Європейці, які не вперше чують про те, як Україна і Росія вдаються до взаємних звинувачень щодо газу, вже не звертають особливої уваги на нові заяви з Москви про крадіжки газу в «особливо великих розмірах» та на виправдовування Києва. Нині вже не звучать слова занепокоєння з Брюсселя та інших європейських столиць. На думку експертів, все зрозуміло – іде переговорний процес.
До президентських виборів у Москві, що призначені на 4 березня, не варто чекати якихось серйозних змін на українсько-російському газовому фронті, вважає брюссельський експерт Інституту Карнегі Ольга Шумило-Тапіола. На її думку, те, що відбувається зараз у відносинах Москви і Києва, не конфлікт, а тривалі й виснажливі переговори. Їхньою метою для Москви є домогтися поступок від України щодо передачі Росії контролю над українською газотранспортною системою, а також вступу до контрольованих Москвою економічних об’єднань. А для цього російській владі треба домогтися від європейських країн підтримки будівництва газогону в обхід України через південь Європи, вважає експерт із Брюсселя.
Американський дослідник із Центру стратегічних та міжнародних досліджень Едвард Чау вважає, що Україна послідовно знищує свій транзитний потенціал. Під час нещодавніх слухань у Конгресі США він заявив, що «Південний потік» є реальною загрозою для ролі України як головного транзитера російського газу в Європі.
«Якщо наступного року Росія розпочне цей проект, що зможе транспортувати 63 мільярди кубометрів газу на рік, то до 2016 року Росія матиме достатньо транспортних можливостей для того, щоб повністю обійтися без транспортних послуг України. А це 80% всього газу, який Росія продає до Європи, чи 20% від європейського споживання газу. Це сталося тому, що Україна показала себе ненадійним партнером для обох сторін», – пояснює американський дослідник.
Винні і європейські споживачі – експерт
За словами Едварда Чау, українські керманичі надто енергійно вимагали поступок щодо цін навіть тоді, коли ціни й без того були надзвичайно низькими, бо Україна купувала дешевий середньоазійський газ.
«Навіть тоді, коли ціни були низькими, «Нафтогаз» був постійно винен гроші «Газпрому». Це призводило до суперечок, порушень у контрактах та інколи відімкнень у постачанні газу», – говорить американський експерт і нагадує, що Європа вже двічі, у 2006-му та 2009 роках, постраждала від цих суперечок.
Але на думку Едварда Чау, частина провини за це лежить на самих європейських споживачах, бо ЄС «сліпо приймав усі домовленості між Україною і Росією, незважаючи на в фатальні недоліки, чи ефемерне втілення» їх.
Як вважає американський експерт, проблеми українського газового сектора не припиняться, допоки не буде проведена його кардинальна реформа, яка головним чином полягатиме у тому, що газовий сектор почне працювати на економіку України. І, таким чином, перестане бути джерелом збагачення для керівників країни.
До президентських виборів у Москві, що призначені на 4 березня, не варто чекати якихось серйозних змін на українсько-російському газовому фронті, вважає брюссельський експерт Інституту Карнегі Ольга Шумило-Тапіола. На її думку, те, що відбувається зараз у відносинах Москви і Києва, не конфлікт, а тривалі й виснажливі переговори. Їхньою метою для Москви є домогтися поступок від України щодо передачі Росії контролю над українською газотранспортною системою, а також вступу до контрольованих Москвою економічних об’єднань. А для цього російській владі треба домогтися від європейських країн підтримки будівництва газогону в обхід України через південь Європи, вважає експерт із Брюсселя.
Американський дослідник із Центру стратегічних та міжнародних досліджень Едвард Чау вважає, що Україна послідовно знищує свій транзитний потенціал. Під час нещодавніх слухань у Конгресі США він заявив, що «Південний потік» є реальною загрозою для ролі України як головного транзитера російського газу в Європі.
«Якщо наступного року Росія розпочне цей проект, що зможе транспортувати 63 мільярди кубометрів газу на рік, то до 2016 року Росія матиме достатньо транспортних можливостей для того, щоб повністю обійтися без транспортних послуг України. А це 80% всього газу, який Росія продає до Європи, чи 20% від європейського споживання газу. Це сталося тому, що Україна показала себе ненадійним партнером для обох сторін», – пояснює американський дослідник.
Винні і європейські споживачі – експерт
За словами Едварда Чау, українські керманичі надто енергійно вимагали поступок щодо цін навіть тоді, коли ціни й без того були надзвичайно низькими, бо Україна купувала дешевий середньоазійський газ.
«Навіть тоді, коли ціни були низькими, «Нафтогаз» був постійно винен гроші «Газпрому». Це призводило до суперечок, порушень у контрактах та інколи відімкнень у постачанні газу», – говорить американський експерт і нагадує, що Європа вже двічі, у 2006-му та 2009 роках, постраждала від цих суперечок.
Але на думку Едварда Чау, частина провини за це лежить на самих європейських споживачах, бо ЄС «сліпо приймав усі домовленості між Україною і Росією, незважаючи на в фатальні недоліки, чи ефемерне втілення» їх.
Як вважає американський експерт, проблеми українського газового сектора не припиняться, допоки не буде проведена його кардинальна реформа, яка головним чином полягатиме у тому, що газовий сектор почне працювати на економіку України. І, таким чином, перестане бути джерелом збагачення для керівників країни.
