Київ – Понад 80 відсотків українців, щоб вижити, змушені економити на харчах, одязі та відпочинку. Про це йдеться у доповіді українських правозахисників, які у вівторок в Києві представили свою оцінку, як в Україні забезпечують соціальні та економічні права.
Загалом, за останніх два роки, коли при владі перебуває Президент Віктор Янукович, ситуація із забезпеченням прав та основних свобод людини погіршилася, констатував голова Української гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров. Це погіршення стосується також рівня життя: різниця між бідними та багатими зростає.
У різних соцопитуваннях незаможним себе називає у середньому кожен четвертий українець. Хоча, якщо дотримуватись стандартів ООН, то за межею бідності живуть чотири з п’яти українців, зазначає правозахисник. При цьому досі не виконана норма про те, що мінімальна зарплата має бути не менше прожиткового мінімуму.
«При цьому слід мати на увазі, що прожитковий мінімум досі рахують за нормативами 2001 року. Хоча ці нормативи змінилися. І там багато речей не взяті до уваги. Наприклад, не враховані кошти на освіту, на медичне обслуговування, на утримання дітей у дитячих садочках. Прожитковий мінімум такого не містить. Тобто, насправді, якщо дивитися уважно на цю проблему, то відбулося саме погіршення», – каже Євген Захаров.
Від цього страждають, зокрема, «чорнобильці», «афганці», діти, зауважує правозахисник. На його думку, у відповідь на їхні протести влада вдалася фактично до політичних переслідувань.
Бідність є, але критерії її визначення різні
Висновків Євгена Захарова не поділяє народний депутат від Партії регіонів, доктор економічних наук Олексій Плотніков. Він визнає проблему бідності в сучасній Україні, але наголошує на тому, що критерії визначення тут можуть бути різними.
«Є різні оцінки, за різною класифікацією. У тому числі – за класифікацією, яка співвідносить рівень споживання, наприклад, у США та України. А це не є коректним. Тобто, мені невідомо, за яким співвідношенням пропонується показник у 80 відсотків. Скоріше за все, це показник співвідношення життєвого рівня України чи стандартів України та держав із розвиненою економікою», – зазначає Олексій Плотніков.
Водночас він зауважив, що чинна влада усвідомлює проблему бідності й намагається її подолати. Як приклад він наводить останні соціальні ініціативи Президента, які мають на меті підвищити рівень життя малозабезпечених українців.
Євген Захаров та його колеги на прес-конференції в Києві ці ініціативи не коментували, їхня доповідь стосується минулого року.
Українські правозахисники оприлюднюють свій аналіз забезпечення прав людини в Україні, починаючи з 2004 року. Цей документ складають понад три десятки організацій з усіх регіонів України.
Загалом, за останніх два роки, коли при владі перебуває Президент Віктор Янукович, ситуація із забезпеченням прав та основних свобод людини погіршилася, констатував голова Української гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров. Це погіршення стосується також рівня життя: різниця між бідними та багатими зростає.
У різних соцопитуваннях незаможним себе називає у середньому кожен четвертий українець. Хоча, якщо дотримуватись стандартів ООН, то за межею бідності живуть чотири з п’яти українців, зазначає правозахисник. При цьому досі не виконана норма про те, що мінімальна зарплата має бути не менше прожиткового мінімуму.
«При цьому слід мати на увазі, що прожитковий мінімум досі рахують за нормативами 2001 року. Хоча ці нормативи змінилися. І там багато речей не взяті до уваги. Наприклад, не враховані кошти на освіту, на медичне обслуговування, на утримання дітей у дитячих садочках. Прожитковий мінімум такого не містить. Тобто, насправді, якщо дивитися уважно на цю проблему, то відбулося саме погіршення», – каже Євген Захаров.
Від цього страждають, зокрема, «чорнобильці», «афганці», діти, зауважує правозахисник. На його думку, у відповідь на їхні протести влада вдалася фактично до політичних переслідувань.
Бідність є, але критерії її визначення різні
Висновків Євгена Захарова не поділяє народний депутат від Партії регіонів, доктор економічних наук Олексій Плотніков. Він визнає проблему бідності в сучасній Україні, але наголошує на тому, що критерії визначення тут можуть бути різними.
«Є різні оцінки, за різною класифікацією. У тому числі – за класифікацією, яка співвідносить рівень споживання, наприклад, у США та України. А це не є коректним. Тобто, мені невідомо, за яким співвідношенням пропонується показник у 80 відсотків. Скоріше за все, це показник співвідношення життєвого рівня України чи стандартів України та держав із розвиненою економікою», – зазначає Олексій Плотніков.
Водночас він зауважив, що чинна влада усвідомлює проблему бідності й намагається її подолати. Як приклад він наводить останні соціальні ініціативи Президента, які мають на меті підвищити рівень життя малозабезпечених українців.
Євген Захаров та його колеги на прес-конференції в Києві ці ініціативи не коментували, їхня доповідь стосується минулого року.
Українські правозахисники оприлюднюють свій аналіз забезпечення прав людини в Україні, починаючи з 2004 року. Цей документ складають понад три десятки організацій з усіх регіонів України.
