Доступність посилання

ТОП новини

Помаранчева революція – жертва кланової пастки (світова преса)


Західні аналітики попереджають російську опозицію щодо помилок української Помаранчевої революції
Західні аналітики попереджають російську опозицію щодо помилок української Помаранчевої революції
Прага – Західні аналітики попереджають російську опозицію щодо помилок української Помаранчевої революції, котра потрапила у пастку кланового режиму Кучми, що призвело до нефункціональної Конституції та суперечливого й складного поділу гілок української влади. Поразка Помаранчевої революції, вважають експерти, криється у швидкому розв’язанні кризи й компромісові зі старою номенклатурою, що призвело до ще більшої корупції й авторитарності в Україні. Експерти також вважають, що нинішні перебої з постачанням російського газу до Європи Москві не вдалося звалити на Україну і це вперше ставить питання про надійність російської системи постачання газу взагалі. Українська опозиція, як інформують газети, ставить питання про довіру до нових міністрів-силовиків в уряді Миколи Азарова, котрі могли бути агентами російських спецслужб. Україна не бажає давати світові підрахунків жертв холодів, на що звертають увагу чимало європейських видань.

Відомий світові аналітик, колишній радник української влади, Андерс Ослунд попереджає на сторінках американського Project Syndicate, що російська опозиція, як рушій нової «снігової революції», має зважати на помилки української Помаранчевої революції та уникнути, в разі перемоги, «обману через недієздатний компроміс зі старим режимом», для чого мають бути висунуті серйозні лідери, здатні привести до великих демократичних змін у Росії, очищення від корумпованої бюрократії, приходу нових, освічених кадрів, котрі б не допустили помилок реприватизації, що відбулося в Україні часів Помаранчевої революції. Андерс Ослунд наголошує, що «снігова революція» в Росії, як і Помаранчева революція в Україні, є «широкою реакцією середнього класу проти корупції та відсутності верховенства закону». Ці революції, на відміну від Арабської весни, мали і мають мирний характер. Ослунд також попереджає, що разом із видатним досягненням Помаранчевої революції в Україні у царині політичних та громадянських свобод її великим недоліком стала політична безвихідь, котра призвела до ще гіршої корупції і ще більшою авторитаризму в Україні. Чого, як попереджає американський експерт, мають уникнути лідери «снігової революції» в Москві. Фатальним для Помаранчевої революції, як вважає Ослунд, стало «примусово швидке вирішення кризи, котре призвело до ухвалення недієздатної Конституції із заплутаним і складним поділом гілок влади». «Все це, – на думку Ослунда, – було подібне на пастку, котру приготували оператори старого режиму». Тому в Росії, попереджає експерт, немає причин для повторення такої помилки. Конституція потребує серйозного розгляду, бо прихильники старого режиму можуть легко обманути на базі гарячих і небезпечних компромісів, якщо процес іде надзвичайно швидко. Цей аналітик вказує також на велику частку відповідальності за долю Помаранчевої революції Президента Віктора Ющенка, який був «безпомічним та безвідповідальним і подорожував світом упродовж багатьох місяців, святкуючи перемогу, ігноруючи хаос вдома». Пізніше, як зауважує Ослунд, Ющенко почав накладати вето фактично на всі рішення уряду, чим викликав політичний глухий кут, а до кінця свого правління мовчки об’єднався зі старою владною гвардією проти Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко (чия партія голосувала, за її довірою, проти недієздатної Конституції). Ющенко, як наголошує Ослунд, має бути попередженням росіянам, щоб «не обирати випадкового президента з надмірними повноваженнями і не допустити призначення в уряд старих бюрократів», котрі не бажали виступити проти корупції. А бізнес, котрий фінансував Помаранчеву революцію, очікував, насамперед, прибутків від його політичних інвестицій, наголошує американський експерт. Внаслідок цього в Україні не відбулося чистки старого кадрового апарату, а корупція зменшилася лише тимчасово. Ослунд також переконаний, що «найбільшою помилкою політики Помаранчевої революції було поспішне зосередження на «переприватизації». Помаранчевий уряд провів перші півроку у гострих дискусіях, які підприємства мають бути повторно приватизовані і як, це було тоді, коли виробництво падало щомісяця, оскільки невпевненість у правах власництва налякала бізнес. «Помаранчева революція, – пише Ослунд на сторінках Project Syndicate, – не була сама по собі помилкою, але одна упевненість у справедливість не є гарантією перемоги».

Австрійська Die Presse наголошує, що «Росія намагається блокувати альтернативні газові маршрути до Європи, але останні люті холоди і спад газового постачання російським «Газпромом» європейців показали, що «причини цього – в самій Росії». Всі ці перепади із надходженням блакитного палива з Росії в останні два тижні довели, що справа не в Україні. Тому, як пише газета з Відня, «вперше постали сумніви у системі постачання російського газу як такій».

Польська Gazeta Wyborcza інформує, що «українська опозиція поставила минулої п’ятниці вимогу до Служби безпеки України з'ясувати, чи новий міністр оборони України Дмитро Саламатін не співпрацював у часи громадянства в Росії з військовою розвідкою Кремля – ГРУ». Представники української опозиції в парламенті вважають «нонсенсом» призначення міністром оборони людини, котра лише у 1999 році змінила російське громадянство на українське.

Вже згадана Die Presse інформує, що, незважаючи на прогнози спаду морозів у Європі, все ж тут загинуло на вихідні внаслідок небувалих холодів уже понад 600 осіб. Газета зауважує також, що «в Україні, де загинуло від морозів 135 осіб ще на минулий вівторок, органи влади надалі більше не дають нових інформацій про це, хоча Росія продовжує надавати офіційні дані щодо цього».
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG