голосу» молоді люди й у своїх етнічних громадах, зазначає голова Товариства німецької молоді Євген Гессен.
«Ті національні товариства, які працюють, на жаль, більше роблять ставку на літніх людей. Грубо кажучи, це люди, кому за 60. Відповідно молоді там нецікаво, молодь не може просувати свої ініціативи і чогось досягти», – сказав Радіо Свобода Євген Гессен.
Обласна влада тим часом не обіцяє фінансової підтримки молоді європейської діаспори, натомість пропонує організаційну. У квітні відчинить двері перший в Україні регіональний Молодіжний центр, і хлопці та дівчата матимуть де збиратись А влітку, на День молоді, кажуть, що допоможуть організувати перший молодіжний етнофестиваль.
«Бюджетна підтримка є, але вона мінімальна. Це 80 тисяч гривень на всю молодіжну політику в обласному масштабі», – сказав Радіо Свобода головний спеціаліст управління у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації Олександр Золотухін.
