Варшава – Польське Міністерство культури хоче, щоб вісім українських церков у польських Карпатах потрапили в список світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Стільки ж старовинних церков мали б потрапити у престижний перелік ЮНЕСКО в українській частині Карпат. Польські експерти сподіваються, що безпрецедентний польсько-український проект привабить у Карпати багато туристів. Натомість українці в Польщі переконані, що ЮНЕСКО допоможе зберегти старовинні храми для майбутніх поколінь.
Ідея спільного польсько-українського проекту, спрямованого на популяризацію в світі унікальних дерев’яних церков, виникла три роки тому. У Польщі над цим проектом працювали спеціалісти Інституту національної спадщини. Вони підготували польську заявку до ЮНЕСКО про включення у престижний міжнародний список восьми сакральних об’єктів у східній Польщі.
Аналогічний документ підготували в українському Міністерстві культури. Обидві заяви до кінця цього місяця передадуть у Центр світової культурної спадщини ЮНЕСКО в Парижі.
Унікальні на світовому рівні
Даріуш Боґач, речник польського Інституту національної спадщини, каже, що дотепер сакральну архітектуру Карпат недооцінювали на міжнародному рівні. Спільна польсько-українська ініціатива, вважає він, змінить цю ситуацію.
«На нашу думку, комплекс дерев’яних церков у польських та українських Карпатах, які ми пропонуємо включити в список, – це унікальна культурна спадщина. Ми вважаємо, що ці храми заповнять дуже відчутну прогалину в переліку традиційних дерев’яних сакральних споруд Європи, який є у списку ЮНЕСКО», – каже він.
Як наголошує Боґач, включення дерев’яних храмів у міжнародний перелік – це не тільки престиж, але й додаткові обов’язки для польської та української сторін. ЮНЕСКО вимагатиме збереження цих сакральних об’єктів відповідно до своїх технічних стандартів, тож контролюватиме, як ці стандарти дотримуються.
Крім цього, Боґач переконаний, що поява українських церков у престижному міжнародному переліку збільшить потік туристів і в українські, і в польські Карпати. «Всюди, де якісь об’єкти потрапляють у список світової культурної спадщини ЮНЕСКО, збільшується кількість туристів», – сказав речник польського Інституту національної спадщини.
Дерев’яні церкви утримуватимуться не гірше, ніж музеї?
Спільною польсько-українською ініціативою дуже задоволена українська громада Польщі. Своїми сподіваннями з приводу цього проекту з Радіо Свобода поділився український греко-католицький священик Богдан Степан. Він – парох старовинної церкви у селі Хотинець, що неподалік Перемишля. Ця збудована в 1610 році церква – одна з восьми запропонованих Варшавою для включення у список ЮНЕСКО.
Отець Степан наголошує, що стародавні українські храми стоять у тих селах, де сьогодні живе дуже небагато українців, а подекуди їх там зовсім немає. Це, каже священик, наслідок драматичних подій 1940-х років, коли українців силоміць виселили зі східної Польщі.
Священик вважає, що внесення українських храмів у престижний список допоможе нечисленній українській громаді Польщі зберегти старовинні церкви для наступних поколінь. Зокрема, вважає він, легше буде здобувати гроші, потрібні для утримання цінних дерев’яних храмів.
Річ у тім, каже отець Степан, що старовинна церква – це своєрідний музей, який вимагає відповідного догляду та охорони. Для сільського священика та ввіреної йому маленької спільноти це дуже складно.
Парох церкви в Хотинці каже: «Ми, українці, коли звертаємося по такі дотації, то дуже тяжко це приходить. Легше, як це спільнота, якась римо-католицька парафія, де за нею стоїть кілька бургомістрів, кілька депутатів, і кожен працює на те, щоб якась споруда отримала гроші. Натомість як якийсь там сільський парох, а в додатку ще й греко-католик, українець, ну то тяжко це здобувається».
У Польщі сподіваються, що ЮНЕСКО ухвалить доленосне для долі карпатських церков рішення до червня 2013 року.
