Прага – У європейській пресі далі обговорюють ймовірні наслідки «української метушні» між створюваним Володимиром Путіним Євразійським союзом та ширшою інтеграцією України в ЄС. Західні оглядачі вважають, що «газовий вентиль» є чи не головним важелем Кремля, яким хочуть загнати Україну в проросійські політико-економічні структури на кшталт Митного союзу чи створюваного новим-старим президентом Путіним омріяного ним Євразійського союзу, де Росія відчуватиме себе «регіональною великою державою». Чи вдасться владі Президента Віктора Януковича переконати Брюссель «не пов’язувати євроінтеграцію зі справою Тимошенко, запитують оглядачі, коментуючи нові звинувачення Верховної Ради на адресу Тимошенко, тепер вже у «державній зраді». Як зауважує чимало видань, тема російської мови все активніше використовується в Україні з наближенням виборів.
Андре Баллін, кореспондент австрійської Der Standard, повідомляє з Москви, що ніякі «лестощі з боку Президента Януковича не вплинули на російського лідера Володимира Путіна, коли гість із Києва вітав нового-старого господаря Кремля з перемогою на виборах та називав його «гарантом стабільності у Східній Європі». Баллін також зауважив, що Янукович не отримав у відповідь нічого, «окрім скупої посмішки російського прем’єра», тоді як український Президент очікував на знижки в ціні на російський газ. «Кремль обґрунтовує зниження ціни на блакитне паливо для Києва двома умовами: по-перше, «Газпром» має стати власником української газотранспортної системи; по-друге, Москва запрошує Київ вступити до Митного союзу, де, окрім Росії, є лише Білорусь та Казахстан», – підсумовує московський оглядач віденського видання. «Манірність Києва, намагання торгуватися викликає досаду російського керівництва, яке поспішає під час нового терміну президентства Путіна створити з Митного союзу Євразійський економічний союз». Австрійське видання цитує тут прокремлівського політолога Федора Лук’янова, котрий каже: «Якщо Київ погодився б на вступ до Євразійського економічного союзу, він би відразу перетворився на могутнього регіонального гравця». Цим Лук’янов пояснює «російські залицяння до «української нареченої». Хоча експерти на Заході наголошують, що «Росія вже не може брати участь у гонці зі США та Китаєм, і тому Кремль прагне щонайменше стати регіональною великою державою і Євразійський союз був би для цього ідеальним інструментом, бо всупереч обіцянкам Москви про рівноправність цього утворення, Росія стала б ключовим учасником цього союзу і, звичайно, грала б тут роль першої скрипки».
Російська «Независимая газета» звертає увагу на нові, майже чи не ультимативні вимоги влади Президента Януковича до ЄС із новою кримінальною справою щодо нібито вже «державної зради» Юлії Тимошенко. Київ намагається довести Заходу, що Тимошенко засудили справедливо і законно. Мають на увазі й доповідь парламентської комісії на чолі з Інною Богословською, де за 10 днів до парафування 30 березня тексту угоди про асоціацію України з ЄС, на сторінках 40 томів розслідування комісії доводиться, що у підписанні Тимошенко газових угод з Росією у 2009 році «проглядаються ознаки державної зради». Експерти вважають, що розсилання затвердженого Верховною Радою звіту слідчої комісії Богословської до міжнародних структур є нічим іншим, як ультиматумом Києва: не пов’язувати євроінтеграцію зі справою Тимошенко. Аналітики не виключають, що це не допоможе владі Януковича і в разі невиконання вимог Парламентської асамблеї Ради Європи щодо звільнення Тимошенко і допуску її до участі у виборах восени можна очікувати застосування санкцій Євросоюзу щодо команди Президента України.
