Росія – ЄС: що після виборів?

Брюссель – Наскільки російські вибори були вільними й чесними? Чи може, це пародія на демократію? На ці та інші питання щодо нинішньої та майбутньої ситуації в Росії у вівторок намагалися дати відповідь члени Європейського парламенту і російські експерти, запрошені для цього до Брюсселя.

Гі Вергофстат, голова Альянсу лібералів та демократів Європарламенту, якраз повернувся з Москви, де він зустрічався з представниками політичної опозиції та міжнародними спостерігачами. За його оцінками, вибори президента пройшли на тлі незбалансованого медіа-доступу й загалом вони мало чим відрізнялися від грудневих думських виборів.

«Російське керівництво буде змушене відреагувати на вимогу чесних та вільних виборів, – каже європарламентар. – Тому я переконаний, що Євросоюз та Європарламент повинні далі підштовхувати російську владу до політичних і демократичних реформ».

Якщо після теперішніх виборів об’єднана Європа далі матиме з Росією звичні стосунки, то це буде помилкою, зазначив Вергофстат і висловив здивування тим, що прем’єр-міністр Великої Британії Девід Камерон поквапився одним із перших, після Уго Чавеса та Башара Асада, привітати Володимира Путіна з перемогою.

Люди прокинулися, а Кремль перелякався – експерт

Керівник відділу моніторингу виборів асоціації «Голос» Андрій Бузін називає нинішні громадянські маніфестації незвичним явищем. «Люди нарешті прокинулися і у влади стався переляк», – констатує він та пояснює, чим ці вибори відрізнялися від інших.

«Хиба російських виборів лежить в іншій площині, у стадіях, що передували голосуванню, – коментує представник «Голосу». – Вона лежить у площині відсутності реальної партійної системи, у відсутності незалежної судової системи, а також виборчої системи».

Тим часом, голова «Інституту сучасної Росії» Павло Ходорковський, син ув’язненого президента «Юкоса» Михайла Ходорковського, висловив переконання в тому, що тепер Володимир Путін не зможе гарантувати народу виконання всіх своїх обіцянок.

«Зміни неминучі. Ми навіть не говоримо про те, чи це в Росії станеться і чи буде вона змушена повернутися до демократії. Йдеться тільки про швидкість та поспіх, із яким це станеться. І, гадаю, саме тут росіянам потрібна допомога Європейського Союзу», – каже Павло Ходорковський.

«Ера Путіна завершилася» – Кара-Мурза

Історик та журналіст із російського демократичного руху «Солідарність» Володимир Кара-Мурза категорично заявляє, що ера Путіна вже завершилася, а її кінець настав після грудневих виборів до Держдуми. «Час, коли Путін міг безкарно ув’язнювати опонентів, закривати телеканали та чинити іншого роду свавілля, завершився», – зазначає він.

На думку Володимира Кара-Мурзи, Євросоюз має діяти за «білоруським сценарієм», тобто, застосовувати проти порушників прав людини візові обмеження й замороження активів.

Не лише ліберали, які організували сьогоднішні дебати на російську тему, непокояться ситуацією в Росії. Депутати Європарламенту з інших фракцій також висловлюють свої позиції щодо процесів, які нині переживає ця велика держава-сусідка.

«Я гадаю, що все більшій кількості росіян набридне авторитарний підхід, який демонструє Володимир Путін, – зазначає голова групи Прогресивного альянсу соціалістів та демократів Ганнес Свобода. – Однак, у Путіна тепер ще є чималий шанс подолати ці складнощі, щоб проводити нове президентство».

Представник соціал-демократів від Німеччини, голова делегації Європарламенту від комітету міжпарламентського співробітництва ЄС – Росія Кнут Флекенштайн вбачає позитивні зрушення у російському суспільстві. Насамперед, з огляду на те, що, починаючи від грудневих виборів до Держдуми, на вулицях Росії середній клас проводить маніфестації на захист своїх прав.

«Тісні економічні зв’язки та взаємозалежність у сфері енергетики лежать в основі російсько-європейських відносин, – каже він. – Але сторонам не завжди вдається знайти рівновагу між геополітичними інтересами та застосовувати належний тон діалогу, зокрема, коли йдеться про фундаментальні свободи та права людини».