Прага – Світові експерти стверджують, що Європа не має жодної стратегії щодо енергетичного постачання, насамперед, стовно російського газу. На Заході заявляють про загрозу погіршення стосунків з владою Президента України Віктора Януковича, що пов’язане з наростаючим занепокоєнням у США та Європі у зв’язку з погіршенням стану здоров’я ув’язненого лідера української опозиції Юлії Тимошенко. Відомі західні оглядачі наголошують, що вільні вибори та свобода преси, як це спостерігалося в Україні, «не несуть за собою автоматичного прогресу в інших сферах державного управління».
Відомий на Заході експерт у галузі енергетики Робін Міллз пише на сторінках американського Foreign Policy, що з наростанням потреб Європи у російському блакитному паливі неготовність Росії це задовольняти у час лютневих холодів показала, що «Європа не має ніякої стратегії, щоб вирішити цю проблему». Автор зауважує, що намагання Росії цього року знову звинуватити Україну в перевищенні відбору газу не дали результатів, бо, насправді, виявилося, що «Газпром» просто не має достатньої кількості газу для нормального обслуговування його внутрішніх та зовнішніх ринків». Робін Міллз вважає, що хоча США, можливо, дещо й переборщили з гаслом «енергетичної незалежності», зміцнюючи свою газову промисловість, то європейські країни «пішли у протилежному напрямку…, збільшуючи свою впевненість лише у російському блакитному паливі». Цей енергетичний експерт також зазначає: «Якщо Німеччина показує свою нетерпимість стосовно євро-зональної фінансової недисциплінованості, то Берлін мав би також продемонструвати його власну дисципліну, а не поблажливість в енергетичній галузі». Бо, на думку Міллза, є реальний ризик посилення політичного використання ролі «Газпрому» і недостатньої зацікавленості Москви у фінансуванні експлуатації інших – дорожчих газових полів у Росії. Європа, як каже цей експерт, «має врегулювати її принципи та інтереси з Росією на базі вільного ринку та надійної енергетичної стратегії». Тому важливим є, як наголошує Міллз, «покращення енергетичної ефективності та покращення взаємозв’язків у Східній Європі, особливо в Україні, що зменшило б здатність Росії залякати ці країни». Міллз вважає, що погіршення стосунків Європи з Туреччиною також «нашкодило енергетичній безпеці континенту». Але все ж «альтернативне постачання газу для Європи має стати більш активною метою ЄС», – зауважує цей енергетичний експерт. Тут, на його думку, викликом для Росії в Європі має стати Катар.
«Wall Street Journal» наголошує, що керівництво США не приховує свого занепокоєння у зв’язку із ситуацією довкола Юлії Тимошенко та саном її здоров’я в ув’язненні. У Вашингтоні вже кажуть про ймовірне погіршення відносин із Україною в разі непоступливості влади Януковича у цьому питанні. Тут також ідеться про зустріч Віктора Януковича у Мюнхені з державним секретарем США Гілларі Клінтон та його обіцянки подбати про здоров’я Тимошенко. Видання також наголошує, що вже після цього влада у Києві «цього тижня не допустила американських офіційних осіб до Тимошенко у в’язниці», чим посилила занепокоєння у Вашингтоні цією проблемою.
Польська Rzeczpospolita вважає, що проведення наприкінці січня собору Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) спричинило наростання загрози «автономії православної церкви в Україні». Йдеться про те, що ініціатори собору намагалися обмежити роль митрополита цієї церкви Володимира Сабодана, котрий під час собору був у лікарні. Російська «Нєзавісмая газета» також інформує про загострення протистояння між православними церквами в Україні щодо храмів. «Київський патріархат проти передачі православних святинь Московському патріархатові», – попереджає це видання з Москви.
Оглядач американського часопису Forbes Марк Адоманіс вважає, що критерії ефективності української політичної системи з 2005 року знизилися і «державна влада в Києві стала у цей час менш функціональною, хоча й більш демократичною». Адоманіс вважає, що «вільні вибори і вільна преса не викликають автоматичного покращення в інших сферах державного управління, особливо, коли багатство і політичний вплив залишаються в руках купки олігархів. Тому українці, як вважає автор статті, зараз розчаровані у демократії, як такій. Адоманіс вважає тут, що «варто зрозуміти все ж, що таке демократія та чим вона насправді є в політичній реальності».