Про українську частину спільного проекту читайте більше:
Світ вражають українські дерев’яні церкви і байдуже ставлення до них держави
Чи спроможне ЮНЕСКО зупинити руйнацію дерев’яних церков в Україні
Ідея спільного польсько-українського проекту, спрямованого на популяризацію в світі унікальних дерев’яних церков, виникла три роки тому. У Польщі над цим проектом працювали спеціалісти Інституту національної спадщини. Вони підготували польську заявку до ЮНЕСКО про включення у престижний міжнародний список восьми сакральних об’єктів у східній Польщі.
Аналогічний документ підготували в українському Міністерстві культури. Обидві заяви до кінця цього місяця передадуть у Центр світової культурної спадщини ЮНЕСКО в Парижі.
Унікальні на світовому рівні
Даріуш Боґач, речник польського Інституту національної спадщини, каже, що дотепер сакральну архітектуру Карпат недооцінювали на міжнародному рівні. Спільна польсько-українська ініціатива, вважає він, змінить цю ситуацію.
«На нашу думку, комплекс дерев’яних церков у польських та українських Карпатах, які ми пропонуємо включити в список, – це унікальна культурна спадщина. Ми вважаємо, що ці храми заповнять дуже відчутну прогалину в переліку традиційних дерев’яних сакральних споруд Європи, який є у списку ЮНЕСКО», – каже він.
Як наголошує Боґач, включення дерев’яних храмів у міжнародний перелік – це не тільки престиж, але й додаткові обов’язки для польської та української сторін. ЮНЕСКО вимагатиме збереження цих сакральних об’єктів відповідно до своїх технічних стандартів, тож контролюватиме, як ці стандарти дотримуються.
Крім цього, Боґач переконаний, що поява українських церков у престижному міжнародному переліку збільшить потік туристів і в українські, і в польські Карпати. «Всюди, де якісь об’єкти потрапляють у список світової культурної спадщини ЮНЕСКО, збільшується кількість туристів», – сказав речник польського Інституту національної спадщини.
Дерев’яні церкви утримуватимуться не гірше, ніж музеї?
Спільною польсько-українською ініціативою дуже задоволена українська громада Польщі. Своїми сподіваннями з приводу цього проекту з Радіо Свобода поділився український греко-католицький священик Богдан Степан. Він – парох старовинної церкви у селі Хотинець, що неподалік Перемишля. Ця збудована в 1610 році церква – одна з восьми запропонованих Варшавою для включення у список ЮНЕСКО.
Отець Степан наголошує, що стародавні українські храми стоять у тих селах, де сьогодні живе дуже небагато українців, а подекуди їх там зовсім немає. Це, каже священик, наслідок драматичних подій 1940-х років, коли українців силоміць виселили зі східної Польщі.
Священик вважає, що внесення українських храмів у престижний список допоможе нечисленній українській громаді Польщі зберегти старовинні церкви для наступних поколінь. Зокрема, вважає він, легше буде здобувати гроші, потрібні для утримання цінних дерев’яних храмів.
Річ у тім, каже отець Степан, що старовинна церква – це своєрідний музей, який вимагає відповідного догляду та охорони. Для сільського священика та ввіреної йому маленької спільноти це дуже складно.
Парох церкви в Хотинці каже: «Ми, українці, коли звертаємося по такі дотації, то дуже тяжко це приходить. Легше, як це спільнота, якась римо-католицька парафія, де за нею стоїть кілька бургомістрів, кілька депутатів, і кожен працює на те, щоб якась споруда отримала гроші. Натомість як якийсь там сільський парох, а в додатку ще й греко-католик, українець, ну то тяжко це здобувається».
У Польщі сподіваються, що ЮНЕСКО ухвалить доленосне для долі карпатських церков рішення до червня 2013 року.
Про українську частину спільного проекту читайте більше:
Світ вражають українські дерев’яні церкви і байдуже ставлення до них держави
Чи спроможне ЮНЕСКО зупинити руйнацію дерев’яних церков в Україні