Польська Rzeczpospolita інформує, що політики з правлячої в Україні Партії регіонів готові змиритися навіть з пам’ятником Степанові Бандері, щоб лише російська мова стала другою державною мовою в Україні. Видання з Варшави цитує колишнього депутата парламенту від «регіоналів» Василя Кисельова, який каже, що у відповідь на можливі протести у Західній Україні стосовно державного статусу російської мови можна їм там дозволити ставити пам’ятники Степанові Бандері . «Нехай користуються своїм регіональним правом, лише б не виступали проти намірів тих, хто хоче, щоб російська в Україні стала другою державною мовою», – сказав Кисельов. Експерти вважають, що ці всі виступи означають «емоційні декларації», що знаменують наближення парламентських виборів 28 жовтня.
Андре Баллін, кореспондент австрійської Der Standard, повідомляє з Москви, що ніякі «лестощі з боку Президента Януковича не вплинули на російського лідера Володимира Путіна, коли гість із Києва вітав нового-старого господаря Кремля з перемогою на виборах та називав його «гарантом стабільності у Східній Європі». Баллін також зауважив, що Янукович не отримав у відповідь нічого, «окрім скупої посмішки російського прем’єра», тоді як український Президент очікував на знижки в ціні на російський газ. «Кремль обґрунтовує зниження ціни на блакитне паливо для Києва двома умовами: по-перше, «Газпром» має стати власником української газотранспортної системи; по-друге, Москва запрошує Київ вступити до Митного союзу, де, окрім Росії, є лише Білорусь та Казахстан», – підсумовує московський оглядач віденського видання. «Манірність Києва, намагання торгуватися викликає досаду російського керівництва, яке поспішає під час нового терміну президентства Путіна створити з Митного союзу Євразійський економічний союз». Австрійське видання цитує тут прокремлівського політолога Федора Лук’янова, котрий каже: «Якщо Київ погодився б на вступ до Євразійського економічного союзу, він би відразу перетворився на могутнього регіонального гравця». Цим Лук’янов пояснює «російські залицяння до «української нареченої». Хоча експерти на Заході наголошують, що «Росія вже не може брати участь у гонці зі США та Китаєм, і тому Кремль прагне щонайменше стати регіональною великою державою і Євразійський союз був би для цього ідеальним інструментом, бо всупереч обіцянкам Москви про рівноправність цього утворення, Росія стала б ключовим учасником цього союзу і, звичайно, грала б тут роль першої скрипки».
Російська «Независимая газета» звертає увагу на нові, майже чи не ультимативні вимоги влади Президента Януковича до ЄС із новою кримінальною справою щодо нібито вже «державної зради» Юлії Тимошенко. Київ намагається довести Заходу, що Тимошенко засудили справедливо і законно. Мають на увазі й доповідь парламентської комісії на чолі з Інною Богословською, де за 10 днів до парафування 30 березня тексту угоди про асоціацію України з ЄС, на сторінках 40 томів розслідування комісії доводиться, що у підписанні Тимошенко газових угод з Росією у 2009 році «проглядаються ознаки державної зради». Експерти вважають, що розсилання затвердженого Верховною Радою звіту слідчої комісії Богословської до міжнародних структур є нічим іншим, як ультиматумом Києва: не пов’язувати євроінтеграцію зі справою Тимошенко. Аналітики не виключають, що це не допоможе владі Януковича і в разі невиконання вимог Парламентської асамблеї Ради Європи щодо звільнення Тимошенко і допуску її до участі у виборах восени можна очікувати застосування санкцій Євросоюзу щодо команди Президента України.
Польська Rzeczpospolita інформує, що політики з правлячої в Україні Партії регіонів готові змиритися навіть з пам’ятником Степанові Бандері, щоб лише російська мова стала другою державною мовою в Україні. Видання з Варшави цитує колишнього депутата парламенту від «регіоналів» Василя Кисельова, який каже, що у відповідь на можливі протести у Західній Україні стосовно державного статусу російської мови можна їм там дозволити ставити пам’ятники Степанові Бандері . «Нехай користуються своїм регіональним правом, лише б не виступали проти намірів тих, хто хоче, щоб російська в Україні стала другою державною мовою», – сказав Кисельов. Експерти вважають, що ці всі виступи означають «емоційні декларації», що знаменують наближення парламентських виборів 28 жовтня.