Відомий на Заході експерт у галузі енергетики Робін Міллз пише на сторінках американського Foreign Policy, що з наростанням потреб Європи у російському блакитному паливі неготовність Росії це задовольняти у час лютневих холодів показала, що «Європа не має ніякої стратегії, щоб вирішити цю проблему». Автор зауважує, що намагання Росії цього року знову звинуватити Україну в перевищенні відбору газу не дали результатів, бо, насправді, виявилося, що «Газпром» просто не має достатньої кількості газу для нормального обслуговування його внутрішніх та зовнішніх ринків». Робін Міллз вважає, що хоча США, можливо, дещо й переборщили з гаслом «енергетичної незалежності», зміцнюючи свою газову промисловість, то європейські країни «пішли у протилежному напрямку…, збільшуючи свою впевненість лише у російському блакитному паливі». Цей енергетичний експерт також зазначає: «Якщо Німеччина показує свою нетерпимість стосовно євро-зональної фінансової недисциплінованості, то Берлін мав би також продемонструвати його власну дисципліну, а не поблажливість в енергетичній галузі». Бо, на думку Міллза, є реальний ризик посилення політичного використання ролі «Газпрому» і недостатньої зацікавленості Москви у фінансуванні експлуатації інших – дорожчих газових полів у Росії. Європа, як каже цей експерт, «має врегулювати її принципи та інтереси з Росією на базі вільного ринку та надійної енергетичної стратегії». Тому важливим є, як наголошує Міллз, «покращення енергетичної ефективності та покращення взаємозв’язків у Східній Європі, особливо в Україні, що зменшило б здатність Росії залякати ці країни». Міллз вважає, що погіршення стосунків Європи з Туреччиною також «нашкодило енергетичній безпеці континенту». Але все ж «альтернативне постачання газу для Європи має стати більш активною метою ЄС», – зауважує цей енергетичний експерт. Тут, на його думку, викликом для Росії в Європі має стати Катар.
«Wall Street Journal» наголошує, що керівництво США не приховує свого занепокоєння у зв’язку із ситуацією довкола Юлії Тимошенко та саном її здоров’я в ув’язненні. У Вашингтоні вже кажуть про ймовірне погіршення відносин із Україною в разі непоступливості влади Януковича у цьому питанні. Тут також ідеться про зустріч Віктора Януковича у Мюнхені з державним секретарем США Гілларі Клінтон та його обіцянки подбати про здоров’я Тимошенко. Видання також наголошує, що вже після цього влада у Києві «цього тижня не допустила американських офіційних осіб до Тимошенко у в’язниці», чим посилила занепокоєння у Вашингтоні цією проблемою.
Польська Rzeczpospolita вважає, що проведення наприкінці січня собору Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) спричинило наростання загрози «автономії православної церкви в Україні». Йдеться про те, що ініціатори собору намагалися обмежити роль митрополита цієї церкви Володимира Сабодана, котрий під час собору був у лікарні. Російська «Нєзавісмая газета» також інформує про загострення протистояння між православними церквами в Україні щодо храмів. «Київський патріархат проти передачі православних святинь Московському патріархатові», – попереджає це видання з Москви.
Оглядач американського часопису Forbes Марк Адоманіс вважає, що критерії ефективності української політичної системи з 2005 року знизилися і «державна влада в Києві стала у цей час менш функціональною, хоча й більш демократичною». Адоманіс вважає, що «вільні вибори і вільна преса не викликають автоматичного покращення в інших сферах державного управління, особливо, коли багатство і політичний вплив залишаються в руках купки олігархів. Тому українці, як вважає автор статті, зараз розчаровані у демократії, як такій. Адоманіс вважає тут, що «варто зрозуміти все ж, що таке демократія та чим вона насправді є в політичній реальності».
