Київ – Всі школярі в Україні забезпечені підручниками, зарплата вчителів в середньому зросла на 800 гривень (на 50%) і повністю виконана програма «Шкільний автобус». Так міністр освіти та науки Дмитро Табачник сьогодні звітував про діяльність свого відомства за 2011 рік і водночас говорив про нові плани. Критики нині найбільше бояться планів Табачника реформування вищої освіти, які називають невмотивованою централізацією влади.
2011 був оголошений роком освіти та інформаційного суспільства. Тому влада звертала на галузь особливу увагу, говорить міністр освіти, науки молоді та спорту Дмитро Табачник. Так, зарплата вчителів, за його словами, цьогоріч значно підвищилася, школи активно підключали до інтернету, а вступна компанія, попри всю критику, пройшла успішно. Крім того, важливим досягненням є урядовий законопроект про вищу освіту, вважає Дмитро Табачник.
«Завершене обговорення нової редакції Закону «Про вищу освіту». Вона пройшла обговорення у всіх регіональних радах ректорів вищих навчальних закладів, експертизу в Раді Європи – і одержала там позитивну оцінку. Якщо закон буде ухвалено, то стипендія дуже значно зросте, бо вперше за всі часи вона буде дорівнювати прожитковому мінімуму, і разом із ним і буде зростати. Крім того, 32 статті закону значно розширюють інституційну, академічну та фінансову свободу та самостійність вищих навчальних закладів», – каже міністр.
Ручне керування галуззю
Законопроект має на меті лише централізацію управління системою вищої освіти, впевнена координатор напрямку «Суспільство знань», (член «Фронту змін») Лілія Гриневич. Адже поряд із дуже значним розширенням повноважень міністерства освіти, можливості автономії вишів просто нівелюється, стверджує вона.
«Процеси, які відбуваються в системі освіти – це жорстка централізація управління та ручне керування (від призначення керівників до розподілу держзамовлення). Але ж університетам потрібно зовсім не це – їм потрібна свобода і автономія. А міністерство здійснює цілком протилежні процеси – тисне на ректорів, колективи ВНЗ, презентує свою власну ідеологію, переписує історію, втручається в мовні питання», – наголошує вона.
Автономія – не самоціль
Автономія вишів – це не самоціль, це засіб підвищення якості освіти, говорить колишній міністр освіти Станіслав Ніколаєнко. І щоб виш був насправді незалежний, йому потрібна не лише академічна, але й фінансова автономія. А Закон «Про вищу освіту» її не дає, зауважує екс-міністр.
«Яка це автономія, якщо КРУ по 10 разів на день заходить у ВНЗ, арештовує рахунки, яка це автономія, як рахункова палата, прокуратура і міліція не вилазить з університетів, особливо підчас вступної кампанії? Для того, щоб сьогодні виш мав автономію, самостійно розпоряджався заробленими коштами, потрібно вносити зміни не до Закону про вищу освіту, а до Бюджетного кодексу, Податкового кодексу, Земельного кодексу. Потрібна внутрішньо-вузівська демократія і автономія на рівні держави, інакше будуть проблеми – як у КПІ».
2011 рік знаменувався численними протестами студентів. Зокрема, студенти Київського політехнічного університету звинувачували Міністерство освіти і науки у намаганні призначити на посаду ректора свою людину. Сьогодні студенти попередили про нові протести, якщо найближчим часом міністерство Табачника не оголосить демократичного конкурсу на посаду керівника вишу.
2011 був оголошений роком освіти та інформаційного суспільства. Тому влада звертала на галузь особливу увагу, говорить міністр освіти, науки молоді та спорту Дмитро Табачник. Так, зарплата вчителів, за його словами, цьогоріч значно підвищилася, школи активно підключали до інтернету, а вступна компанія, попри всю критику, пройшла успішно. Крім того, важливим досягненням є урядовий законопроект про вищу освіту, вважає Дмитро Табачник.
«Завершене обговорення нової редакції Закону «Про вищу освіту». Вона пройшла обговорення у всіх регіональних радах ректорів вищих навчальних закладів, експертизу в Раді Європи – і одержала там позитивну оцінку. Якщо закон буде ухвалено, то стипендія дуже значно зросте, бо вперше за всі часи вона буде дорівнювати прожитковому мінімуму, і разом із ним і буде зростати. Крім того, 32 статті закону значно розширюють інституційну, академічну та фінансову свободу та самостійність вищих навчальних закладів», – каже міністр.
Ручне керування галуззю
Законопроект має на меті лише централізацію управління системою вищої освіти, впевнена координатор напрямку «Суспільство знань», (член «Фронту змін») Лілія Гриневич. Адже поряд із дуже значним розширенням повноважень міністерства освіти, можливості автономії вишів просто нівелюється, стверджує вона.
«Процеси, які відбуваються в системі освіти – це жорстка централізація управління та ручне керування (від призначення керівників до розподілу держзамовлення). Але ж університетам потрібно зовсім не це – їм потрібна свобода і автономія. А міністерство здійснює цілком протилежні процеси – тисне на ректорів, колективи ВНЗ, презентує свою власну ідеологію, переписує історію, втручається в мовні питання», – наголошує вона.
Автономія – не самоціль
Автономія вишів – це не самоціль, це засіб підвищення якості освіти, говорить колишній міністр освіти Станіслав Ніколаєнко. І щоб виш був насправді незалежний, йому потрібна не лише академічна, але й фінансова автономія. А Закон «Про вищу освіту» її не дає, зауважує екс-міністр.
«Яка це автономія, якщо КРУ по 10 разів на день заходить у ВНЗ, арештовує рахунки, яка це автономія, як рахункова палата, прокуратура і міліція не вилазить з університетів, особливо підчас вступної кампанії? Для того, щоб сьогодні виш мав автономію, самостійно розпоряджався заробленими коштами, потрібно вносити зміни не до Закону про вищу освіту, а до Бюджетного кодексу, Податкового кодексу, Земельного кодексу. Потрібна внутрішньо-вузівська демократія і автономія на рівні держави, інакше будуть проблеми – як у КПІ».
2011 рік знаменувався численними протестами студентів. Зокрема, студенти Київського політехнічного університету звинувачували Міністерство освіти і науки у намаганні призначити на посаду ректора свою людину. Сьогодні студенти попередили про нові протести, якщо найближчим часом міністерство Табачника не оголосить демократичного конкурсу на посаду керівника вишу.
