Рига – Латвії, яка серйозно постраждала від фінансової кризи 2008 року, завдяки жорстким заходам заощадження, міжнародній фінансовій підтримці та здійсненим реформам вдалося одній з перших в Євросоюзі відновити економічне зростання. З огляду на досягнуті успіхи міжнародні кредитори вирішили закрити програму позики Латвії. Наразі окремі експерти зауважують, що статистичні дані зростання ВВП поки що не свідчать про покращення добробуту пересічних латвійців.
На тлі загрози другої хвилі фінансової кризи в Європі, небезпеки банкрутства Греції та інших країн ЄС, показники зростання латвійської економіки виглядають оптимістично.
«Ми прогнозуємо зростання економіки у 2011 році у розмірі 5%. І це зростання базується головним чином на зростанні виробництва та експорту, де показники відповідно є наступними: виробництво зросло на 10%, обсяги експорту на 31%», – повідомив прем’єр-міністр Латвії Валдіс Домбровсіс.
Не всі схвалюють вибрану Латвією програму стабілізації економіки, яка базується на жорстких заходах зменшення бюджетних витрат, збільшенні податків з одночасним зменшенням платні та витрат у соціальній сфері.
Наразі за словами депутата Європарламенту Інесе Вайдере, зростання латвійської економіки підтверджує успіх обраного Латвією сценарію подолання кризи.
«Зокрема у Греції та Португалії також важкі проблеми, але вони не готові щось робити. Це означає, що хвороба у цих країнах продовжуватиметься довгий час. Ми зі своїми, можливо й жорсткими заходами, досягли гарних результатів за достатньо короткий термін і економіка почала оживати», – зазначила Інесе Вайдере.
Прем’єр-міністр Латвії Валдіс Домбровскіс спільно з економістом Андерсом Аслундом навіть написали книгу про те, як Латвія подолала фінансову кризу («How Latvia сame though the financial crisis»). Автори діляться дев’ятьма висновками-порадами, як діяти у кризовій ситуації.
МВФ закрило програму, але нагляд продовжить
За здійсненням заходів програми стабілізації економіки у Латвії уважно спостерігали міжнародні кредитори, які наприкінці 2008 року уклали угоду з країною про виділення позики у розмірі 7,5 мільярдів євро, однак реально Латвія використала лише 4,4 мільярдів євро.
Оцінюючи досягнуті Латвією успіхи, МВФ та Європейська комісія вирішили 20 січня ц.р. офіційно закрити програму міжнародної позики, що є позитивним сигналом для потенційних інвесторів Латвії. Однак спостерігати за Латвією МВФ продовжить, зокрема щоб забезпечити повернення позики.
Пересічні латвійці не відчувають зростання економіки
Наразі міжнародні кредитори наголошують, що в Латвії ще складна ситуація у соціальній сфері, значний рівень безробіття, наявна тіньова економіка та невизначеність на зовнішніх ринках.
Керівник «Об’єднання економістів 2010» Оярс Кехріс зауважує на феномені латвійського виходу з кризи, коли при високих показниках економіки жителі країни, як і раніше, живуть погано.
«Соціальні наслідки важки, жителі продовжують виїжджати за кордон, залишається високий рівень безробіття», – зазначив економіст.
Зокрема, згідно з даними ЦСУ, половина латвійців зізналася, що коштів у них стало менше, 40% заощаджують на їжі, кожна п’ята родина відкладає візит до лікаря та виплати по комунальним рахункам, а 22% не купує необхідних ліків.
З іншого боку, експерти зазначають, що криза навчила латвійців заощаджувати, вони підрахували свої втрати, оцінили перспективи і стали оптимістичнішими у своїх поглядах на майбутнє, ніж були у минулі роки.
На тлі загрози другої хвилі фінансової кризи в Європі, небезпеки банкрутства Греції та інших країн ЄС, показники зростання латвійської економіки виглядають оптимістично.
«Ми прогнозуємо зростання економіки у 2011 році у розмірі 5%. І це зростання базується головним чином на зростанні виробництва та експорту, де показники відповідно є наступними: виробництво зросло на 10%, обсяги експорту на 31%», – повідомив прем’єр-міністр Латвії Валдіс Домбровсіс.
Не всі схвалюють вибрану Латвією програму стабілізації економіки, яка базується на жорстких заходах зменшення бюджетних витрат, збільшенні податків з одночасним зменшенням платні та витрат у соціальній сфері.
Наразі за словами депутата Європарламенту Інесе Вайдере, зростання латвійської економіки підтверджує успіх обраного Латвією сценарію подолання кризи.
«Зокрема у Греції та Португалії також важкі проблеми, але вони не готові щось робити. Це означає, що хвороба у цих країнах продовжуватиметься довгий час. Ми зі своїми, можливо й жорсткими заходами, досягли гарних результатів за достатньо короткий термін і економіка почала оживати», – зазначила Інесе Вайдере.
Прем’єр-міністр Латвії Валдіс Домбровскіс спільно з економістом Андерсом Аслундом навіть написали книгу про те, як Латвія подолала фінансову кризу («How Latvia сame though the financial crisis»). Автори діляться дев’ятьма висновками-порадами, як діяти у кризовій ситуації.
МВФ закрило програму, але нагляд продовжить
За здійсненням заходів програми стабілізації економіки у Латвії уважно спостерігали міжнародні кредитори, які наприкінці 2008 року уклали угоду з країною про виділення позики у розмірі 7,5 мільярдів євро, однак реально Латвія використала лише 4,4 мільярдів євро.
Оцінюючи досягнуті Латвією успіхи, МВФ та Європейська комісія вирішили 20 січня ц.р. офіційно закрити програму міжнародної позики, що є позитивним сигналом для потенційних інвесторів Латвії. Однак спостерігати за Латвією МВФ продовжить, зокрема щоб забезпечити повернення позики.
Пересічні латвійці не відчувають зростання економіки
Наразі міжнародні кредитори наголошують, що в Латвії ще складна ситуація у соціальній сфері, значний рівень безробіття, наявна тіньова економіка та невизначеність на зовнішніх ринках.
Керівник «Об’єднання економістів 2010» Оярс Кехріс зауважує на феномені латвійського виходу з кризи, коли при високих показниках економіки жителі країни, як і раніше, живуть погано.
«Соціальні наслідки важки, жителі продовжують виїжджати за кордон, залишається високий рівень безробіття», – зазначив економіст.
Зокрема, згідно з даними ЦСУ, половина латвійців зізналася, що коштів у них стало менше, 40% заощаджують на їжі, кожна п’ята родина відкладає візит до лікаря та виплати по комунальним рахункам, а 22% не купує необхідних ліків.
З іншого боку, експерти зазначають, що криза навчила латвійців заощаджувати, вони підрахували свої втрати, оцінили перспективи і стали оптимістичнішими у своїх поглядах на майбутнє, ніж були у минулі роки.
