Київ – Заяви «Газпрому» про відбирання Україною російського газу, призначеного європейським споживачам, не відповідають дійсності. Про це заявив в ефірі Радіо Свобода народний депутат від Партії регіонів, колишній прем’єр-міністр України Анатолій Кінах. Він також «сумує» з приводу того, що Росія замість конструктивних переговорів знову вийшла на рівень методів, які можна назвати тиском.
– За Вашими даними, відбирала Україна російський газ, призначений для європейських споживачів?
– Безумовно, в період низьких температур був вищий рівень споживання природного газу як в Україні, Росії, так і в Європейському Союзі. Але Україна має запаси природного газу в підземних сховищах на рівні 20 мільярдів кубічних метрів. І підвищений попит природного газу в цей період буде задоволений за рахунок підйому газу зі сховищ. Тим більше, що в цей період ми допомагали деяким нашим сусідам (Молдова, Туреччина) і забезпечували необхідний рівень транзиту через територію України. І «Газпром» мав великі проблеми, маючи на увазі високий попит у Росії на природний газ. І ця заява, яка зроблена щодо несанкціонованого відбору Україною, не відповідає дійсності. І це підтверджується необхідними контрольними приладами.
– Росія заявляє, що зможе обійтися без України, поставляючи газ європейським споживачам. Вдасться це росіянам?
– Я сумую, що наш стратегічний партнер, Російська Федерація (а Україна та Росія є невід’ємною складовою енергетичної безпеки) замість конструктивних переговорів та формування балансу інтересів держав-постачальників, транзитерів і споживачів у Європі, знову вийшла на рівень методів, які характеризуються політико-економічним, психологічним тиском. Україна залишається стратегічною державою. Навіть у разі запуску першої черги в повному обсязі «Північного потоку» мінімум 90 – до 100 мільярдів кубометрів природного газу буде транспортуватися через Україну в найближчі роки. По-друге, проект «Південного потоку» не має техніко-економічного обґрунтування. Це суто політичний проект. Його вартість у 4-5 разів вища, мінімум 17-18 мільярдів євро, порівняно з проектами, які пропонує Україні. Тому нам треба витримати, але й виконувати своє домашнє завдання – підсилювати власну енергетичну стратегію України, енергозбереження, енергоефективність, використання власних енергоносіїв і, безумовно, виконувати свої зобов’язання, як члену Енергетичної хартії Європи. Особливо щодо структурних реформ у «Нафтогазі», включаючи прозорість фінансових потоків у цій державній монополії.
– За Вашими даними, відбирала Україна російський газ, призначений для європейських споживачів?
– Безумовно, в період низьких температур був вищий рівень споживання природного газу як в Україні, Росії, так і в Європейському Союзі. Але Україна має запаси природного газу в підземних сховищах на рівні 20 мільярдів кубічних метрів. І підвищений попит природного газу в цей період буде задоволений за рахунок підйому газу зі сховищ. Тим більше, що в цей період ми допомагали деяким нашим сусідам (Молдова, Туреччина) і забезпечували необхідний рівень транзиту через територію України. І «Газпром» мав великі проблеми, маючи на увазі високий попит у Росії на природний газ. І ця заява, яка зроблена щодо несанкціонованого відбору Україною, не відповідає дійсності. І це підтверджується необхідними контрольними приладами.
– Росія заявляє, що зможе обійтися без України, поставляючи газ європейським споживачам. Вдасться це росіянам?
– Я сумую, що наш стратегічний партнер, Російська Федерація (а Україна та Росія є невід’ємною складовою енергетичної безпеки) замість конструктивних переговорів та формування балансу інтересів держав-постачальників, транзитерів і споживачів у Європі, знову вийшла на рівень методів, які характеризуються політико-економічним, психологічним тиском. Україна залишається стратегічною державою. Навіть у разі запуску першої черги в повному обсязі «Північного потоку» мінімум 90 – до 100 мільярдів кубометрів природного газу буде транспортуватися через Україну в найближчі роки. По-друге, проект «Південного потоку» не має техніко-економічного обґрунтування. Це суто політичний проект. Його вартість у 4-5 разів вища, мінімум 17-18 мільярдів євро, порівняно з проектами, які пропонує Україні. Тому нам треба витримати, але й виконувати своє домашнє завдання – підсилювати власну енергетичну стратегію України, енергозбереження, енергоефективність, використання власних енергоносіїв і, безумовно, виконувати свої зобов’язання, як члену Енергетичної хартії Європи. Особливо щодо структурних реформ у «Нафтогазі», включаючи прозорість фінансових потоків у цій державній монополії.
