Реформа вищої освіти: три проекти – жодного вдалого?

Київ – Жоден із трьох зареєстрованих у парламенті законопроектів про вищу освіту не враховує достатнім чином інтересів студентства. Так вважають представники молодіжних громадських організацій. Їх у вівторок запросили на урядову нараду щодо реформування вищої освіти, яка планується без участі представників профільного міністерства. Між тим у парламентському комітеті з питань освіти і науки заявляють про намір ухвалити закон вже найближчим часом.

Припинити політизувати реформу вищої освіти закликає голова парламентського комітету з питань освіти і науки, депутат-регіонал Максим Луцький. Він висловлює сподівання, що під час урядової наради з ректорами й студентами українських вишів її учасники дійдуть згоди щодо основних конфліктних питань: скорочення автономії університетів, підвищення стипендій без додаткового фінансування стипендійного фонду, відрахування з вишів за «академічний плагіат» та ймовірного зростання плати за навчання для контрактників.

«У будь-якому випадку ми ухвалимо законопроект про вищу освіту в першому читанні найближчим часом. Я сподіваюсь, що законопроект урядовий. А вже до другого читання будемо узгоджувати конфліктні питання, які є», – зазначає Максим Луцький.

Проте надію депутата на швидке ухвалення урядового законопроекту про вищу освіту не поділяє авторка одного із альтернативних документів, депутат від НУНС Леся Оробець.

«Не врахував Табачник (міністр освіти Дмитро Табачник) фактор студентів, не врахував фактор соціальних протестів, – зазначає Оробець. – І я знаю, що під час розгляду цих законопроектів у комітеті різко помінялась тональність, в останній момент не було ухвалено жодного рішення. Більше того, розгляд цих законопроектів пригальмувався».

Студенти готові до нових протестів, якщо до них не прислухаються – активіст

Інтересам студентів, однак, не відповідає жоден із зареєстрованих законопроектів, зауважує Михайло Лебедь із «Фундації регіональних ініціатив», молодіжної громадської організації, яка брала участь у студентських акціях проти пропонованих реформ вищої освіти. За його словами, ідеально було б, якби проект писався за участі студентів або вже вносилися зміни у чинний закон.

Тим не менше, зазначає активіст, автори як урядового, так і двох альтернативних законопроектів останнім часом ідуть на контакт із молодіжними громадськими організаціями. Останні готові до діалогу, однак до таких ініціатив ставляться скептично, додає Михайло Лебедь. Він каже: коли ухвалять у першому читанні один із законопроектів, решту за регламентом автоматично знімуть із розгляду, а це «розв’яже руки» авторам ухваленого законопроекту.

«Той, хто «пройде» перше читання, може плюнути на всі домовленості, – вважає Лебедь. – Тому що, по суті, конкурентів уже немає. Нас можуть кинути після першого читання. Ми це прекрасно усвідомлюємо і зараз слухаємо, що вони скажуть».

Представники молодіжних організацій говорять про ймовірність нових студентських протестів. Проте, у якій формі ті будуть проводитись, поки не відомо.